А це означає, що органи державної влади все більше вірять в опцію стягнення збитків, завданих військовою агресією рф, саме через суд України.
До весни 2022 року звернутися до суду проти іноземної держави було неможливо. Кожна держава має суверенітет, складовою частиною якого є судовий імунітет – заборона притягнення її до відповідальності.
Тобто незалежно від обставин заподіяння збитків (навіть якщо це був ворожий ракетний обстріл), безпосередньо рф як держава не могла бути відповідачем в суді. І збитки з активів рф також стягнути не можна було*.
*Варто відрізняти активи рф як держави, та активи її агентів – громадян та бізнесу. В даній статті "активи рф" - це саме майно держави, в той час як із активів агентів рф збитки стягнути було можливим і раніше.
Втім, в квітні - травні 2022 року постановами Верховного Суду (тут і тут) вирішено питання про судовий імунітет рф в національних судах України – його більше немає.
Це означає, що відтепер можливим є звернення до українського суду із позовом безпосередньо до держави - російська федерація.
Дуже спрощено позиція Верховного Суду виглядає таким чином, що немає підстав поважати суверенітет держави-агресора, яка порушує суверенітет іншої держави.
При цьому, в своїх же рішеннях Верховний Суд описував, чому не підлягають застосуванню норми українського закону "Про міжнародне приватне право".
Робилось це із посиланням на Європейську конвенцію про імунітет держав, прийнятою Радою Європи 16.05.1972, та Конвенцію ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятою резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї ООН 02.12.2004.
Це відкрило двері до різних правових механізмів.
(1) стягнути збитки із активів рф в Україні
(2) стягнути збитки з рф за кордоном – через процедуру визнання та виконання рішення іноземного рішення суду.
Зрозуміло, що активів рф в Україні мізерно мало, а тому другий варіант став максимально обговорюваним в юридичній спільноті.
Там виникало дуже багато запитань. З одного боку – механізм реально робочий, і норми про визнання та виконання рішень іноземних судів існують вже не один десяток років.
З іншого боку, існує велика кількість різноманітних юридичних особливостей, пов’язаних із судовим розглядом та питанням притягнення держави до відповідальності в суді. Головним чином ці питання зводились до:
Загалом все виглядає так, що механізм є абсолютно робочим, але аби зрозуміти як це буде працювати – треба почати йти.
Що сталось:
Сьогодні, 18.07.2022, у Верховній Раді було зареєстровано Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо судового розгляду справ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України.
Проектом пропонується внести зміни до Закону України "Про міжнародне приватне право", Господарського та Цивільного процесуальних кодексів.
Якщо дуже просто, то зміни такі:
Тобто так чи інакше, Верховній Раді пропонується вплинути на перші два з описаних вище питань – повідомлення рф про судовий розгляд, а також відсутність будь-яких порушень в частині притягнення держави до відповідальності.
Як бачимо, український законодавець прагне створити умови, в яких українські фізичні та юридичні особи будуть діяти у повній відповідності до українського законодавства, що вже на етапі визнання та виконання рішення суду за кордоном виключатиме нарікання, мовляв щось було зроблено "не так".
І також вже зараз можна простежити певну послідовність дій влади України в частині напрацювання підходів до порядку стягнення з рф збитків, завданих військовими діями:
І попри той факт, що наразі публічно ніхто не говорить про те, який саме та як саме запрацює механізм стягнення коштів з рф, але вже очевидною вбачається участь в цьому процесі судів України, та необхідність звернення саме до суду для збільшення шансів отримання відшкодування.
Автор: Анатолій Рибачок, керівник практики вирішення спорів Juscutum
Джерело: Бізнес Цензор