Десятого березня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про санкції щодо 120 фізичних та 287 юридичних осіб. Серед опинилася компанія Parimatch.
Так, подія не потребує додаткової реклами, проте, нагадаємо, що до РМ, компанії-нерезидента засновника РМ, а також до ряду пов’язаних компаній та осіб було застосовано обмежувальні та економічні заходи (санкції). Підстава: Указ Президента України № 145/2023 від 10 березня 2023 року, яким було постановлено увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (надалі — «Указ»).
Потрапивши в санкційний список Ради національної безпеки і оборони України (надалі — «РНБО»), до РМ застосовано ряд обмежувальних заходів (санкцій), з числа, передбачених ст. 4 Закону України «Про санкції». Основні санкції, що зумовлюють фактичне припинення діяльності РМ є: (1) блокування активів; (2) повне обмеження торгівельних операцій; (3) повне припинення транзиту ресурсів територією України; (4) запобігання виведенню капіталів за межі України; (5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань; (6) анулювання або зупинення ліцензій та дозволів; (7) повне припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж; (8) обмеження доступу з території України до контенту розміщеного на веб-сторінках РМ.
Санкції фактично блокують будь-яку діяльність компанії. Таким чином, РМ, будучи платоспроможною компанією стає позбавленою можливості здійснювати діяльність на території України, користуватися та розпоряджатися активами та виконувати фінансові та економічні зобов’язання. Наразі санкції проти РМ впроваджені лише на території України, проте Указом Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів.
Строк санкцій. Застосовані до РМ обмежувальні та економічні заходи мають строк — 50 років (не мало!). Для чого санкції і яку мету вони переслідують? Санкції покликані обмежити діяльність суб’єктів, які створюють або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності, порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Є декілька варіантів стратегії поведінки. Один з них: оскаржити до Касаційного адміністративного суду Верховного суду Указ Президента України, в частині введення в дію рішення РНБО, відповідно до якого до РМ було застосовано обмежувальні заходи (санкції).
Іншим варіантом може бути: ініціювання перевірки діяльності РМ Службою безпеки України (надалі — «СБУ»), з метою спростування фактів та обставин, що мали вплив при прийнятті рішення РНБО про застосування санкцій щодо РМ.
Якщо під час проведення перевірки СБУ буде встановлено відсутність підстав для застосування санкцій щодо РМ — це буде підставою для винесення СБУ пропозиції до РНБО щодо скасування санкцій застосованих до РМ. Де гарантії? Гарантії, що санкції можуть бути скасовані — немає. Одним з головних чинників може слугувати впевненість РМ у своїх позиціях та наративах, прозора та відкрита діяльність РМ та бажання сприяти у розслідуванні, встановленні фактів, що вказують на відсутність причин для застосування санкцій щодо РМ.
Нажаль, — може. Крім того, що санкції можуть бути накладені та зняті — вони ще можуть бути змінені. Чи можуть вони бути змінені в сторону посилення, вважаємо — так. Указом до РМ не застосовано санкцію передбачену п. 11 ч.1 ст. 4 Закону України «Про санкції» — стягнення в дохід держави активів компанії. У разі застосування вказаної санкції, Міністерству юстиції України доручається звернутись до Вищого антикорупційного суду із заявою про застосування санкції у вигляді стягнення активів в дохід держави.
Ми з вами дійшли до законодавчої колізії (податкового законодавства та законодавства про санкції). З одного боку, РМ має зобов’язання перед державою щодо сплати податків та зборів, перед своїми працівниками та перед клієнтами, а з іншого боку, потрапляння РМ під санкції — наближує успіх виконання цих зобов’язань до нуля. Законодавством же це питання не врегульовано, натомість, навіть Постановою Правління Національного банку України від 01.10.2015 року № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» підтверджено заборону здійснення будь-яких розрахунків.
При цьому, податкове законодавство не забороняє здійснювати оплату податкових зобов’язань шляхом готівкових розрахунків, що не можна сказати про сплату єдиного соціального внеску. Отже, питання постає в тому, чи платити готівку до повного її вичерпання, чи не платити і збільшувати розмір зобов’язань перед контролюючими органами через його несвоєчасне виконання.
Туз в рукаві контролюючих органів. На перший погляд патова ситуація щодо сплати податків в бюджет може бути швидко вирішена.
Контролюючі органи, у разі невиконання платником податків зобов’язань можуть: (1) стягнути грошові кошти з банківських рахунків платника за рішенням керівника органу ДФС без звернення до суду; (2) стягнути податковий борг в судовому порядку; (3) звернутися до виконавчої служби з вимогою про сплату недоїмки по єдиному соціальному внеску.
Санкції блокують будь-яке розпорядження активами РМ, яке залежить від дій третіх осіб — банків. Таким чином усі спроби вчинити РМ безготівкові операції щодо повернення коштів гравцям — будуть зіштовхуватись з відмовами банків у здійснення таких операцій. Тобто усі видаткові операції РМ — заблоковані. При цьому прибуткові операції можуть продовжувати здійснюватися банками.
З працівниками схожа історія як і з зобов’язаннями. На жаль, можливість розрахування з працівниками як це передбачено при арешті активів та майна боржника у виконавчому провадженні, при накладенні санкцій — не передбачено законодавством.
Отже, РМ варто шукати інші шляхи та способи розрахунку з працівниками. Якщо фантазувати, це може бути, до прикладу, заміна боржника на одну з компаній групи чи пов’язаних компаній, тощо. Форс-мажорні обставини. З огляду на те, що накладення санкцій на РМ — спричинено веденням в дію рішення державного органу, дана обставина може бути використана РМ як форс-мажорна, оскільки для РМ введення санкцій слугує обставиною, яка не залежала від РМ та яка унеможливлює виконання зобов’язань РМ. Тобто, у разі отримання позовів РМ щодо невиконання ним своїх зобов’язань — варто посилатись на наявність форс-мажорних обставин, що може спростувати протиправність дій РМ у контексті невиконання зобов’язань.
Процедура ліквідації може бути розпочата за двох причин: (1) рішення засновників компанії; (2) неплатоспроможність компанії. У першому випадку процедура передбачає розрахунок та передачу майна компанії кредиторам, правонаступникам, засновникам. Сам факт необхідності передачі майна компанії, яка потрапила під санкції і активи якої заблоковані ставить під питання доцільність ініціації такої процедури РМ, у зв’язку з сумнівністю її успіху.
У другому випадку процедура може бути ініційована як компанією так і кредиторами. В кейсі РМ кредиторами можуть бути податкові та фіскальні органи, гравці (клієнти), працівники тощо. Неплатоспроможністю, з огляду на Кодекс України з процедур банкрутства — не неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами. При цьому, не даючи чіткого визначення, Кодекс України з процедур банкрутства вказує на те, що неплатоспроможність має бути пов’язана з відсутністю активів, а не з їх блокуванням. Також, варто звернути увагу, що при розрахунках з кредиторами — необхідним буде здійснення розпорядження коштами, що заборонено санкціями. З наведеного вбачається, що процедура банкрутства може тривати необмежену кількість часу до моменту зняття санкцій.
Отже, кейс РМ дозволив нам більш детально розібратись у правових аспектах накладення обмежувальних заходів (санкцій), а доля РМ знаходиться в руках її власників та юристів. Цікаво, чи побачимо ми нестандартні рішення?
Автор: Світлана Сулковська, юрист та адвокат практики Супроводу бізнесу Juscutum
Джерело: Dev.ua