Звітування по КІК: штрафи, дедлайни та практичні поради для бізнесу

КІК

«КІК» – це Контрольовані Іноземні Компанії в яких фізичні, або юридичні особи (резиденти України) набули статусу Контролюючих Осіб – «КО»

КІК – це юридична особа (а не ФОП чи індивідуальний підприємець за кордоном), зареєстрована в іноземній державі, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України.

Контролююча особа

Контролюючою особою є фізична особа, або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (КІК).

Контролюючою стає особа, якщо вона має:

• частку в іноземній юридичній особі (КІК) у розмірі більше ніж 50%, або
• частку в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10% (25 в 2022-2023 роках п.54, підрозділу 10 розд. ХХ ПП, ПКУ), за умови що декілька фізичних осіб (українців) та/або українських юросіб володіють частками в КІК, розмір яких у сукупності становить 50% і більше, або
• самостійно або разом з пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над такою іноземною юридичною особою, наприклад через довіреність на здійснення правочинів, або через довіреність здійснює операції за банківськими рахунками іноземної компанії.

Крім цього є певний перелік підстав, наявність хоча б однієї з яких буде достатньо для встановлення фактичного контролю над юридичною особою, до них відносяться:

• надання зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи,
• ведення перемовин та узгодження суттєвих умов щодо укладання правочинів без подальшого додаткового затвердження,
• наявність довіреності терміном більш ніж один рік на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи,
• здійснення операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати банківські операції,
• зазначення особи в якості засновника юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою.

Доказ фактів здійснення фактичного контролю над КІК покладено на податкові органи.

Обов’язки контролюючої особи перед державою 

До цих обов’язків входить наступне:

1. Подання повідомлення про КІК про кожну зміну частки участі в КІК або початку здійснення фактичного контролю над КІК протягом 60 календарних днів,
2. Розрахунок скоригованого прибутку КІК для заповнення звітності про КІК,
3. Складання та подання Звіту про КІК разом з фінансовою річною звітністю КІК для фізичних осіб контролерів до 1 травня наступного року за звітним, для юридичних осіб до 1 березня наступного року за звітним. Також до обов’язків входить надання додаткової інформації про КІК в разі надходження запиту ДПС (наприклад – надання аудиторського висновку стосовно фінансової звітності КІК),
4. Своєчасна сплата податків.

Тепер про це більш детально:

І. Повідомляти податкову службу треба про кожну зміну частки участі в КІК, про початок здійснення фактичного контролю над КІК та інших змін контролю над КІК.

Повідомлення про КІК необхідно подавати в ДПС протягом 60 календарних днів від дати факту таких змін.

Передбачено 10 причин обов’язкового подання Повідомлення про КІК (вони викладені в самій формі Повідомлення):

1. Безпосереднє набуття частки в іноземній юридичній особі, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
2. Опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
3. Початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
4. Заснування майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
5. Створення майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
6. Набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
7. Відчуження частки в іноземній юридичній особі, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
8. Припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
9. Ліквідація майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
10. Відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Якщо жодна з наведених причин не підходить, відсутня у особи, то і підстав для подання Повідомлення в ДПС начебто не має.

ІІ. Розрахунок скоригованого прибутку КІК.

Об’єкт оподаткування контролюючої особи – це частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа.

Наприклад, якщо частка КО в компанії складає 55%, а скоригований прибуток КІК дорівнює 1 млн євро, то об’єктом оподаткування КО буде 55% від 1 млн євро, тобто 0,55 млн євро.

Скоригований прибуток (ст. 39-2.3.1. ПКУ) – це прибуток КІК до його оподаткування. Скоригований прибуток КІК перераховується в гривні відповідно до середньозваженого офіційного курсу НБУ за відповідний звітний період. Цей курс вказується у рядку 21.2 Звіту про КІК. Курс зазначається в звіті з шістьма знаками після коми.

Курс розраховується за офіційними даними НБУ.

ІІІ. Звіти про КІК

Зазначимо, що є дві форми звітності:

1. Скорочений Звіт про КІК, та
2. Повний Звіт про КІК, який подається разом із фінансовою звітністю КІК за місцевою юрисдикцією.

Скорочений Звіт про КІК, подається у разі якщо КО не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК  та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Причини цього можуть бути різні, наприклад коли звітний фінансовий рік КІК не співпадає з нашим звітним періодом (це в більшій мірі притаманне юрисдикції Великобританії) і строки підготовки фінансової звітності КІК відрізняються від українських (в Німеччині готують звіти до 31.07., в Італії до 30.11., у Британії все залежить від дати заснування компанії + 12 місяців з моменту закінчення фінансового року).

В цьому Звіті зазначаються тільки відомості про КО,  види контролю, відомості про КІК – все звичайно, крім пункту 10 (10.1 та 10.2) тут зазначається «Інший звітний період контрольованої іноземної компанії» – дата початку та закінчення фінансового року (там, не в Україні). 

Повний Звіт про КІК, це вже повна форма де зазначається:

• найменування КІК, адресу, організаційно-правову форму, реєстраційні дані компанії;
• розмір частки контролюючої особи;
• структуру володіння часткою КІК;
• розмір доходу від реалізації товарів/робіт/послуг КІК, прибутку від операційної діяльності та до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;
• розрахунок скоригованого прибутку КІК;
• інформацію про підстави звільнення від оподаткування прибутку КІК;
• суми дивідендів, отриманих іноземною компанією від українських юридичних осіб; та дивіденди, виплачені контролеру КІК;
• перелік операції з нерезидентами;
• кількість працівників КІК станом на кінець звітного (податкового) року;
• інформацію про прибуток КІК від постійного представництва в Україні (якщо є).

Крім цього в складі Податкової декларації про майновий стан і доходи існує Додаток КІК.

Додаток КІК заповнюється окремо по кожній КІК. В ньому будуть зазначені податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку кожної КІК.

Треба пам’ятати, що і Додаток КІК і Звіт про КІК формуються окремо по кожній контрольованій іноземній компанії.

Обов’язково разом зі Звітністю про КІК подається і фінансова звітність КІК за відповідний період як доказ розміру визначеного фінансового результату.

Фінансова звітність КІК повинна бути завірена належним чином – проставляється напис на кожному аркуші «Копія вірна, директор (чи інша посада уповноваженої особи) ім’я та прізвище – підпис». Якщо фінансова звітність КІК складена англійською мовою, то переклад на українську не вимагається, якщо вона складена іншою національною мовою країни юрисдикції – то переклад обов’язковий (із нотаріальним засвідченням підпису перекладача). 

ІV. Своєчасна сплата податків.

Звітність про КІК юридичних осіб контролерів в складі Річної декларації з податку на прибуток подається протягом 60 к. дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тобто, не пізніше 01.03.2025р. (за 2024). Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 к. дн. – до 12.03.2025р. (за 2024).

Звітність про КІК фізичних осіб контролерів в складі Декларації про майновий стан та доходи за 2024 рік подається до 1 травня 2025 року. Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним декларації до 01.08.2025р.

Прибуток КІК, контролюючою особою якої є фізична особа, оподатковується наступним чином:

• військовим збором за ставкою вже 5% та податком на доходи фізосіб за ставкою:
  • 9%, якщо КІК розподіляє прибуток до подання контролюючою особою звіту про КІК;
  • 18% в інших випадках. Перерахунок податку (з 18% на 9%) та повернення частини сплаченого податку є можливим за умов, якщо фізична особа фактично отримує розподілені кошти і подає уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи за звітний рік до закінчення другого календарного року, наступного за звітним. Сума отриманого прибутку КІК не включається повторно в декларацію за рік, коли вона фактично отримана (розподілена).

Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті із прибутку КІК, зменшується на суму корпоративного податку, фактично сплаченого КІК (у т.ч. утриманого з доходів, виплачених на користь КІК), пропорційно частці, що належить контролюючій особі. Сума зменшення податку не може перевищувати суму податкового зобов’язання контролюючої особи щодо прибутку такої КІК.

Випадки коли оподаткування доходів КІК не буде

Скоригований прибуток КІК звільняється від оподаткування, якщо:

• Існує угода про уникнення подвійного оподаткування, або про обмін інформацією між Україною та країною-місцезнаходження (реєстрації) КІК, та КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше ніж 13%, або частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% суми її загального доходу;

• Загальний сукупний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи менше 2 млн. євро на кінець звітного періоду;
• КІК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
• КІК є благодійною організацією, яка не розподіляє доходи на користь її засновників.

Для контролюючих осіб – фізичних осіб також передбачено, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізосіб:

• дивіденди, отримані від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано), раніше оподатковані на рівні української компанії.
• доходи у грошовій та/або натуральній формі, що не є розподілом прибутку, у межах вартості грошових коштів та/або майна, раніше внесеного таким платником податку (або його батьками, подружжям, дітьми чи рідними братами/сестрами, дідом/бабою й онуками) та облікованого у якості капіталу КІК відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку;
• доходи у грошовій та/або натуральній формі, отримані при ліквідації КІК (“безподаткова” ліквідація), у разі дотримання усіх наступних умов:
  • КІК має бути створена/ зареєстрована не пізніше 23 травня 2020 року;
  • ліквідація має бути розпочата не раніше 1 січня 2020 року і завершена до 31 грудня 2021 року (за винятком випадків, коли завершення ліквідації може бути відстрочено через наявні законодавчі вимоги, щодо строків ліквідації чи мінімального періоду володіння акціями (частками) КІК та/або її дочірньої організації, або судовий спір за участю КІК);
  • разом з річною декларацією про майновий стан і доходи подана заява про звільнення доходів від такої ліквідації із зазначеннями характеристик отриманого майна та ліквідованої КІК, а також документи, які підтверджують вартість отриманого майна (відповідно до фінансової звітності КІК, складеної за міжнародними стандартами фінансового обліку) на дату прийняття рішення про розподіл майна у зв’язку з ліквідацією КІК.
• доходи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) від ліквідації КІК, отримані від номінального утримувача (власника), за умови дотримання всіх вищезазначених умов щодо “безподаткової” ліквідації, а також надання документів, які підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (власника) у зв’язку з ліквідацією КІК.

Штрафні санкції

В 2024 році почався сезон обов’язкового звітування про КІК за 2022 і 2023 роки для фізичних осіб – контролерів КІК в складі декларації про майновий стан і доходи, та для юридичних осіб в складі декларації про прибуток підприємств. Передбачалось, що в цьому році запрацює і механізм штрафних санкцій до тих осіб, які знехтували таким звітуванням.

ПКУ передбачає наступні санкції:

• штрафна санкція за неподання Повідомлення про зміни в стані свого контролю передбачена в розмірі – 300 розмірів прожиткового мінімуму (876000 грн в 2024 тоці та 908400 грн в 2025 році),
• штрафна санкція за неподання звітності про КІК передбачена в розмірі – 100 розмірів прожиткового мінімуму (292000,00 грн в 2024 році та 302800 грн в 2025 році),
• штрафна санкція за несвоєчасне подання звітності про КІК передбачена в розмірі – 1 розміру прожиткового мінімуму (2920,00 грн в 2024 році та 3028,00 грн в 2025 році) за кожен календарний день неподання, але не більше 50 таких розмірів.

Але, 09.05.2024  Законом України №3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» було внесено зміни в перехідні положення і зупинено застосування штрафів за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ПКУ (все що стосується звітування про КІК) протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. І деякі контролери іноземних компаній розслабились і відклали звітування на майбутнє.

Хочемо нагадати, що наведені норми не скасовують сам обов’язок звітування про КІК, а лише призупиняє дію накладення штрафних санкцій. Тому заглядаючи у майбутнє – після завершення воєнного стану, протягом 6 місяців, контролюючим особам які не проводили звітування про КІК, треба буде провести таке звітування за минулі роки 2022, 2023 і 2024 рік. А це дуже великий об’єм роботи, з яким важко впоратись навіть висококваліфікованим спеціалістам.

Про це саме свідчить і спільна позиція від 18.10.2024р., яка узгоджена Міністерством фінансів України та ДПС, що у термін від 24.02.2022р. та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано: – до контролерів КІК не буде застосовано жодних штрафних санкцій за невиконання (не правильне виконання) правил КІК у зазначений термін, але відразу після закінчення зазначеного часу, до контролерів КІК будуть застосовані у повній мірі усі штрафні санкції, передбачені пунктом 120.7 ПКУ.

Міжнародний обмін інформацією податкових органів

04.10.2024р. пресслужба Міністерства фінансів України повідомила про перший успішний міжнародний автоматичний обмін інформацією за стандартом Common Reporting Standard (CRS).

У межах цього обміну Державна податкова служба України передала інформацію про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів юрисдикцій – партнерів з обміну, а також отримала від іноземних компетентних органів дані про рахунки податкових резидентів України. Предметом обміну стала інформація про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (банки, страхові та інвестиційні компанії, платіжні системи тощо) та які належать резидентам юрисдикцій-партнерів.

Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року.

Як зазначається в прес-релізі – доступ України до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів за стандартом CRS дозволить:

• посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
• виявити незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
• підвищити ефективність застосування правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
• отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зважаючи на вже працюючий обмін інформацією між ДПС і податковими органами – це 120 країн за стандартом CRS – наші податкові органи вже знають у кого і де зареєстровані іноземні компанії і чекають від них відповідного звітування. Про це податкова все частіше нагадує персональними листами на адресу контролюючих осіб.

Микола Клименко,

керівник практики Бухгалтерського супроводу в Juscutum