старша юристка практики Технологій та Інвестицій Juscutum
Відповідно постає питання чи є це для України величезним проривом чи лише першим кроком на шляху дозволеного вживання канабісу.
Світова спільнота вже досить давно має справу з регулюванням вирощування, розповсюдження та вживання канабісу і не лише в тих цілях, про які йдеться в законопроєкті №7457.
Правові підстави для легалізації канабісу та умови його розповсюдження та вживання відрізняються в різних юрисдикціях.
Проте можна визначити спільні для всіх країн мотиви, що аргументують легалізацію канабісу.
1. Громадське здоров'я та безпека: Однією з основних правових підстав для легалізації канабісу є аргумент про те, що регулювання та контроль за його виробництвом, продажем і вживанням може сприяти підвищенню рівня громадського здоров'я та безпеки.
Відповідно, прихильники легалізації стверджують, що легалізація канабісу дозволяє контролювати якість, тестувати продукцію та встановлювати вікові обмеження, знижуючи ризики, пов'язані з неконтрольованим вживанням речовин сумнівної якості та властивостей.
2. Економічні вигоди: Багато юрисдикцій розглядають економічні вигоди, пов'язані з легалізацією канабісу. Легалізація може створювати нові галузі, генерувати податкові надходження та створювати робочі місця.
Уряди часто посилаються на потенціал зростання туризму, зменшення витрат на правоохоронні органи та перенаправлення ресурсів на більш нагальні проблеми громадської безпеки.
3. Особисті свободи та особиста автономія: Дехто стверджує, що заборона канабісу порушує індивідуальні свободи та особисту автономію. Дорослі люди, на їхню думку, повинні мати право приймати рішення щодо власного рекреаційного чи медичного вживання, якщо це не шкодить іншим.
Часто проводять паралелі з легалізацією алкоголю і тютюну, ставлячи під сумнів непослідовність у дозволі цих речовин і водночас криміналізації канабісу.
4. Медичні та терапевтичні переваги: Багато юрисдикцій легалізували канабіс у медичних цілях на основі зростаючих доказів його потенційних терапевтичних переваг.
Легалізація дозволяє пацієнтам отримати доступ до ліків і методів лікування на основі канабісу, потенційно полегшуючи симптоми таких захворювань, як хронічний біль, епілепсія, розсіяний склероз і нудота, викликана хіміотерапією.
Варто зазначити, що, незважаючи на аргументи на користь легалізації, існують і протилежні точки зору, які ґрунтуються на занепокоєнні щодо потенційних ризиків для здоров'я, зростання зловживання психоактивними речовинами, погіршення водіння та впливу на молодь.
Баланс між індивідуальними свободами та суспільним добробутом, а також специфічний культурний, соціальний та економічний контекст кожної юрисдикції впливають на правові підстави для легалізації канабісу або проти неї.
Суперечки також підсилюються дебатами, що точаться і в науковій спільноті зокрема щодо таких аспектів, як вибір видів рослин для використання, потенціал лікування патологій та оцінка ефективності та безпеки застосування.
Також обговорюються шляхи введення, методи приготування, типи і дозування канабіноїдів, що використовуються, а також активність молекул.
Різниця між медичним канабісом і рекреаційним канабісом полягає у їх призначенні, використанні та доступності. Ось деякі ключові відмінності між ними:
У 1996 році Каліфорнія стала першим штатом, який дозволив легальний доступ до рослинного канабісу та його використання в медичних цілях під наглядом лікаря.
Наразі правовий статус канабісу у США залежить від декількох чинників, включаючи джерело і подальше використанням продукту. Закон про фермерські господарства 2018 року легалізував канабіс на федеральному рівні, що дає змогу законно вирощувати, продавати та споживати продукти канабісу, які містять менше ніж 0,3% тетрагідроканабінолу (ТГК).
Проте кожен штат має свої правила й обмеження щодо використання та продажу продуктів, отриманих із коноплі.
Канада стала першою країною G7 та G20, та другою у світі, яка легалізувала використання канабісу в медичних цілях з 2001 року, а в рекреаційних цілях – з 17 жовтня 2018 року.
Вік, в якому можна купувати або вживати канабіс, варіюється в залежності від провінції: 19 років у більшості провінцій, 18 років в Альберті та 21 рік у Квебеку.
У Великій Британії існує можливість законного виробництва, постачання, імпорту, експорту, володіння або вирощування продуктів канабісу, включно з лікарськими препаратами, за умови наявності відповідної ліцензії, виданої Міністерством внутрішніх справ.
Важливо зазначити, що ця ліцензія дозволяє вирощувати тільки затверджені типи насіння конопель із вмістом тетрагідроканабінолу (ТГК) не більше 0,2%. Частини рослини, які контролюються законом (наприклад, листя і квіти), не можуть використовуватися при вирощуванні під даною ліцензією і повинні бути знищені.
Також, можна згадати ще досить багато країн, які наразі є доволі прогресивним щодо регулювання питання легалізації канабісу: це Німеччина, Нідерланди, Польща, Португалія тощо.
За даними Emergen research, топовими компаніями відповідно до їхнього рівня прибутку, що займаються вирощуванням, створенням та розповсюдженням канабісу є Jazz Pharmaceuticals Plc,Tilray Brands, Inc.,Canopy Growth Corporation, Aurora Cannabis Inc.,OrganiGram Holdings Inc.,Cronos Group Inc.,VIVO Cannabis Inc.,Atlas Growers та Lexaria Corp.
Для розуміння Jazz Pharmaceuticals Plc, що була заснована в Ірландії в 2003 році і наразі присутня в 75 країнах світу, має річний прибуток — 3 мільярди доларів США.
Для визначення розташування бізнесу, який передбачає займатись продукцією на базі канабісу приймається до уваги багато критеріїв: правовий фреймворк щодо безпосередньо вирощування продукції, складність та строки отримання ліцензії на таке вирощування та в подальшому розповсюдження, наявність можливості продажу рекреаційного канабісу, легкість створення та управління корпоративною структурою бізнесу тощо.
У свіжому звіті Європейського центру моніторингу наркотиків та наркозалежності (EMCDDA) за червен 2023 року йдеться про зростаючу складність і зміни в законах про канабіс в Європі.
І знову ж ті самі питання: що і як контролювати, що робити з рекреаційним канабісом тощо. У звіті також описані деякі з останніх змін у політиці щодо канабісу в Європі. За останні 20 років загальна тенденція в національному законодавстві Європи полягала в тому, щоб зменшити або навіть скасувати тюремне ув'язнення за незначні правопорушення, пов'язані зі зберіганням канабісу.
Сьогодні п'ять країн-членів ЄС (Чехія, Німеччина, Люксембург, Мальта і Нідерланди) та Швейцарія запроваджують або планують запровадити нові підходи до регулювання рекреаційного канабісу. Ці зміни часто ґрунтуються на політичних підходах, які вже запроваджені в Уругваї, окремих регіонах США та Канади.
Україна, намагаючись дуже швидко наздогнати міжнародну спільноту, законопроєктом №7457 лише тільки окреслює свій намір рухатись в бік легалізації канабісу.
Залишаються дуже сирими питання вирощування канабісу, завезення на територію України певних компонентів для виготовлення продукції з канабісу, умови його розповсюдження та доступу до нього.
Враховуючи міжнародні тенденції питання рекреаційного канабісу також рано чи пізно наздожене Україну. На сьогодні законопроєкт №7457 направлений на доопрацювання і вимагає ґрунтовного підходу, знову ж таки враховуючи українські реалії та потреби та міжнародний досвід.