юристка практики Технологій та Інвестицій Juscutum
Відповідно до даних кваліфікованого постачальника електронних послуг DrySign, статистика говорить сама за себе: 89% європейських підприємств повідомляють про підвищення продуктивності за допомогою використання електронного підпису, а 96% констатують скорочення часу обробки документів. При цьому очікується, що до 2029 року світовий ринок електронних підписів зросте більш ніж на $35 млрд.
У цій статті пропоную розглянути, яким чином український бізнес може скористатися можливостями, що пропонує ЄС у сфері кваліфікованих електронних підписів.
Електронний підпис — це особливий тип підпису, який відповідає певним правовим нормам, надійно пов’язує підписувача з документом і забезпечує найвищий рівень гарантії ідентифікації підписувача.
Електронний підпис має важливі переваги порівняно зі звичайним:
Використання електронних підписів на території ЄС регулюється Європейським Регламентом eIDAS від 2014 року (Регламент eIDAS) та національним законодавством кожної країни.
Регламент поділяє підписи на три види:
Кожна країна ЄС може встановлювати свої вимоги для отримання QES. Головною перевагою європейського QES є можливість особи, яка отримала такий підпис в одній з країн ЄС, підписувати документи в інших країнах-членах. Це регламентується принципом eIDAS про взаємне визнання підписів.
Спочатку для отримання QES необхідно обрати постачальника довірчих послуг серед «довіреного списку» провайдерів (Trusted List), опублікованого на сайті Європейської комісії.
Кожен постачальник довірчих послуг може мати власну процедуру KYC/AML, тому кроки для отримання КЕП чи верифікації можуть відрізнятися. За загальними правилами для отримання QES необхідно:
Отже, український бізнес, який здійснив релокацію до ЄС або має там компанію, може скористатися вищезазначеною процедурою. У деяких провайдерів можна отримати QES лише за наявності українського ID паспорта навіть без банківського рахунку або посвідки на проживання у певній країні.
У квітні 2023 року Україна стала першою країною без членства ЄС, яка увійшла до так званого «довіреного списку» третіх країн.
Що таке довірений список та яку роль він відіграє для українських провайдерів, розглянемо нижче.
За загальним правилом, країни-члени ЄС та треті країни подають перелік своїх провайдерів, яким вони довіряють, а Європейська комісія верифікує їх та публікує «довірені списки» провайдерів, що надають довірчі послуги. Якщо постачальник довірчих послуг з країни ЄС з’являється у цьому списку — він автоматично вважається визнаним у ЄС.
Однак для третіх країн передбачена інша процедура – між ЄС та третьою країною має бути укладена угода про взаємне визнання (MRA) довірчих послуг відповідно до Регламенту eIDAS. Україна ж таку угоду поки що не уклала. Водночас уряд України розробив експериментальний проєкт угоди, що дозволяє тимчасово, до укладення угоди з ЄС, вирішити основні питання взаємодії з ЄС у сфері електронних довірчих послуг.
На такий крок з експериментальним проєктом угоди Європейська комісія пішла вперше та включила українських провайдерів до «довіреного списку» третіх країн (TC AdES LOTL).
Проте важливо відзначити, що ЄС зможе визнати українські електронні підписи тільки у разі, якщо відповідний український провайдер успішно пройде процедуру технічної валідації. Наразі Україна надала перелік з п’яти провайдерів електронних довірчих послуг, а саме: «Дія», «Українські спеціальні системи», «ПриватБанк»; ТОВ «Вчасно Сервіс»; ТОВ «Депозитсайн».
Натепер зазначену процедуру валідації пройшла тільки «Дія», що дозволяє використовувати кваліфікований електронний підпис через Дія.Підпис-EU.
Звертаємо увагу на ще одну важливу деталь. Згідно з Регламентом eIDAS кваліфіковані електронні підписи третіх країн можуть використовуватися у ЄС, але вони прирівнюються до європейських удосконалених електронних підписів (AES), а не кваліфікованих (QES).
Своєю чергою удосконалені електронні підписи можуть використовуватися в ЄС для ідентифікації особи, до прикладу у банківській установі, та для підписання низки простих договорів, таких як договори купівлі-продажу, оренди, страхування тощо.
Для підписання статутних документів юридичної особи чи внутрішніх документів компанії, подачі податкової звітності тощо правила країн ЄС вимагають виключно кваліфікований електронний підпис.
Таким чином, в Європейському Союзі відкриваються різні перспективи для українського бізнесу. Хоча наразі такі можливості є дещо обмеженими. За допомогою активної співпраці та адаптації до європейських стандартів електронних підписів український бізнес зможе отримати доступ до нових ринків та збільшити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні. Це спрощуватиме їхню взаємодію з європейськими партнерами та клієнтами.