Повномасштабне вторгнення Росії на територію України неабияк згуртувало націю та стало каталізатором розвитку благодійництва у найрізноманітніших його проявах.Майже щодня ми чуємо про благодійні збори, створення штабів гуманітарної допомоги, проведення благодійних аукціонів, закупівлю та передачу на фронт автівок, одягу та військового обладнання. Внесок благодійних організацій та волонтерів у майбутню перемогу важко переоцінити, адже вони забезпечують надійний тил нашим захисникам.
Поряд з тим, зростає й тенденція підвищення інтересу правоохоронців до благодійної діяльності. Зокрема, у ЗМІ дедалі частіше з’являються новини про порушення кримінальних справ щодо волонтерів і благодійних організацій нібито за фактом розкрадання гуманітарної допомоги. Про підвищену увагу свідчить і створення 20 вересня Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування порушень використання гуманітарної допомоги.Тож як не потрапити до числа порушників закону, якщо просто робиш добру справу?Гуманітарна допомога та відповідальність за її нецільове використанняВідповідно до закону України "Про гуманітарну допомогу" (№1192-ХІV від 22 жовтня 1999 року), гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій чи натуральній формі, яка:
Наразі діє спрощена процедура визнання гуманітарною допомогою соціально значущих товарів, перелік яких затверджений Кабінетом міністрів України, без прийняття відповідних рішень про визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку.Крім того, законодавцем передбачена спрощена процедура митного оформлення та звільнення від оподаткування вантажів, які визнані гуманітарною допомогою.
Очевидно, що все це поряд з мінімальним звітуванням та контролем створило ідеальні умови для зловживань у цій сфері з боку недобросовісних осіб.
З огляду на численні випадки використання товарів гуманітарної допомоги не за призначенням та з метою отримання прибутку, до Кримінального кодексу України (ККУ) внесли певні зміни. У березні ККУ доповнили статтею 201-2 "Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги".Предметом вказаного кримінального правопорушення є саме гуманітарна допомога.При цьому, у розумінні закону про гуманітарну допомогу, певний товар є гуманітаркою виключно, якщо він передається від донора до юридичної особи, — отримувача безплатно та з конкретною метою.Як же бути з тим товаром, який закуповується безпосередньо громадською організацією чи індивідуально зайнятими волонтерами на кошти, зібрані на благодійних зборах або ж на резервні кошти фонду? Кого в такому випадку вважати донором, адже фактично закупівля відбувається отримувачем, який потім здійснює передачу вказаного товару набувачам? Чи можна вважати закуплене безпосередньо благодійним фондом предметом вказаного злочину? Ці всі питання мають бути вирішені шляхом внесення відповідних змін до профільного законодавства.
Альтернативними діяннями, що утворюють об’єктивну сторону незаконного використання гуманітарної допомоги є:
- продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги;- використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги;
- укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном.
Також для застосування вищевказаної статті обов’язково необхідний "значний розмір". Наразі мінімальний поріг загальної вартості такої гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги для притягнення до кримінальної відповідальності за вказаною статтею має становити не менше 434 175 грн.
У випадку якщо загальна вартість товарів гуманітарної допомоги не досягає "значного розміру", діяння може бути кваліфіковане як шахрайство або ж як привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.Кого можуть притягнути до відповідальностіУ статті 201-2 ККУ суб’єкта вчинення вказаного злочину не конкретизовано. Хоча ним мав би бути безпосередньо той, хто отримує від донора гуманітарну допомогу.Цікавим є те, що отримувачами законодавець визначає виключно юридичних осіб, зареєстрованих в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Тобто, жодної згадки про індивідуальну гуманітарну діяльність не міститься. Відповідно, волонтери у розумінні закону не можуть бути отримувачами гуманітарної допомоги.Однак, з огляду на конструкцію ст. 201-2 ККУ, це не заважає їм бути суб’єктом вказаного злочину.
Обов’язковою для кваліфікації діяння за ст. 201-2 ККУ є мета отримання прибутку. ЇЇ може бути доведено, якщо особа фактично отримала прибуток або якщо вона вчинила дії (замах на кримінальне правопорушення), в результаті яких повинна була отримати такий прибуток. Відповідальність за нецільове використання гуманітарної допомоги може наступати не лише під час дії воєнного стану, водночас така обставина є такою, що обтяжує та передбачає кваліфікацію за ч. 3 ст. 201-2 ККУ.
На сьогодні проблемних питань, пов’язаних з гуманітарною допомогою, благодійними пожертвами, безоплатною допомогою на практиці чимало. Більшість з них є суперечливим та потребують додаткового аналізу. Зокрема, певні питання можуть виникати у випадку, коли фактичний набувач гуманітарної допомоги, вказаний в електронній декларації, не збігається з реальним. Або ж у разі виявлення серед товарів гуманітарної допомоги предметів, обіг яких обмежено чи заборонено. Яка в такому разі має бути відповідальність для отримувача гуманітарної допомоги?
Ще одним чутливим питанням є проведення збору коштів та отримання благодійних пожертв безпосередньо на картки фізичних осіб. Здавалось би щодня ми чуємо про такі збори. Та далеко не всі благодійники замислюються над правильністю оформлення цих надходжень, хоча це також містить певні кримінально-правові ризики. Відповідно до податкового законодавства на кошти, зібрані на особисту банківську картку фізичної особи, нараховується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ), що становитиме 19,5% таких коштів. Водночас не підлягає оподаткуванню благодійна допомога, сплачена благодійниками на користь учасників бойових дій, Майдану, внутрішньо переміщених осіб та жителів територій, де проводилось АТО/ООС.
Контроль за використанням благодійних пожертв потребує окремої уваги. Зокрема, у випадку здійснення благодійною організацією або волонтером закупівлі на ці кошти певного виду товарів.
Проаналізувати усі болючі питання в межах однієї статті навряд чи можливо. Проте, ось кілька універсальних практичних порад, як убезпечити себе від можливого кримінального переслідування за ст. 201-2 ККУ:
1. За можливості здійснюйте максимально повне документальне оформлення руху гуманітарної допомоги – донор → отримувач → набувач. Фіксуйте, куди ви спрямовуєте допомогу. Обов'язково зберігайте товарні чеки, митні декларації, складайте та підписуйте акти приймання-передання та гарантійні листи, особливо якщо йдеться про великі партії товарів.
2. Не декларуйте як гуманітарну допомогу товари, які купуються за кордоном за власні кошти волонтерів, а не надаються донорами безоплатно. Так, розмитнення в загальному порядку триватиме довше та обійдеться вам дорожче, водночас вбереже вас від ризиків притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 201-2 КК України.
3. Не спрямовуйте на власний розсуд гуманітарну допомогу, отриману від донора, до іншого набувача, ніж той який уже був визначений донором, або ж до іншого отримувача.Навіть, до прикладу, іншому волонтеру. Адже відсутність гуманітарної допомоги у конкретно визначеного донором набувача неодмінно викличе у правоохоронних органів додатковий інтерес.4. Будьте пильні щодо пропозиції третіх осіб допомогти у придбанні певних товарів, які вони не можуть самостійно знайти та привезти на територію України. Ви ризикуєте потрапити на "контрольовану закупку".
Якщо ж до вас уже завітали "в гості" правоохоронці, якнайшвидше зверніться до адвоката по кваліфіковану юридичну допомогу або завчасно подбайте про стратегію захисту.
Автор: Олена Ломака, юристка практики безпеки бізнесу Juscutum
Джерело: ЛІГА