Ключові податкові зміни для міжнародного бізнесу в 2025 році

Ця стаття фактично є коротким оглядом ключових змін, які має врахувати міжнародний бізнес щодо своєї присутності за кордоном.

Європейський Союз

Нові зміни щодо ПДВ

Цей рік вже відзначився нововведеннями щодо регулювання податку на додану вартість в ЄС та його країнах-членах. Зокрема трохи розширюються категорії товарів або послуг, щодо яких країни-члени ЄС можуть застосовувати пільгові ставки,  все більше створюється умов для полегшення електронного адміністрування,  а також встановлюються правила для щодо ПДВ для віртуальних заходів та активностей, які транслюються онлайн. Ці правила узгоджують податкове регулювання з існуючим законодавством для цифрових послуг. Згідно з новим регулюванням, ПДВ визначатиметься залежно від місцезнаходження клієнта.

Також, країни ЄС домовилися про надання платникам податків з інших держав-членів ЄС (нерезидентам) тих самих порогів для реєстрації ПДВ, які доступні для місцевих підприємств. Метою цієї ініціативи є стимулювання торгівлі між підприємствами в межах Єдиного ринку за рахунок зменшення витрат і спрощення оформлення документів з ПДВ до моменту, поки їхній бізнес не набере обертів. Тепер буде встановлено єдиний вищий поріг ПДВ, нижче якого підприємства зможуть продавати товари без необхідності реєстрації ПДВ, якщо це потрібно.

Корпоративний податок на прибуток

У 2025 році деякі країни ЄС оновили ставки корпоративного податку. Наприклад, у Німеччині ставка збільшена до 30% для великих компаній, тоді як у Франції знижено до 25% для малого бізнесу. Італія запровадила додатковий "екологічний податок" для підприємств у промисловості, які не дотримуються нових екологічних стандартів. Збільшилась ставка оподаткування в Естонії з 20 до 22. Так, З 1 січня 2025 року після розподілу прибутку ставка корпоративного податку складає 22/78 від суми розподіленого прибутку. При цьому припинила своє існування пільгова ставка оподаткування при регулярному (щорічному) розподілу прибутку компанії. Литва також внесла зміни до своєї податкової системи, збільшивши ставку корпоративного податку з 15% до 16%, починаючи з січня 2025 року. Це регулюється поправками до Закону про корпоративний податок (Pelno mokesčio įstaymas).

Реформа трудового законодавства

23 жовтня 2024 року Європейський Парламент та Рада ЄС ухвалили Директиву (ЄС) 2024/2831, спрямовану на покращення умов праці для працівників платформ. Ця директива встановлює мінімальні стандарти праці для осіб, які працюють через цифрові платформи, забезпечуючи їм більший захист та передбачуваність умов праці. Варто зазначити, що хоча ця директива безпосередньо стосується працівників платформ, її положення можуть впливати і на фрілансерів, які співпрацюють з такими платформами. В свою чергу зазначена Директива покладає досить серйозні обов’язки щодо збору даних та інформування компетентних органів стосовно задіяних з нею фрілансерів

Великобританія

Зміни щодо статусу нерезидента для цілей оподаткування

Починаючи з квітня 2025 року, у Великій Британії буде скасовано статус "non-dom" (нерезидентне податкове становище) та впроваджено новий режим оподаткування іноземних доходів та приросту капіталу (Foreign Income and Gains, FIG) на основі резидентства. 

Статус "non-dom" (або повна назва – "non-domiciled") у Великій Британії вважався одним із найбільш цікавих та водночас суперечливих податкових режимів. Цей статус дозволяв заможним нерезидентам, які формально проживали у Великій Британії, зберігати значну частину своїх статків та доходів за межами податкової системи країни.

Статус "non-dom" мав коріння в британській правовій традиції і надавав особливі податкові привілеї тим, хто не мав "домицілії" (постійного місця проживання) у Великій Британії, навіть якщо вони фактично проживали в країні. Головна ідея статусу полягала у тому, що:

1. Особи зі статусом "non-dom" платили податки лише на доходи, які вони отримували у Великій Британії.
2. Доходи, отримані за кордоном, оподатковувалися тільки в разі їх переведення до Великої Британії (remittance basis).
3. Майно та активи за кордоном часто не підлягали британському податку на спадщину.

Відтепер правила змінюються і ці зміни для осіб із нерезидентним податковим статусом вводять суворіші вимоги до звітності про іноземні доходи та активи, спрямовані на підвищення податкової прозорості та зменшення можливостей уникнення оподаткування, пов'язаних із закордонними активами. Оновлені вимоги відображають намір уряду посилити контроль за оподаткуванням у різних юрисдикціях.

Починаючи з 6 квітня 2025 року, у Великій Британії впроваджують новий режим оподаткування іноземних доходів та приросту капіталу (4-річний режим іноземних доходів та приросту капіталу). Протягом перших чотирьох років податкового резидентства новоприбулі до Великої Британії отримають 100% звільнення від оподаткування іноземних доходів і приросту капіталу за умови, що вони не були податковими резидентами країни протягом останніх 10 років до прибуття. Особи, які перебували у Великій Британії не менше 10 із останніх 20 податкових років, будуть вважатися довгостроковими резидентами, і їхні активи за межами Великої Британії підпадатимуть під податок на спадщину. 

Зміни для трастів та іноземних активів

Захист від оподаткування іноземних доходів та приросту капіталу, отриманих через трастові структури, більше не застосовуватиметься до осіб із нерезидентним або умовно резидентним статусом, якщо вони не відповідають критеріям 4-річного режиму. Активи, передані в траст, також оподатковуватимуться, якщо їхній засновник є довгостроковим резидентом.

Перехідні положення для приросту капіталу

Особи, які користувалися базисом перенесення доходів (remittance basis), зможуть переоцінити іноземні активи, що були у їх власності станом на 5 квітня 2017 року, до їхньої вартості на цю дату. Це стосується випадків, коли вони продають такі активи.

Іноземні доходи та приріст капіталу, отримані до 5 квітня 2025 року, будуть продовжувати оподатковуватись при їх переведенні до Великої Британії за чинними правилами, навіть якщо особа підпадає під 4-річний режим.

Тимчасовий механізм репатріації

Для осіб, які раніше користувалися базисом перенесення доходів, буде запроваджено новий механізм тимчасової репатріації. Він дозволяє декларувати та переводити до Великої Британії іноземні доходи та приріст капіталу за зниженими ставками. Механізм діятиме протягом трьох податкових років (з 2025 по 2028 рік): ставка становитиме 12% протягом перших двох років та 15% у третій рік. Це включає доходи та приріст капіталу, що зберігаються у трастових структурах.

Припинення податкових пільг на іноземний дохід

З 6 квітня 2025 року особи більше не зможуть претендувати на звільнення від податку на доходи з іноземних джерел, пов’язаних із роботою за кордоном, якщо вони не підпадають під дію Overseas Workday Relief. Ці доходи продовжуватимуть оподатковуватись за базисом перенесення доходів, якщо будуть переведені до Великої Британії після 6 квітня 2025 року, і можуть бути включені до механізму тимчасової репатріації.

Новий режим оподаткування істотно вплине на нерезидентів, довгострокових резидентів та міжнародні трастові структури, забезпечуючи більше прозорості та контроль за податковими зобов’язаннями.

У зв’язку з цим, цікавим рішенням залишається система оподаткування Кіпру, яка продовжує застосовувати значні пільги при оподаткуванні доходів non-dom осіб і може стати альтернативним рішенням вибору структурування своїх доходів. 

Висновки

Зміни у законодавстві 2025 року відображають глобальні тенденції: боротьба з кліматичними змінами, адаптація до цифрової економіки та прагнення до економічної стабільності. Все більше змін направлено на досягнення податкової прозорості та забезпечення вимог щодо економічної присутності. Бізнесу та фрілансерам важливо адаптуватися до нових правил, щоб зберегти конкурентоспроможність та скористатися новими можливостями.

Вероніка Мильцева,

старша юристка практики Технологій та інвестицій в Juscutum