Можна безкінечно перераховувати кількість складнощів, з якими зіштовхнулись агровиробники, починаючи з 24 лютого 2022 року. Лише станом на 1 січня 2023 року прямі збитки сільгоспвиробників складали $7 832,4 млн, у той час як непрямі втрати оцінювались у $30 237,9 млн.

І здавалося, у той час, коли аграрії, незважаючи на всі перепони, продовжують не тільки забезпечувати робочими місцями величезну кількість українців та наповнювати державний бюджет, а й забезпечувати зерном інші країни, держава насамперед повинна максимально сприяти їхній діяльності. Проте і в цій ситуації не обійшлося без оказій.

На перший погляд здається, що наші законодавці потурбувались про аграріїв, земельні активи яких знаходяться на окупованих або прифронтових територіях, чи засмічені вибухонебезпечними предметами, прийнявши в березні 2022 року ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Даним законом було визначено, що за 2022 та 2023 податкові роки не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання, а також з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, які тимчасово окуповані збройними формуваннями рф, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами, та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, повинен визначатися Кабінетом Міністрів України.
Здавалося б — усе логічно. І наче Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, було затверджено наказом Мінреінтеграції. від 22.12.2022 №309. Але ж ні. ДПС України на своєму офіційному сайті дала роз’яснення, в яких зауважила, що вищезазначений Перелік територій, розроблений на виконання постанови КМУ «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», не можна застосовувати для цілей оподаткування.

Таким чином, аграрії, які або втратили свій земельний банк, або позбавлені можливості його використовувати, опинились у ситуації, в якій вони, незважаючи на ці обставини, повинні були розрахувати та сплатити МПЗ та земельний податок.

З метою усунення такої прогалини 11 квітня 2023 року Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від cплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».

Даним законом, зокрема:

  • Передбачено можливість застосування Наказу Мінінтеграції 22.12.2022 №309 в цілях визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що позбавить ДПС України можливості маніпулювати власним трактуванням норм закону.
  • Урегульовано механізм адміністрування пільг з плати за землю, мінімального податкового зобов’язання та єдиного податку 4 групи для земель, які перебувають в консервації або засмічені вибухонебезпечними предметами через отримання відповідних даних через ДЗК.
  • Урегульовано механізм отримання податкових пільг через рішення органів місцевого самоврядування для земель, що потенційно засмічені вибухонебезпечними предметами та знаходяться на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією.
  • Визначено, що складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності цим законом податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені пунктом 288.8 ст. 288 цього ПКУ, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, — анулюванню. Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів із цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю — надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
  • Передбачено право платників податків, які до дати набрання чинності цим законом визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022-2023 роки за земельні ділянки, що підпадають під податкові пільги, відкоригувати нараховані за 2022-2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному ПК України, уточнюючих податкових декларацій.
  • Зменшено частку сільгоспвиробництва до 50% для цілей, визначених п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291, п. п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПК України, для сільськогосподарських виробників, що були платниками четвертої групи до 24.02.2022, 30% земельного банку яких не менше 6 місяців припадає (припадало) на території воєнних дій чи окуповані території.


Прийняття даного закону є дуже важливим кроком, який захистить сільськогосподарських виробників від надмірного податкового навантаження та маніпуляцій із боку податкових органів. Безперечно, ми маємо надію, що органи ДПС самостійно скасують протиправні податкові повідомлення-рішення, якими уже було донараховано податкові зобов’язання аграріям, які позбавлені можливості користування земельними ділянками, а не будуть змушувати останніх звертатися до суду.


Автор: Ксенія Шеїн, адвокат практики Вирішення спорів Juscutum

Джерело: AgroPortal

20.12.2024
Отримання відстрочки через ЦНАП
Читати
13.12.2024
Виплата заробітної плати працівникам, призваним на військову службу
Читати
11.12.2024
Підстави для оскарження висновку військово-лікарської комісії (ВЛК)
Читати
9.12.2024
NDA, NCA, NSA – що це, чи працює та як захистити бізнес?
Читати
3.12.2024
Як отримати грант на власну справу?
Читати
11.11.2024
Механізми захисту корпоративних прав
Читати
30.9.2024
Як краще оновити військово-облікові дані?
Читати
30.9.2024
Розірвання шлюбу, якщо один з подружжя за кордоном
Читати