Отримання відстрочки через ЦНАП

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є важливим аспектом функціонування системи національної безпеки та оборони України. Правове регулювання цього питання базується на Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", але детальний порядок надання відстрочок визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі – Постанова №560).

Відповідно до пункту 56 Постанови №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Ця норма забезпечує єдність правового регулювання та чітко встановлює законодавчу базу для надання відстрочок.

Ключовим елементом процедури надання відстрочок є створення спеціальних комісій при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах). 

На практиці, як повідомляють центри комплектування та соціальної підтримки, до складу комісії входять представники різних структурних підрозділів місцевої адміністрації, включаючи представника центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Цей аспект і став підставою для участі ЦНАПів у процесі прийому та розгляду заяв на відстрочку.

Процедура подання заяви на відстрочку регламентується пунктом 58 Постанови №560. Військовозобов'язані, які мають підстави для отримання відстрочки, повинні особисто подати заяву на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або їх копії, засвідчені в установленому порядку. Важливо зазначити, що заява підлягає обов'язковій реєстрації, що забезпечує прозорість процесу та можливість відстеження статусу розгляду заяви.

Постанова №560 також передбачає можливість оформлення відстрочки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 59). Це положення спрямоване на спрощення та автоматизацію процесу надання відстрочок, особливо у випадках, коли підтверджуючі дані можна отримати з інших державних реєстрів або баз даних.

Який документ підтверджує відстрочку від призову?

Розгляд заяви комісією регулюється пунктом 60 Постанови №560. Комісія зобов'язана розглянути отримані документи протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. За результатами розгляду комісія приймає рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, яке оформляється протоколом. Про прийняте рішення заявника повідомляють не пізніше ніж на наступний день після ухвалення рішення. Також відповідна інформація з’являється в додатку Резерв +.

Важливим аспектом процедури є те, що до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Це положення забезпечує захист прав військовозобов'язаних під час розгляду їхніх заяв.

Чи можна оформити відстрочку від мобілізації через ЦНАП?

Важливо відзначити, що хоча Постанова №560 прямо не передбачає можливості подання заяв на відстрочку через ЦНАП, але на практиці, з середини червня, деякі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) відкривають "точки прийому заяв на відстрочку" поза приміщеннями військкоматів, зокрема у ЦНАПах. Це рішення базується на тому, що представники центру надання адміністративних послуг можуть бути включені до складу відповідної комісії, визначеної Постановою №560.

Нерідко до таких практик вдається ТЦК різних регіонів України, як от Ужгорода або Києва.

Хоча така практика законодавчо не закріплена, вона дозволяє створити більш зручні умови для військовозобов'язаних при поданні заяв на відстрочку. Рішення про прийом заяв через ЦНАП приймається місцевою радою та самим ЦНАПом. Це дозволяє військовозобов'язаним уникнути довгих черг біля військкоматів та зменшує ризик отримання направлення на військово-лікарську комісію при поданні заяви.

Однак, така практика має і певні недоліки. Основною проблемою є те, що кожен ЦНАП і ТЦК по-різному тлумачить перелік категорій осіб, які мають право на відстрочку. Це призводить до нерівномірного застосування законодавства та може порушувати права військовозобов'язаних. Наприклад, ТЦК в Ужгороді визначає обмежений перелік категорій осіб, які можуть скористатися послугою отримання відстрочки, тоді як ЦНАПи Києва визначають повний перелік у відповідності до 23 статті Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Хто може отримати відстрочку через ЦНАП?

До цієї категорії входять:‍

• визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці;
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий із батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років;
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міноборони, ЗСУ, Держспецтранслужби, Держспецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, апарату МВС та експерти установ експертної служби МВС;
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до аспірантури.

В той же час, наприклад, ТЦК Голосіївського району міста Києва для подачі документів на відстрочку зобовʼязує звернутися до Голосіївського ЦНАПу.

Як отримати відстрочку через ЦНАП?

Відповідно, у звʼязку із відсутністю законодавчих норм щодо можливості отримання відстрочки у ЦНАП, ТЦК самостійно визначають можливість її отримати безпосередньо на підставі отримання такої відстрочки та з огляду на особливості створення таких комісій, передбачених Постановою 560 безпосередньо у своєму регіоні.

Важливо зазначити, що все ж таки, на нашу думку, процедура отримання відстрочки у ЦНАП є досить дієвою. 

Так, документи подаються військовозобов'язаним до ЦНАП особисто. Зокрема протягом 7-14 днів військовозобов'язаний має отримати результат розгляду своєї заяви. Однак, на практиці ця процедура часто займає більше часу. Це може бути пов'язано з різними факторами, включаючи необхідність додаткової перевірки документів, великий обсяг заяв, які надходять одночасно, або технічні проблеми з обробкою даних, зокрема у звʼязку із відключенням світла.

Підсумовуючи, можна сказати, що залучення ЦНАПів до процесу прийому заяв на відстрочку від призову є позитивною ініціативою, яка може значно спростити процедуру для військовозобов'язаних. Однак, відсутність чіткого законодавчого регулювання цього питання та розбіжності у тлумаченні категорій осіб, які мають право на відстрочку, створюють ризики нерівномірного застосування законодавства.

Для вирішення цих проблем рекомендується внести зміни до Постанови №560, чітко визначивши роль ЦНАПів у процесі прийому заяв на відстрочку, розробити єдині методичні рекомендації щодо тлумачення категорій осіб, які мають право на відстрочку, для всіх ТЦК та ЦНАПів, створити єдину електронну систему обліку та обробки заяв на відстрочку, яка б забезпечила прозорість процесу та уніфікацію підходів у різних регіонах.

Також важливо проводити регулярні навчання для працівників ЦНАПів та ТЦК щодо правильного застосування законодавства про відстрочку від призову та забезпечити постійний моніторинг практики надання відстрочок для своєчасного виявлення та усунення проблем у застосуванні законодавства.

Висновки

Таким чином, хоча залучення ЦНАПів до процесу надання відстрочок від призову є перспективним напрямком, воно потребує подальшого законодавчого врегулювання та уніфікації практики застосування відповідних норм. Особлива увага має бути приділена дотриманню встановлених строків розгляду заяв та повідомлення заявників про прийняті рішення, щоб забезпечити ефективність та прозорість процесу надання відстрочок від призову.

Використані джерела

• Facebook Ужгородська міська рада;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text;

•  Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text;

•  Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text;

•  Закон України «Про освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text;

Олександр Чорнуха,

юрист практики Безпеки бізнесу в Juscutum