Один із найскладніших аспектів корпоративних відносин у товаристві з обмеженою відповідальністю (надалі – «ТОВ» або «товариство») – це виключення учасника без його згоди. Така процедура часто стає джерелом корпоративних конфліктів та вимагає чіткого дотримання законодавчих норм. Чинне законодавство України передбачає можливість примусового виключення учасника зі складу ТОВ за певних обставин, але реалізація цього права на практиці може бути складною та потребує окремого юридично вивіреного підходу.
Департаментом аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду України було проведено дослідження динаміки корпоративних спорів, розглянутих Касаційним господарським судом Верховного Суду України (далі – КГС ВС). За результатами дослідження встановлено помітне зменшення кількості корпоративних спорів, розглянутих КГС ВС у першому кварталі 2023 року та у першому кварталі 2024 року.
Зменшення кількості корпоративних спорів значною мірою зумовлене підвищенням рівня юридичної грамотності учасників товариств, що дозволяє їм краще орієнтуватися у законодавчих вимогах і уникати потенційних конфліктів. Крім того, поширення практики укладення корпоративних та засновницьких договорів сприяє зменшенню кількості спорів, які потребують судового розгляду.
Такі договори забезпечують більшу захищеність прав і обов’язків учасників товариств, чітко регламентують процедури вирішення спірних питань і дозволяють уникати тривалих судових процесів. Учасники товариств все частіше вдаються до досудових механізмів врегулювання, оскільки це не лише економить час, але й знижує фінансові витрати, пов’язані із судовим розглядом.
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон) передбачає дві підстави для виключення зі складу учасників товариства без його згоди, однак не встановлює єдиної чіткої процедури для цього. Норми Закону лише окреслюють загальні підстави не деталізуючи всього процесу.
Якщо виключення спадкоємців чи правонаступників виглядає більш зрозумілим і менш спірним процесом, то виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю за невнесення вкладу викликає більше питань і потребує деталізації.
1. Встановлення факту невнесення вкладу. Процес розпочинається з констатації факту порушення, що учасник не виконав свій обов’язок щодо внесення вкладу до статутного капіталу у визначений строк. Закон встановлює первинний строк для внесення вкладу — 6 місяців від дня державної реєстрації ТОВ, якщо інше не передбачено статутом.
2. Повідомлення учасника про додатковий строк. Якщо учасник не виконав зобов’язання щодо внесення свого вкладу до статутного капіталу ТОВ у встановлений строк, виконавчий орган ТОВ має надіслати такому учаснику письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про не внесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом ТОВ, але не може перевищувати 30 днів.
3. Ухвалення рішення загальними зборами. Після спливу додаткового строку збори можуть ухвалити рішення про виключення учасника. За результатами голосування складається відповідний протокол про виключення учасника з товариства, зразок такого протоколу на законодавчому рівні не встановлений, проте він повинен містити підстави виключення, результати голосування та інші необхідні відомості. Важливо, що при голосуванні голос учасника, якого виключають, не враховується.
4. Реєстрація змін у Єдиному державному реєстрі (ЄДР). На підставі рішення загальних зборів уповноважений представник ТОВ подає до державного реєстратора чи нотаріуса заяву про внесення змін до ЄДР (про виключення учасника зі складу ТОВ). До заяви додається протокол зборів та інші необхідні документи, що можуть обґрунтувати законність такого рішення.
5. Виплата компенсації за частку. Виключеному учаснику належить компенсація у розмірі ринкової вартості його частки, визначеної станом на момент виключення. Оцінка базується на чистих активах ТОВ, а виплата має відбутися протягом 12 місяців, якщо статутом не встановлено інший строк.
1. З моменту виключення зі складу учасників товариства більше не має права голосу на загальних зборах, не може брати участь у розподілі прибутку чи управлінні ТОВ. Водночас припиняються і його обов’язки, наприклад, щодо внесення додаткових вкладів чи виконання інших зобов’язань перед ТОВ.
2. Виключений учасник має право на компенсацію у розмірі ринкової вартості його частки, визначеної на момент виключення. Якщо ТОВ не виплатить компенсацію вчасно або не здійснить такої виплати взагалі, це може стати додатковою підставою для ініціації судового процесу.
3. Виключення учасника зі складу ТОВ призводить до зміни розміру статутного капіталу ТОВ, шляхом його зменшення на розмір частки виключеного учасника. При цьому залишок статному капіталу, а саме його відсоткове співвідношення перерозподіляється в момент проведення державної реєстрації.
Варто додати, що в такому випадку немає потреби повідомляти кредиторів про зменшення статутного капіталу, через те, що учасники ТОВ фактично не приймають рішення про його зменшення.
4. Виключений учасник має право оскаржити рішення загальних зборів у суді, якщо вважає його незаконним — наприклад, через порушення процедури, недостатність доказів невнесення вкладу до статутного капіталу.
1. Спір про законність виключення за невнесення вкладу
У типових справах, які доходять до КГС ВС, учасники оскаржують рішення загальних зборів про їхнє виключення через невнесення вкладу до статутного капіталу. Наприклад, ТОВ могло надати учаснику додатковий строк для внесення коштів, але той його не виконав.
У практиці КГС ВС траплялися випадки, коли суд скасовував виключення, якщо товариство не довело факт повідомлення або якщо строк для внесення вкладу був явно нереалістичним (наприклад, один день з моменту отримання повідомлення).
2. Спір щодо компенсації за частку
Ще одна категорія справ стосується оскарження розміру компенсації після виключення. Закон передбачає виплату ринкової вартості частки (на день виключення учасника), але учасники часто її знижають та вказують вартість частки виключеного учасника такою, що не відповідає дійсності.
3. Неможливість виключення судом
Важливий момент, який повторюється в практиці: суд не може самостійно прийняти рішення про виключення учасника з ТОВ. У справах, коли позов про виключення учасника з товариства було подано до суду із вимогою виключення учасника (наприклад, за дії, що шкодять ТОВ), суди послідовно вказували, що Закон відносить це питання до компетенції загальних зборів, а не суду. Суд може лише перевірити законність рішення зборів, якщо його оскаржують, але не приймати таке рішення самостійно. Таким, чином подання позовної заяви про виключення учасника з товариства не може слугувати належним механізмом захисту, через, те що питання виключення недобросовісного учасника ТОВ належить до виключної компетенції загальних зборів.
4. Спадкові спори та виключення
У контексті виключення спадкоємців суди розглядають ситуації, коли товариство виключало частку померлого учасника через неподання спадкоємцями заяви про вступ до товариства
Якщо спадкоємці надавали докази, що не були обізнані про існування товариства, суд міг визнати виключення неправомірним і скасувати його, що надавало спадкоємцям можливість реалізувати свої права на частку в ТОВ.
Виключення учасника ТОВ без його згоди є складним юридичним процесом, який можливий лише у випадках, передбачених Законом. Процедура потребує суворого дотримання всіх етапів та належного документального підтвердження, оскільки будь-які порушення можуть стати підставою для судового оскарження, що в подальшому може призвести до скасування реєстраційних дій.
Водночас, саме по собі виключення учасника, навіть за наявності всіх достатніх підстав та якісно підготовлених документів, з високою вірогідністю викличе судові спори щодо оскарження дійсності такого виключення зі сторони учасника, який був виключений.
З огляду на складність процесу та високу ймовірність судових спорів, рекомендуємо:
Владислав Іваненко,