юристка практики Супроводу Бізнесу Juscutum
Податкове резидентство вказує на те, в якій країні особа має сплачувати податки, незалежно від того, громадянство якої країни має така особа. Тобто податкове резидентство вказує на державу, де зосереджена професійна та трудова діяльність особи. А також її життєві інтереси та родина, але про це згодом.
Ви вірно зауважите, якщо скажете, що у світі діє концепція уникнення подвійного оподаткування. Але є одне «але»: кожна держава зацікавлена, щоб її громадяни сплачувати податки саме в її бюджет. На практиці, участь держав у міжнародних договорах про уникнення подвійного оподаткування має, зокрема декларативний характер. Коли ж ситуація доходить до визнання податковими органами наявності чи відсутності податкового резиденства у особи, тут вже без участі суду не обходиться.
Сучасні реалії з цього питання такі, що в Україні відсутня процедура відмови від податкового резиденства. Тобто вам потрібно з самого початку зробити максимум, який тільки можливий з вирішення цього питання і попіклуватись про забезпечення наявності документальних підтверджень щодо відсутності ознак податкового резидентства України.
Які ж ознаки притаманні податковому резидентству і в якій послідовності їх оцінює податкова (від найбільш значущого до опосередкованого)?
Найперше – це місце проживання особи. Якщо особа проживає в Україні – вона є податковим резидентом України.
А от у разі, якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо вона має місце постійного проживання в Україні.
Отже, друге – це постійне місце проживання особи. Якщо особа проживає на території України не менше 1 року і не має постійного місця проживання на території інших держав, вважається, що така особа має постійне місце проживання в Україні. Таке проживання не має обмежуватись певною метою і не має бути наслідком виконання такою особою службових обов’язків, або зобов’язань за договором (контрактом).
У разі, якщо особа має постійне місце проживання також в іншій іноземній державі, вона буде вважатись податковим резидентом тієї країни, де має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів).
Третє – важливо, де особа має центр життєвих інтересів. Ось тут ми дійшли до найцікавішого, що ж таке центр життєвих інтересів? Умовами визначення місця знаходження центру життєвих інтересів є: (1) місце проживання членів її сім’ї; (2) реєстрація особи як суб’єкта підприємницької діяльності (ФОП, засновник юридичної особи); (3) місце працевлаштування особи; (4) місце здійснення культурної та соціальної діяльності; (4) наявність нерухомості; (5) реалізація конституційних прав (до прикладу, реєстрація в державному реєстрі виборців на виборчій дільниці, створеній на постійні основі в закордонній дипломатичній установі України); (6) наявність зареєстрованого рухомого майна (транспортного засобу); (7) наявність медичного та страхового полісу тощо.
Четверте – перебування особи на території країни не менше 183 днів поспіль (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року (податковий рік в Україні – це календарний рік, що розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня відповідного року). Дана ознака як критерій податкового резидентства використовується тоді, коли неможливо визначити центр життєвих інтересів особи.
І насамкінець, п’яте – особа вважатиметься податковим резидентом України, якщо неможливо визначити її статус за попередніми ознаками і при цьому вона є громадянином України (має паспорт громадянина України).
(!) Тут важливо звернути увагу, що законодавством України передбачено принцип єдиного громадянства. Якщо особа, яка є громадянином України набула громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною така особа буде визнаватись лише громадянином України. Таким чином, податкові органи зауважують, що якщо особа, громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (військовим збором) така особа буде вважатись громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном.
Що ж зробити та як мати змогу переконати державу та податкові органи, у разі нарахування податків з доходів, про відсутність ознак податкового резидентства?
Відповідь криється на поверхні – максимально змістити центр своїх життєвих інтересів, відповідно до вище визначених критеріїв, що вказують на більш тісні особисті та економічні зв’язки з тією державою, де ви прагнете облаштувати своє життя.
Крім цього, законодавством України передбачена процедура отримання дозволу на виїзд/залишення на постійне місце проживання за кордоном, яку ми рекомендуємо пройти, якщо ви збираєтесь виїжджати за кордон або вже виїхали за кордон, облаштовуєте там своє життя і хочете забезпечити себе від подвійного оподаткування.
Вказана процедура регламентується Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
І. В ситуації, коли ви ще проживаєте в Україні і тільки плануєте виїжджати на постійне місце проживання в іноземну державу – вам варто оформити Дозвіл на виїзд на постійне місце проживання за кордоном (надалі – «Дозвіл на виїзд»). Отримати Дозвіл на виїзд можна звернувшись до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання в Україні із відповідною заявою та необхідними документами. Послуга з отримання Дозволу на виїзд є оплатною (адміністративний збір). Заява на отримання Дозволу на виїзд має подаватись особою особисто (не можна по довіреності).
Результатом отримання Дозволу буде також:
- проставлення територіальним органом ДМС в паспорті громадянина України та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон штампів про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (якщо паспорт у формі книжечки), або
- внесення територіальним органом ДМС інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання до безконтактного електронного носія (якщо паспорт у формі картки з безконтактним електронним носієм).
Після отримання Дозволу на виїзд, особа має протягом 6 місяців з дня його отримання здійснити у відповідних органах реєстрації в Україні, таких як центри надання адміністративних послуг, зняття з реєстрації місця проживання в Україні.
(!) Звертаємо вашу увагу, що під час дії воєнного стану на території України зміна/зняття з реєстрації місця проживання військовозобов’язаних осіб здійснюється ТІЛЬКИ після погодження із Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
ІІ. У протилежній ситуації, коли ви вже знаходитесь поза межами території України, ви можете отримати Дозвіл на залишення на постійне місце проживання за кордоном (надалі – «Дозвіл на залишення»). Ця процедура передбачає постановку особи на консульський облік в закордонній дипломатичній установі України. За послугою особі необхідно звернутись із клопотанням (заявою) про залишення на постійне місце проживання за кордоном особисто до відповідної закордонної дипломатичної установи України. Послуга з отримання Дозволу на залишення також є оплатною (консульський збір) і передбачає подання необхідного пакету документів, що оприлюднюється на сайтах відповідних закордонних дипломатичних установ України.
В результаті задоволення клопотання про отримання Дозволу на залишення, особі надсилається повідомлення про необхідність зняття з реєстрації місця проживання в Україні та надання голові закордонної дипломатичної установи України одного з таких документів:
- паспорта громадянина України зі штампом про зняття з реєстрації місця проживання в Україні (для осіб, які мають паспорт у формі книжечки);
- довідки про зняття з реєстрації місця проживання в Україні, виданою відповідним органом реєстрації (для осіб, які мають паспорт у формі ID-картки).
Щоб знятись з реєстрації місця проживання в Україні та отримати відповідні довідки, особа повинна звернутись або особисто, або через представника за довіреністю (відповідно посвідченою та легалізованою) до органів реєстрації в Україні, такі як центри надання адміністративних послуг.
Для зняття з реєстрації місця проживання в Україні у особи є 6 місяців з дня отримання Дозволу на залишення.
Отже, пройшовши процедури з отримання Дозволу на виїзд або Дозволу на залишення, можна отримати документальне підтвердження факту постійного проживання на території іноземної держави, знятися з місця реєстрації в Україні та стати на облік в консульській установі України в країні перебування. Процедура також передбачає зняття з обліку у військкоматі (ТЦК та СП) у відповідному районі в місті реєстрації в Україні та постановлення на військовий облік в консульській установі у відповідній країні перебування.
Усі ці дії допоможуть вам звести до мінімуму ознаки податкового резидентства України та належним чином оформити своє перебування в іншій державі.
Наостанок лише додам: ніколи не забувайте Україну, куди б вас не занесло життя!