Крипта під час війни: «зброя» чи «порятунок»?

Початок війни надав поштовх не тільки для загальної воєнної мобілізації військовозобов’язаних громадян України, але й для згуртування it-юристів та відкриття паралельного it-фронту зі сторони нашої держави. Безумовно крипто-індустрія не могла залишитись не поміченою та викликала неабиякий інтерес зі сторони суспільства. Роль crypto та crypto-players під час війни розглянемо нижче.

‍
Чи є крипто валюти механізмом впливу на війну у 21 сторіччі? Якщо так, то як саме?‍

Війна живе поки живе економіка держави-учасника такої війни. Крипто валюти є частиною економіки тієї чи іншої держави, а їх недостатньо врегульований характер «розв’язує руки» їх володарям. В блокчейні немає контрольно-наглядових органів, що можуть виявити недобросовісних осіб. Немає податкових органів та банків які мають регламентовані правила. В цілому сама природа блокчейну та WEB3 суперечить існуванню таких 3-іх осіб, в крипто індустрії такий феномен називають «trustless».
Тому перший критерій впливу –  неконтрольований або менш контрольований характер обігу.

Що саме слід контролювати? Чи можливий такий контроль в розрізі блокчейн?

Одним із найважливіших аспектів, який повинен бути підконтрольним під час війни це доступ до можливостей крипто ринку осіб, які перебувають або є резидентами території держави-окупанта. Перш за все він починається там, де між блокчейном та юзером існує та сама третя особа, в нашому випадку це біржі, сервіси кастодіальних гаманців, звичайні обмінники та інші crypto-players ринку. З одного боку, блокування та/або вжиття іншого роду санкцій щодо користування такими сервісами може суперечити ідеї «блокчейн для всіх». З іншого боку такі гравці ринку зобов’язані дотримуватись загальних правил по боротьбі із відмиванням коштів набутих злочинних шляхом та/або фінансуванням тероризму, в народі називають AML Policy. Та багато з них повинні мати процедуру Know Your Client, яка має ідентифікувати юзерів сервісу.

Для уникнення фінансування тероризму, ліцензовані crypto-players повинні імплементувати наступне:

• Повне блокування доступу до веб-сайту з IP адреси з локалізацією на території держави-окупанта.
• Блокування акаунтів громадян держави окупанта які перебувають на території держави-окупанта.
• Встановлення лімітів на обсяг сервісу користування гаманцями та/або сервісами для громадян держави окупанта, які не перебувають за її межами. Цей факт повинен бути підтверджений документально. Та верифікація таких акаунтів повинна проводитись з особливою уважністю – одночасним наданням документів, що підтверджують легальне отримання доходів, підтвердження адреси проживання та ін. класичні банківські перевірки. Обов’язковою є також перевірка таких осіб на статус PEP та на наявність контактів із військовими.
• Створення нових робочих місць, назвемо їх «крипто детективи», які будуть займатися виявленням підозрілої діяльності тих чи інших крипто-гаманців. Перш за все, таким редфлегом є неодноразовий обіг великої суми транзакції. Також слід враховувати поведінку гаманця на який здійснюється такі транзакції.
• Тісну співпрацю з локальним фінансовим регулятором в аспекті надання інформації про підозрілу діяльність юзерів.

Хто ще має бути залучений до боротьби із фінансуванням тероризму/війни?

Відкритим залишається питання щодо обмеження доступу громадян або осіб що перебувають на території держави-окупанта до ліцензійних сервісів VPN. Механізм реалізації такої концепції покладається на бізнес із наданням таких послуг. Це стосується і платформ з продажу NFT, які можуть бути використані як засіб пропаганди та розпалювання міжнаціонального конфлікту. Важливим є обмеження використання заборонених символів у NFT. Проте відкритим питанням залишається створення NFT - музею, в якому такі символи можуть бути використані як культурна спадщина перемоги над окупантами. Додатковими бійцями із фінансуванням терористів можуть бути створення спілки ентузіастів, які складаються з it-юристів, кібер-\поліції та блокчейн розробників. Таке поєднання може стимулювати винаходження нових методів та способів боротьби з тероризмом та розроблення нової законодавчої моделі реагування на сучасні відносини.
Окремої уваги в даному розділі заслуговують банківські та/або платіжні системи, які зробили неабиякий вклад до обмеження доступу громадян держави окупанта до ринку крипто валюти, заблокував свої сервіси на території держави окупанта.

На яких гравців крипто ринку слід звернути увагу регуляторам?

На сервіси із наданням послуг децентралізованих гаманців. Найпопулярнішим таким гравцем є Metamask гаманці, де можна здійснити транзакцію на гаманець без особливої «додаткової уваги» зі сторони інших осіб. В блокчейні ви бачите лише формулу: гаманець 1 перерахував токенХ на гаманець 2. Питання ролі таких гравців крипто ринку у війні також залишається відкритим.

Як крипто валюти допомогли Україні в такі складні часи?

• Слід особливо відзначити, що багато представників крипто ком’юніті відразу відреагували на необхідність зробити свій вклад для допомоги нашій державі у боротьбі з окупантами, перерахувавши кошти на гаманці перевірених благодійних фондів. За попередніми даними ЗМІ, лише на офіційні гаманці Мінцифри було перераховано крипти в еквіваленті 71 млн. доларів США. Благодійність в крипто валюті дуже вигідна для нашої держави. Транзакції блокчейну можуть бути виконані за лічені хвилини на відміну від банківської системи. Крім того такий формат благодійності стимулює відправників на донейшен завдяки своїй легкості та відсутності третіх осіб, які б могли звернутись до відправника із питанням про джерело походження (якщо транзакція виконана з децентралізованих гаманців).
  

• Також, завдяки платформам з продажу NFT багато талановитих художників змогли привернути увагу до обставин, що склалися в Україні. Вони токенізують свою творчість та виставляють її на продаж, а вилучені кошти направляють на благодійність.
  

• Окремої уваги заслуговують деякі «плюшки» від crypto-players ринку для громадян України, зокрема як скасування комісій за транзакції або Airdrops на гаманці Українців. Також, переведення своїх валютних активів з фіату в стейблкоїни з подальшим зберіганням їх на гаманцях українців допоможуть зберегти їх у відносній цілості. Для тих українців, що виїхали за кордон та не встигли відкрити свій банківський рахунок цей вид зберігання активів також буде доречним.
  

• Отже, крипто під час війни: «зброя» чи «порятунок»? Можна відповісти що і те і те одночасно, в залежності від того, у чиїх руках перебуває такий актив. Задля уникнення визнання крипто валюти зброєю під час війни - законодавчі органи країн учасників міжнародної політичної арени та органи міжнародної співпраці мають вжити необхідні заходи аби не дати державі-окупанту використовувати механізми крипто-ринку.

Автор: Ельміра Арутюнян, юристка практики технологій та інвестицій Juscutum

‍