Для перевірки з метою виявлення незадекларованих працівників підставою для інспекційного відвідування є будь-яка інформація про можливе використання незадекларованої праці.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) дедалі суворіше починає контролювати офіційне оформлення роботодавцями співробітників.
З 1 липня стартувала інспекційна кампанія з питань виявлення неоформлених трудових відносин, до якої залучено Державну службу України з питань праці, Державну податкову службу України, Національну поліцію, Державну службу України з безпеки на транспорті, Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державну міграційну службу України та органи місцевого самоврядування.
У Держпраці запевняють, що кампанія з питань виявлення неоформлених працівників — це не разова акція, а, скоріше, пілотний проект щодо об’єднання зусиль усіх державних органів у боротьбі з незадекларованою працею. Метою державного контролю за оформленням трудових відносин є не штрафи, а забезпечення додержання вимог законодавства про працю.
Які підстави зараз існують для інспекційних перевірок, шо може перевіряти інспектор? Яка можлива відповідальність? Наскільки значний відсоток в Україні осіб, що працюють неофіційно? Які перспективи боротьби з цим явищем шляхом перевірок та покарання? Про це «Юридичній практиці» розповідають представники юридичного бізнесу.
Виявлення незадекларованих
Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo
Державна служба України з питань праці — центральний орган виконавчої влади, метою якого є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття.
Для інспектування з метою виявлення незадекларованих працівників підставою для інспекційного відвідування є будь-яка інформація про можливе використання незадекларованої праці, зокрема від:
— працівників, у тому числі колишніх;
— сторонніх людей;
— конкурентів;
— будь-яких державних органів, у тому числі місцевого самоврядування.
Також приводом для проведення перевірки може бути рішення керівника інспекції Держпраці. Прийняти його він може на основі інформації в ЗМІ, поскаржитися на вас може ваш же працівник або фізична особа, яка працює у вас без оформлення трудових відносин. Це може бути і рішення суду, й інші підстави відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) № 1132 від 4 грудня 2019 року «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю».
Відповідно до законодавства інспектор праці обов’язково нарахує штраф у трьох випадках:
— за недопущення до проведення перевірки;
— за створення перешкод у її проведенні;
— у разі виявлення незадекларованої праці (не уклали трудовий договір, не повідомили про наймання фіскальні органи, не сплатили податки).
До юридичних осіб та суб’єктів підприємницької діяльності (СПД), які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову (стаття 265 Кодексу законів про працю України) і адміністративну відповідальність (стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Згідно з даними Державної служби статистики України кількість неформально зайнятого населення віком від 15 років і старше за січень — вересень 2020 року становила 3 316 400 осіб.
Потрібно нове законодавство
Петро Білик, директор з інновацій AO Juscutum
До 20 лютого 2020 року відповідальність за кожного неоформленого співробітника становила 30 мінімальних заробітних плат. Тобто за 10 «не працевлаштованих» працівників можна було отримати штраф понад 1 млн грн плюс донарахування податків. Проте за весь час дії цієї норми роботодавці в суді оскаржили на свою користь 1549 постанов Держпраці з 2158 наявних. Водночас не було жодних гучних справ із мільйонними штрафами. Проте держава не усвідомлює причину проблеми, а лише намагається тиснути на бізнес за допомогою контролюючих органів.
Можна припустити, що держава намагається збільшити податкові надходження. Але крива Лаффера якраз показує, що проблема в іншому: чим більше податкові ставки, тим менше податкові надходження і навпаки. Припустимо, ставка заробітної плати становить 25 тис. грн, із яких співробітник отримує 20 125 грн, а загальний розмір податкового навантаження 10 375 грн, що становить понад 50 % від зарплати, яку отримує співробітник після вирахування податків. Це призводить до того, шо роботодавець шукає способи мінімізації податкового навантаження. Розв’язати проблему можна зменшенням податків, але держава, крім перевірок, ніяк не хоче вирішувати це питання.
Інша проблема, яка існує, — це трудове законодавство 1971 року. Роботодавець хоче сам регулювати питання звільнень, відряджень, відпусток, графіків роботи та оплат. По суті, це зараз і відбувається, коли співробітники працюють без працевлаштування. Вирішити цю проблему потрібно новим трудовим законодавством, написаним із залученням асоціацій, профспілок.
Рівень правосвідомості
Сергій Берт, старший юрист ЮФ Redcliffe Partners
Перспективи боротьби з таким явищем, як тіньова зайнятість і виплата зарплати «в конвертах», у нашій країні через збільшення кількості перевірок і покарань за недотримання відповідних норм законодавства видаються примарними. Як свідчить практика, посилення тиску на бізнес через більш жорсткі адміністративні засоби впливу часто призводить не до бажаного, а саме до протилежного результату. Водночас може відбуватися ще й погіршення наявної ситуації.
Історично склалося так, що в нашій країні низький рівень правосвідомості та поваги до вже наявних і чинних законів і правил. Крім того, з огляду на досить невисокий рівень індивідуальної відповідальності за своє життя і майбутнє багато з тих, хто зайнятий у тіньовій економіці та отримує зарплату «в конверті», не особливо замислюється над тим, хто їх буде утримувати в похилому віці. Найчастіше люди сподіваються на державу і допомогу з її боку. А державі стає дедалі складніше утримувати своїх громадян в пенсійному віці через відсутність належного наповнення коштами Пенсійного фонду України. Так і виходить, що з «тіньової» зарплати надходжень до Пенсійного фонду немає , а кількість тих, хто претендує на пенсію або інші види соціальної допомоги від держави, точно не зменшується.
Таким чином, з огляду на особливості нашої країни, вихід із ситуації, що склалася, полягає, по-перше, у впровадженні освітніх державних програм створенні якомога більшої кількості соціальної реклами з метою донести до кожної людини переваги легального працевлаштування і отримання легальної зарплати зі сплатою передбачених податків та обов’язкових платежів.
По-друге, не варто скидати з рахунків варіант зменшення податкового навантаження на роботодавців, щоб стимулювати їх вступати в легально оформлені трудові відносини з працівниками. В історії були такі позитивні приклади, як, скажімо, зменшення ставки єдиного соціального внеску.
По-третє, пропагування серед населення самоосвіти, підвищення кваліфікації або навіть перекваліфікації на більш сучасні професії для того, щоб чимраз більше людей залишалися якомога більш продуктивними і конкурентоспроможними на ринку праці. Кошти, витрачені на такі заходи, в довгостроковій перспективі можуть привести до більшого ефекту, ніж короткострокове збільшення кількості перевірок.
Метод батога
Інеса Летич, радник Asters
Хоч би як критикували діяльність Держпраці з виявлення неоформлених працівників, метод батога залишається одним із найефективніших у боротьбі з незадекларованою працею. Ризик перевірки Держпраці та застосування штрафу є досить серйозним як для дрібного бізнесу, який боїться зазнати фінансових втрат, так і для великих компаній, які до того ж побоюються репутаційнйх ризиків.
Тому фактично діяльність Держпраці все-таки є ефективною для наповнення держбюджету. До заслуг інспекторів праці можна зарахували вихід із тіні деяких роботодавців, які хочуть уникнути можливих ризиків) і втрат у зв’язку з трудовими перевірками.
Однак також не можна недооцінювати і надходження за рахунок штрафів за незадекларовану працю, які є досить суттєвими. Не секрет, що інспектори праці досить активно застосовують такі штрафи на практиці і не з меншим ентузіазмом стягують їх у судовому порядку з роботодавців, які не готові платити добровільно.
Звісно, самої діяльності Держпраці недостатньо для успішної боротьби з тіньовою зайнятістю, і держава повинна продовжувати працювати над іншими способами вирішення пробі леми. Зокрема, особливу увагу необхідно приділяти свого роду гібридним відносинам, які тільки побічно можуть вважатися трудовими, наприклад, відносинам із фахівцями у сфері інформаційних технологій.
Ефективним виходом із ситуації тут може стати окреме регулювання й окремий режим роботи та оподаткування, що дасть змогу уникнути відходу таких бізнесів у тінь.
Джерело: PRAVO.ua
