Механізми захисту корпоративних прав

Вступне слово

Все більше людей в Україні замислюються про створення власного бізнесу. Це дозволяє самостійно визначати рівень доходів, потенційно заробляти більше, ніж на найманій роботі, та використовувати прибуток для реінвестування або особистих потреб. Власна справа – це можливість створити впізнаваний бренд, здобути повагу в бізнес-середовищі, що сприяє особистому та професійному зростанню. Крім того, власний бізнес є цінним активом, який можна продати, передати в спадок або використовувати як інвестиційний інструмент. 

Створення компанії в Україні вимагає дотримання певних процедур і формальностей в тому числі вибору організаційно-правової форми майбутньої компанії. Найбільш популярними організаційно правовими формами компаній в Україні, досі залишаються: (1) товариство з обмеженою відповідальністю /товариство з додатковою відповідальністю, (2) акціонерне товариство, а також реєстрація (3) фізичною особою-підприємцем. 

Власники бізнесу можуть стикнутися з проблемами та труднощами. Конфлікти та непорозуміння між засновниками компанії можуть виникати з різних причин, які часто пов'язані з управлінням, фінансами, стратегією розвитку та особистими відносинами. Крім того, на превеликий жаль, успішний бізнес може стати мішенню для рейдерів. 

З метою захисту бізнесу та з метою мінімізації потенційних конфліктних ситуацій та непорозумінь між засновниками, доцільно ще на етапі створення компанії впроваджувати відповідні механізми захисту корпоративних прав та врегулювання конфліктних ситуацій всередині компанії. Саме про ці механізми піде мова в цій статті.

Засновницький договір

Засновницький договір, може укладатись на етапі створення компанії між її засновниками, також цей договір застосовується для врегулювання відносин засновників акціонерних товариств.  

В цій статті, поняття засновницького договору ми розглянемо саме як одного з можливих механізмів захисту прав засновників при створенні компанії. 

Засновницький договір може встановлювати та регулювати основи взаємовідносин між засновниками під час створення компанії, закріплювати чіткий порядок дій, необхідних для її створення, включаючи підготовку та подання установчих документів, реєстрацію компанії, розмір часток засновників, порядок і способи формування статутного капіталу, визначити порядок формування та зони відповідальності керівних органів компанії тощо. 

Основну увагу в цьому питанні, я б радив приділяти деталізації відомостей про кожного з засновників компанії, включаючи їхні права та обов'язки. Також, визначенню розміру часток у статутному капіталі, які належатимуть кожному засновнику, та порядок внесення ними внесків. Важливим, також є, визначення конкретних кроків і відповідальних осіб за реєстрацію компанії та виконання інших формальностей, умови відповідальності засновників за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань один перед одним. 

Засновницький договір є важливим інструментом, який не тільки регулює процес створення компанії, але і регулює взаємовідносини між її засновниками. Ретельне опрацювання цього документа допомагає уникнути багатьох проблем на початковому етапі створення компанії та закладає основу для її успішного функціонування в майбутньому. Надалі, на основі засновницького договору може бути укладений корпоративний договір, про який мова буде далі.

Корпоративний договір

Сферою застосування корпоративного договору переважно є товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, а також акціонерні товариства. Саме поняття корпоративного договору не нове і застосовувалось в різних формах протягом значного періоду часу. Проте, правову визначеність корпоративний договір набув з 2018 року з прийняттям профільного законодавства. 

Цей документ, як правило, містить детальні правила щодо взаємовідносин між фаундерами компанії, зокрема порядок розподілу дивідендів, порядок реалізації засновниками та акціонерами своїх прав, порядок голосування на загальних зборах, процедури вирішення конфліктів, правила виходу з бізнесу, положення про не конкуренцію, конфіденційність, механізми прийняття рішень, порядок фінансування компанії та інші специфічні домовленості між засновниками. 

При складанні проєкту корпоративного договору важливо звернути увагу на опис процедури внутрішнього вирішення спорів, включаючи обов'язкові консультації, голосування, залучення незалежних експертів/медіаторів, положення про медіацію та арбітраж для вирішення конфліктів між засновниками, процедури прийняття нових членів, умови та порядок збільшення статутного капіталу компанії, порядок визначення часток в бізнесі та їх сплати власниками. Крім цього, доцільно описати умови та порядок виходу засновника з компанії, включаючи механізм викупу його частки іншими учасниками або третьою стороною, процедури оцінки частки.

Резюмуючи можна сказати, що корпоративний договір доповнює статут, заповнюючи прогалини та деталізуючи положення, які не відображені або лише частково відображені у статуті. Він дозволяє засновникам гнучкіше регулювати свої взаємовідносини враховуючи специфічні потреби компанії та нівелювати значну кількість ризиків. На теперішній час все більше власників бізнесу звертає на нього свою увагу.

Статут компанії

Діяльність практично будь-якої компанії на території України регулюється – статутом. Статут є ключовим документом, який затверджується засновниками компанії та регулює її діяльність, визначає правила і порядок її функціонування. На жаль, навіть зараз, багато засновників бізнесу не приділяє значної уваги цьому документу надаючи перевагу готовим рішенням, замість розробки індивідуального документа саме під їх компанію з урахуванням саме їх потреб та нівелювання можливих ризиків. Важливість цього документу, зумовлена тим, що саме статут визначає організаційну структуру компанії, включаючи управлінські органи та їхні повноваження та регламентує порядок та способи прийняття рішень такими управлінськими та керівними органами. Статутом можуть бути врегульовані питання  розподілу прибутку між власниками бізнесу, процедура прийняття нових учасників, підстави та порядок виключення діючих власників компанії або їх добровільного виходу зі складу компанії, порядок врегулювання внутрішніх спорів та ще цілий ряд дуже важливих аспектів. 

Говорячи про конкретні практичні аспекти можна одразу виділити можливість збільшення відсотка голосів потрібних для ухвалення тих чи інших рішень по компанії, передачі частини повноважень директора до засновників бізнесу та/або встановлення для деяких повноважень директора/дирекції обов’язкового погодження дій зі сторони фаундерів компанії – ці кроки є додатковим запобіжником противоправних дій відносно засновників компанії. 

Тож, якісно складений статут допомагає уникнути багатьох проблем та конфліктів, забезпечує правову визначеність та захист інтересів усіх учасників, сприяє прозорості управлінських та фінансових процесів. Таким чином, інвестування часу і ресурсів у розробку якісного статуту є вигідним вкладенням у майбутнє компанії.

Облік часток учасників ТОВ/ТДВ у Центральному депозитарії України

Раніше деякі засновники бізнесу обирали акціонерні товариства, як форму своєї компанії, через більшу захищеність частки їхнього бізнесу. Це зумовлено тим, що акції засновників акціонерних товариств обліковувались в депозитарних установах, а отже до них не було доступу у недобросовісних нотаріусів та державних реєстраторів, через яких як правило і відбувається рейдерське захоплення успішних бізнесів. 

Проте з весни 2024 року, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та їхні фаундери можуть отримати можливість перевести облік часток з Єдиного державного реєстру юридичних осіб до облікової системи часток Центрального депозитарію України.

Облік часток ТОВ/ТДВ у Центральному депозитарії – це дієвий інструмент захисту інтересів засновників бізнесу в Україні. Адже, його основна мета – це посилення захисту прав власності учасників ТОВ та зменшення ризиків рейдерства й незаконних операцій з частками, які здійснюють недобросовісні державні реєстратори. Завдяки обмеженому колу осіб, які мають право вносити інформацію до облікової системи Центрального депозитарію, ця система повинна бути надійнішою, ніж Єдиний державний реєстр юридичних осіб.

Висновок

Створення власної справи, заснування та подальше керування успішним бізнесом пов’язано з  певними ризиками. Причина цих ризиків може полягати у раптовому конфлікті інтересів засновників компанії, порушення досягнутих домовленостей чи цікавість до успішного бізнесу зі сторони рейдерів.

Чинне законодавство України поруч із досить класичним способом захисту порушених прав, а саме зверненням до суду, надає власникам компанії досить великий арсенал додаткових засобів захисту своїх прав та інтересів. Такі додаткові засоби захисту, покликані не лише врегулювати конкретну конфліктну ситуацію всередині компанії, але і запобігти її виникненню в майбутньому, а також мінімізувати ризики для засновників компанії. 

Залежно від організаційно-правової форми суб’єкта господарювання можуть бути застосовані, як загальні механізми захисту, так і спеціальні, притаманні лише якійсь одній конкретній організаційно-правовій формі. 

Сам по собі той чи інший механізм захисту – не є панацеєю, адже кожен із них потребує правильної імплементації в конкретну бізнес-модель, а також при його впровадженні мають бути враховані особливості господарської діяльності клієнта. Саме тому, важливою умовою ефективного застування механізмів захисту корпоративних прав та бізнесу загалом – є залучення до цього процесу кваліфікованих юристів, які мають відповідний досвід та кваліфікацію.

‍

Джерело: Liga.net