Juscutum - Новини

Історія віртуальних активів України або що по крипті

Україні рідко випадає шанс стати в чомусь кращою за інших. У рейтингах ми займаємо звичні аутсайдерські позиції, натомість із завидною постійністю очолюємо антирейтинги з інфляції та корупції. На щастя, з віртуальними активами вийшла трохи інша ситуація.

Парадокс в тому, що в ніші віртуальних активів, без будь-якої підтримки держави, Україна зайняла досить помітні позиції. Обставини розвивалися наступним чином.

На початку 2016 року на території України сконцентрувалася значна кількість майнінгових потужностей Біткоіну. Вже у грудні 2016 року в нас пройшла "BlockchainUA" – одна з перших на європейському континенті конференцій з крипти. Присвячена останнім винаходам у галузі фінансових технологій, в Дніпрі вона зібрала більше тисячі чоловік. Таким чином, на території України поступово почала формуватися спільнота блокчейн-розробників, які зараз представляють собою проактивне і впливове ком'юніті. Потім до закріплення успіху України вирішили приєднатися і наші держоргани.

Не варто заперечувати, що будь-який вплив держави на бізнес не дуже радує його представників, як, втім, і взаємодія з держорганами. А все тому, що держава повільна і майже завжди фіскально налаштована. Проте всі ми розуміємо, що великі капітали розвиваючого ринку рідко залишаються в країні без державних правил регулювання. І хоч криптовалюти – це ніби як про свободу, капітал іде туди, де є спеціальні ліцензії, а залишається там, де працюють прозорі правила гри і більш-менш прийнятні ставки за податками. У цьому забігу Україна почала свій шлях ще 3 роки тому.

У 2018 році був створений перший законопроєкт спрямований на державне регулювання віртуальних активів: проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні. В Україну він зайшов під егідою народного депутата Олексія Мушака. Законопроєкт вносив зміни до Податкового кодексу України даючи визначення віртуальним активам та криптовалюті. Зараз законодавчу ініціативу в цій сфері перехопило Міністерство цифрової трансформації України і пропонує винести регулювання віртуальних активів в окремий закон. Законопроєкт пройшов своє перше читання. Все вказує на те, що в 2021 році ми можемо отримати прийнятий і набутий чинності закон з віртуальних активів.

Чого ж нам чекати від закону про віртуальні активи?

Насправді в ньому не так багато інновацій та не така вже й сильна регуляторна політика. Але він має 4 мети.

По-перше, визначення терміну "криптовалюта", "віртуальні активи" та інших суміжних понять і визначень. Віртуальні активи стають окремим об'єктом регулювання, який займає своє особливе місце між об'єктами інтелектуальної власності та інформацією. Тобто, це різновид нематеріального активу, який дозволяє легко екстраполювати на нього всілякі правила обліку, і, отже, знімає з себе всі питання в цій сфері. Це вирішує одну з основних проблем для бізнесу на даний момент, пов'язаних з криптовалютами – облік на балансі. На даний момент це неможливо зробити, оскільки просто немає можливості дати визначення та класифікувати криптовалюту.

Тому законом визначається цілий ряд характеристик та критеріїв того, що можна віднести до віртуальних активів. Серед зазначених – віртуальний актив обов'язково повинен знаходитися в якійсь системі обігу віртуальних активів. Наприклад, Біткоін знаходиться в системі Біткоін-блокчейн. Які-небудь танки або кораблі знаходяться в комп'ютерній грі. Тобто, віртуального активу не існує без його взаємодії в системі подібних йому активів.

По-друге, також законом буде дано ряд визначень, що стосуються базових понять угоди з віртуальним активом. Серед них: послуги зі зберігання, адміністрування, обміну, перекладу віртуальних активів, а також послуги, пов'язані з публічною пропозицією та/або продажем віртуальних активів (ICO).

По-третє, на відміну від Швейцарії, де спроба категоризувати віртуальні активи закінчилася крахом, в Україні їх вдалося розділити на дві великі групи. Зазвичай віртуальні активи прийнято ділити на Assets token і Payment token. В Україні, через швидкий розвиток технологій, система більш гнучка. Наприклад, в той момент, коли почав писатися закон, не було NFT (Non-fungible token), не існувало назви "Defaj", "IEO", яка на сьогоднішній день стала неактуальною. Тому було прийнято рішення, що групувати токени за сенсами та їх суттю – абсолютно безглуздо. Більш того, найбільша проблема виникає в тих моментах, коли токен має змішану природу, тобто, ним можна заплатити, проголосувати або реалізувати будь-яку іншу активність. Тому тут український закон здається завчасно більш простим. Але ця простота більш розумна, адже вона передбачає гнучкість.

Таким чином, розділ віртуальних активів в українській системі координат передбачає наявність забезпечених і незабезпечених активів. Незабезпечені віртуальні активи – це активи, які не мають ніякого зв'язку з матеріальним світом. Іншими словами, в них немає ніякого обіцянки: ви їх взяли і більше ні на що претендувати не можете. Наприклад, Біткоін та Dogecoin – це незабезпечені віртуальні активи.

Забезпечені віртуальні активи – це активи, які будь-яким чином прив'язані до матеріальних цінностей. Володіючи забезпеченим віртуальним активом ви можете висувати вимоги третім особам. Отже, закон визначає базові правила їх прив'язки до прав вимоги на інші об'єкти цивільних прав. Наприклад, сертифікат Brocard може бути токеном, на підставі якого ви маєте право отримати товар на суму, що покривається на підставі цього токену.

Далі, закон має вимоги до професійних учасників цього ринку – це біржі, фонди, де створюється новий тип ліцензії та визначається межа регулювання між Міністерством цифрової трансформації України, Національним Банком України та Комісією з цінних паперів й бірж США.
Також варто відзначити, що, якщо на актив поширюється якесь спеціальне законодавство, спеціальне правило і обмеження, воно повинно бути відображено і повною мірою застосовуватися до токенів.
По-четверте, останнім аспектом стає податковий. Віртуальні активи та їх обороти не потрапляють під ПДВ, що дає можливість калькулювати витрати. Оподаткування проводиться під 5% з різниці між купівлею і продажем віртуального активу. З одного боку ці правила – досить легкі, з іншого – відповідають вимогам FATF. Останнє, разом з розвиненою банківською системою нашої держави, робить Україну однією з найпривабливіших юрисдикцій в криптосвіті, принаймні на найближче майбутнє.
Текст законопроєкту про віртуальні активи готовий, він добре опрацьований. Додатковою ознакою якості його підготовки є те, що вже цілий ряд великих міжнародних бірж підтримали цей законопроєкт та дали чіткий сигнал, що як тільки він буде прийнятий, вони негайно увійдуть в Україну.
Наразі законопроєкт тільки пройшов комітети Верховної ради і готується до другого читання.
Міністерство цифрової трансформації України стане основним регулюючим органом з питань віртуальних активів. Це дещо незвичайна практика, оскільки в інших юрисдикціях функцію регулювання криптовалют здійснюють фінансові органи: Комісія з бірж і цінних паперів (SEC) США, Канадський центр аналізу фінансових операцій та звітів (FinTRAC), фінансовий регулюючий орган в Сполученому Королівстві (Financial Conduct Authority) FCA . При цьому, в законопроєкті все ж встановлено баланс між Комісією з цінних паперів і бірж США та Національним банком України. Комісія буде займатися всіма проєктами, які є цінними паперами. Нацбанк буде займається Stablecoin.

Окремо варто відзначити, що не йде в рамках цього закону, але активно розвивається проєкт криптогривні.
Цілком можливо, що зовсім скоро в Україні ми побачимо CBDC (Сentral Bank Digital Currency). На сьогоднішній день найбільш близько до цього проєкту наблизився Китай. Очікуємо, що Україна в цьому напрямку також досягне успіху.
Також, наскільки мені відомо, на даний момент створені робочі групи та ведеться розробка законопроєкту зі змінами до Податкового кодексу. Зміни описують порядок і ставки оподаткування віртуальних активів. Крім цього, в роботі знаходяться і внутрішні порядки, положення та інші підзаконні акти, які регулюватимуть сферу віртуальних активів.
З огляду на це, а також те, що закон про віртуальних активах набере свою законну силу через три місяці після прийняття його Верховною Радою, можемо отримати, що до кінця 2021 року в Україні буде дано старт роботи легального крипторинку, а також всієї сфери віртуальних активів.

Таким чином складаються справи на ринку віртуальних активів України. Все йде до того, щоб найбільші криптобіржі алоціювалися в нашій країні.

Джерело: Ukrainian Law Firms 2021
Технології та інвестиції