В умовах сучасного українського ринку проблема сірого імпорту набуває все більшої актуальності. Сірий імпорт, або паралельний імпорт, є серйозною проблемою для офіційних імпортерів, адже він створює нерівні умови конкуренції, знижує доходи та може завдати шкоди репутації бренду. У цій статті розглянемо механізми захисту бізнесу від сірого імпорту в Україні.

У рамках реалізації проєкту «За прозорість митних процедур» було передбачено проведення Щорічного опитування щонайменше 1000 підприємств експортерів/імпортерів по всій Україні. Повноцінне дослідження востаннє проводилося у 2022 році, а вперше аналогічні питання ставилися респондентам ще у 2018 році. Зокрема, підприємцям пропонувалося оцінити рівень поширеності сірого імпорту у їхньому секторі економіки.

У аналітичному звіті зазначається, що в середньому, у 2022 році частку «сірого імпорту» оцінюють як 17,1%. У трьох попередніх хвилях опитування вона була дещо вищою, однак із кожним роком поступово зменшується: у 2021 році становила 21,1%, у 2020 році – 24,2%, а у 2018 році – 25,3%. Майже чверть опитаних (24,4%) оцінює цю частку як меншу ніж 10%. Ще близько 10% вважають, що частка «сірого імпорту» складає від 10% до 50%.

Що таке сірий імпорт?

Сірий імпорт передбачає ввезення продукції в Україну з порушенням митних норм, зокрема без належного оподаткування. Такий підхід дає змогу недобросовісним підприємцям знижувати витрати – наприклад, декларуючи один товар під виглядом іншого, вони уникають повної сплати мит і тим самим зменшують його собівартість. Водночас офіційні імпортери, які дотримуються всіх вимог і сплачують повні митні збори, отримують вищу собівартість товару та стикаються з неконкурентними умовами на ринку.

Окрім створення нерівних умов для бізнесу, сірий імпорт також призводить до недоотримання державним бюджетом значних коштів, оскільки митні платежі або зовсім не сплачуються, або ж суттєво занижуються. Товари, які ввезені як сірий імпорт не передбачають для споживачів відповідну гарантію та сервісне обслуговування таких товарів.

Важливо розуміти, що такі товари не є підробками – це оригінальна продукція, але імпортована з порушенням законодавства та встановлених виробником каналів дистрибуції. Це явище особливо поширене в сегментах електроніки, парфумерії, автомобільних запчастин та побутової техніки.

Неконтрольоване ввезення товарів створює суттєві проблеми для авторизованих імпортерів. Через відсутність витрат на офіційне оформлення, маркетингову підтримку та гарантійне обслуговування, сірі імпортери можуть пропонувати товари за нижчими цінами, адже товари можуть ввозитися фізичними особами ніби як для особистого користування. Це призводить до нерівної конкуренції та зменшення прибутковості офіційних представників. Крім того, проблеми споживачів з неофіційно імпортованими товарами часто негативно впливають на репутацію бренду в цілому.

Механізми протидії сірому імпорту

1. Реєстрація торговельної марки

Виробники продукції чи офіційні дистриб'ютори можуть зареєструвати торговельну марку в Україні та використати цю реєстрацію як механізм боротьби з сірим імпортом.

При цьому важливо згадати, що існує принцип «вичерпання прав на торговельну марку», який згаданий в п. 6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Цей принцип означає, що якщо товар з торговельною маркою вже був проданий виробником або офіційним дистриб'ютором, то далі власник цієї торговельної марки не може заборонити перепродаж такого товару.

Дотепер законодавство України та судова практика не можуть дійти спільної думки щодо виду такого принципу – міжнародний, регіональний чи національний.

Суди при розгляді таких справ приймають сторону міжнародної концепції вичерпання прав, яка полягає в тому, що право власника забороняти використання торговельної марки вичерпується після офіційного продажу товару в будь-якій країні.

Таким чином введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під торговельною маркою у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої країни, після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України). Тому на допомогу офіційним імпортерам приходить наступний механізм, який дозволяє захистити ввезення товари, на яких зображена торговельна марка, навіть після їх введення в цивільний оборот.

2. Реєстрація ТМ у митному реєстрі

Ефективний захист від сірого імпорту починається з правильного оформлення прав інтелектуальної власності. Тому другим кроком має стати внесення торговельних марок до митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності. Цей інструмент дозволяє митним органам призупиняти оформлення товарів при підозрі щодо порушення прав інтелектуальної власності та інформувати правовласника про такі випадки. Тобто навіть у разі, коли товар введений в цивільний оборот, власник або уповноважена особа (імпортер) можуть зареєструвати торговельну марку в митному реєстрі, щоб захистити свій товар від неофіційного ввезення. Як результат – товари з відповідною торговельною маркою підлягатимуть перевірці на предмет належного ввезення в Україну.

Співпраця з митними органами повинна бути системною та включати регулярне оновлення інформації про ознаки оригінальної продукції й оперативне реагування на запити щодо перевірки товарів. 

3. Технічні методи захисту продукції

Сучасні технології дозволяють впроваджувати ефективні системи захисту продукції від неофіційного імпорту. Створення онлайн-платформи для перевірки оригінальності продукції за серійними номерами чи будь-якими іншими даними дає можливість як споживачам, так і партнерам перевіряти легальність товару. 

Регіональна диференціація продукції також показала свою ефективність. Це може включати використання різних назв моделей для різних ринків, встановлення унікальних регіональних маркувань, адаптацію програмного забезпечення під конкретний ринок (до прикладу, в кінці коду моделі на заводській наліпці мають бути літери UA). Такі заходи значно ускладнюють можливість неофіційного імпорту та допомагають швидко виявляти порушення.

Наприклад, крім інших компаній, компанії EcoFlow, Apple та Samsung успішно впровадили такі системи, що дозволяють покупцям перевірити пристрій. Це було здійснено саме з метою боротьби з неофіційними імпортерами.

4. Робота з ринком та споживачами

Важливим напрямком протидії сірому імпорту є системна робота з ринком та кінцевими споживачами. Необхідно проводити інформаційні кампанії, які роз'яснюють переваги купівлі товарів у офіційних продавців та ризики придбання неофіційно імпортованої продукції. Особливу увагу слід приділяти питанням гарантійного обслуговування, технічної підтримки та відповідності товару локальним стандартам.

Впровадження спеціальних програм лояльності для покупців офіційної продукції може суттєво підвищити їх зацікавленість у придбанні товарів через офіційні канали. Це можуть бути розширені гарантійні умови, додаткові сервісні послуги, спеціальні бонусні програми та інші переваги, недоступні для покупців неофіційно імпортованих товарів.

5. Моніторинг та контроль ринку

Ефективна протидія сірому імпорту неможлива без моніторингу ринку. Особливу увагу слід приділяти контролю інтернет-торгівлі, оскільки саме онлайн-канали часто використовуються для реалізації неофіційно імпортованих товарів. Необхідно регулярно відстежувати основні онлайн-майданчики, маркетплейси, сайти інтернет-магазинів та соціальні мережі.

При виявленні порушень важливо правильно документувати їх через проведення контрольних закупівель та збереження всіх доказів порушень. Ця інформація може бути використана як для юридичних дій, так і для вдосконалення системи захисту від сірого імпорту.

Також ми рекомендуємо вести комунікацію з онлайн-майданчиками та маркетплейсами, оскільки вони зазвичай реагують на офіційні запити та можуть видаляти інформацію про неофіційні товари. Це може включати надсилання офіційних скарг через відповідні юридичні форми на сайтах маркетплейсів, звернення через представників служб підтримки, а також співпрацю з юридичними відділами платформ для оперативного видалення нелегального контенту.

6. Судовий захист прав

Офіційні імпортери та виробники можуть захищати свої права через суд. До основних юридичних механізмів відносяться:

  • Позови щодо порушення прав на торговельну марку. Якщо сірий імпорт порушує права власника торговельної марки, компанія може звернутися до суду з вимогою заборонити митне оформлення товарів та/або припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку.
  • Заяви щодо недобросовісної конкуренції. Якщо сірий імпортер використовує рекламу або маркування, що вводить споживачів в оману щодо офіційності продукції, такі дії можна оскаржити в Антимонопольному комітеті України або через суд.

Висновок

Ефективна протидія сірому імпорту вимагає комплексного підходу, який поєднує правові, технічні та маркетингові інструменти. Успіх у цій сфері залежить від послідовності та системності у впровадженні захисних заходів, а також від здатності швидко адаптуватися до нових викликів та загроз. Інвестиції в розвиток системи захисту від сірого імпорту слід розглядати як важливу складову довгострокової стратегії розвитку бізнесу на українському ринку.

Ольга Зав’язун,

юристка практики Супроводу бізнесу в Juscutum

15.4.2025
Сірий імпорт: що це таке і як з ним боротися?
Читати
3.4.2025
Ризики в публічних закупівлях: що варто знати бізнесу, щоб уникнути кримінальної відповідальності
Читати
1.4.2025
Виключення учасника з ТОВ без його згоди
Читати
31.3.2025
Juscutum отримує нагороду Ukrainian Fintech Awards у номінації Best Legal Tech Advisor
Читати
27.3.2025
Ірина Біляєва — серед найвпливовіших жінок юридичного ринку за версією Ukrainian Women in Law — 2025
Читати
28.3.2025
Отримання ліцензії для онлайн-казино в Україні
Читати
27.3.2025
Зміна засновників ТОВ: що потрібно знати бізнесу?
Читати
26.3.2025
Juscutum увійшов у рейтинг The Legal 500 – EMEA 2025
Читати