Juscutum - Новини

В Україні легалізують криптовалюту

Минулого тижня Верховна Рада прийняла законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи», який легалізує криптовалюту в Україні. Тепер у криптовалюти буде юридичний статус, регулювати ринок будуть Мінціфра і НБУ, в Україні запрацюють міжнародні біржі, а всі власники криптовалюти зможуть отримати правовий захист своїх віртуальних активів.

Керуючий партнер Juscutum Артем Афян і адвокат, тімлід практики супроводу бізнесу Juscutum Дмитро Палющенко розібрали цей закон і описали основні плюси й мінуси для країни, компаній, які цим займаються, і звичайних людей.

Про закон

Віртуальні активи, іншими словами - криптовалюта, вже давно увійшли в ужиток українців. Реклама криптобірж всюди, на ютуб-каналах все радять, як інвестувати в крипту. Проте вона перебувала в невизначеному правовому полі. Це не означає, що вона була заборонена. Вже дуже давно було роз'яснення Нацбанку, що крипта не заборонена.

Але відсутність правового регулювання створювало певні проблеми:

  1. З криптовалютою не могли працювати юридичні особи. Це означає, що компанії й великі фонди не могли вкладати туди гроші та тому ринок тримався на фізичних особах. Всі бізнеси працювали абияк, в сірій зоні, використовуючи непрофільні ліцензії та постійно страждали від того, що їм закривають банківські рахунки.
  2. Закон покликаний розв'язувати ці питання і запустити ринок. У законі вперше вводиться поняття професійних гравців, опис ліцензій по операціях на користь третіх осіб (фондів, бірж, обмінників і так далі). Вводять саму класифікацію активів і визначають, яке місце вони займають в системі права - тепер вони належать до нематеріальних активів.


Мінуси

Серед мінусів, або щодо важливих нюансів, очікування прийняття податкового законодавства. Теоретично законопроєкту може і не бути. Але в ідеалі в ньому має бути зазначено, що криптовалюта не підпадає під ПДВ і що ставка податку - 5% з різниці.

Які шанси на те, що податковий закон не приймуть, запитаєте ви? Адже ми говоримо про Україну й український законодавчий процес, де всякі складності бувають. Але, з огляду на загальний рівень резонансу, шанси на те, що все-таки приймуть, багато разів. Інша справа, що є ризик того, що податкові умови можуть бути трохи гірше, ніж ті, що обіцяли. Імовірність, звичайно, невелика, але вона є.

Друге - ліцензійні вимоги й процедури відносяться до підзаконних нормативно-правових актів. Це створює певні ризики. Грубо кажучи, погано виписане «підзаконня» може стримувати, створювати перешкоди для учасників ринку.

Якщо її неправильно (некоректно або занадто складно) випишуть, це може вплинути на реєстрацію компанії - зробити її практично неможливою або просто складною.

Тут теж багато що залежить від учасників ринку. Мінціфра досить відкрито привертає професіоналів до написання, драфтингу та обговоренню. Проте в інших сферах є приклади, коли різні підзаконні акти регуляторів все-таки були не дуже доброзичливі.


Плюси

В цілому з цим законом Україна увійшла в досить невелике число країн, у яких є профільне законодавство. Це плюс навіть просто на рівні того, що законопроєкт прийнятий.

Компанії, які хочуть працювати з криптовалютою, зможуть отримати спеціальну ліцензію від держави. По суті, це означає, що держава дозволяє залучати й управляти активами інших людей.

Тут є важливий момент: для будь-яких іноземних гравців це буде означати, що це санкціоновано державою. Тобто точно не заборонено, до цього немає ніяких питань. Це як би гарантія того, що ви точно легальні.

Про податки

Це основний закон, але він не може йти окремо від податкових норм. Тому набере чинності тільки тоді, коли наберуть силу нові податкові правила. Це логічний етап для досягнення мети - зробити Україну однією з найбільш сприятливих юрисдикцій для створення і розвитку криптобізнесу.

Транзакції на контрольованому ринку не зможуть бути прихованими. За цим законом учасники ринку віртуальних активів зобов'язані розробити й прийняти внутрішні процедури фінансового моніторингу. І інші процедури щодо запобігання відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

Це передбачає процедури KYC (know your customer, процедура ідентифікації контрагентів для фінансових інститутів, бірж, букмекерів. - Прим. Ред.) Та AML (anti-money laundering, протидія відмиванню грошей. - Прим. Ред.).

Втім, це стосується не тільки України. Все частіше світові криптобіржі або самостійно, або під тиском регуляторів вводять такі процедури верифікації.

Наприклад, Binance, найбільша з бірж, 20 серпня оголосила про початок обов'язкової верифікації користувачів. Усі зареєстровані облікові записи повинні будуть її пройти, щоб отримати доступ до повного функціонала біржі Binance. До 19 жовтня вимоги щодо верифікації пред'являть всім вже наявним користувачам біржі.

Що щодо звичайних користувачів

Для звичайних українців, які торгують на біржі, не зміниться, думаю, зовсім нічого. Для українців залишаться доступними іноземні ліцензії. Якщо комусь зовсім не до вподоби державне регулювання. Все-таки інтернет - штука глобальна, і є де розвернутися навіть любителям анонімності.

Що стосується мене, то у мене є криптовалюта. Але я не збираюся торгувати на біржі, і це ніяк не пов'язано з регулюванням. Я просто не вмію це правильно робити, і той один раз, коли я спробував, я програв. Тому, мабуть, я просто буду далі залишатися юристом в цій сфері. Так мені якось спокійніше, і ринку надійніше, і всім навколо теж блага більше.

Автори: керуючий партнер Juscutum Артем Афян і юрист практики супроводу бізнесу Juscutum Дмитро Палющенко.

Джерело MC.today
Технології та інвестиції