Сьогодні ми проаналізуємо, як розвивається в Україні сфера криптовалют та її регулювання, який бізнес уже запровадив криптовалютні розрахунки і як майнінг може вирішити проблеми в українській енергетиці.
Активність українців на крипторинку підтверджується і даними досліджень. У 2020 році Україна посіла перше місце у світі по прийняттю криптовалюти населенням (Global Cryptocurrency Adoption Index) від порталу Chainalysis. При складанні рейтингу враховувалися такі показники як вартість кріптоактивів, що пересилаються, у розрахунку на одиницю населення, залишки криптоактивів на гаманцях, Р2Р обсяг транзакцій, розрахований за паритетом купівельної спроможності та обсяг роздрібних транзакцій (до $10 тис) за паритетом купівельної спроможності.
Крім того, за інформацією Міністерства цифрової трансформації, українська спільнота блокчейн-розробників є однією із найбільших у світі (ТОП-3), а рівень розвитку безготівкових платежів в Україні входить у світовий ТОП-5, що свідчить про високий рівень цифровізації суспільства. Той факт, що Україна не була включена у глобальний ринок традиційних фінансових інструментів, а також не побудувала повноцінний вітчизняний фондовий ринок, і стало рушійною силою для поширення альтернативних інструментів, зокрема, віртуальних активів.
«Віртуальні активи стали зручними для використання українцями, тому що ми маємо ряд обмежень у більш традиційних сферах: відсутній фондовий ринок, обмежений доступ до світового ринку капіталів, при цьому вхід у ринок нерухомості високий. До того ж, в нашій країні є обмеження законодавства і банківської системи по міжнародних переказах»— Міністерство цифрової трансформації України
Українська криптоінфраструктура: біржі, обмінники і криптомати
За інформацією порталу coinatmradar, в Україні працюють 20 криптобанкоматів, більшість із них розташовані у Києві та інших великих містах.
Обміняти фіатні гроші на криптовалюту українці можуть на криптобіржах, онлайн-обмінниках і платіжних сервісах. Такі операції можна здійснювати як з банківською карткою, так і без неї (наприклад, через термінали iBox можна поповнити баланс на BTCU готівкою).
Втім, у рейтинг найкращих криптобірж від порталу CoinMarketCap потрапили лише дві українські – Kuna и BTC Trade UA.
Біржу Kuna заснував в 2016 році український бізнесмен Михайло Чобанян. Криптобіржа пропонує більше 30 торгових пар, а з фіатних – гривня, американський долар і російський рубль. У 2020 біржа запустила торги токенізованими паливними талонами А95Х і DieselX, а також бета-версію криптогривні (перша емісія – 1 млн токенов UAX). Крім того, Kuna дає можливість онлайн-покупки/обміну та переказу криптовалют без аккаунта.
Друга найвідоміша українська біржа BTC Trade UA була створена у 2014 році в Дніпрі програмістом Богданом Чайкою. Біржа пропонує 23 валютні пари, в тому числі українську криптовалюту Karbowanec (KRB). За час існування біржа кілька разів піддавалася атакам і зламам, але її діяльність відновлювали, а користувачам відшкодовували втрати.
Скільки українців володіють криптовалютою
Криптовалюта щільно увійшла до фінансової реальності України, різні дані свідчать, що більша частина населення знає про криптовалюту, а мінімум 10% ще й є її власниками.
За інформацією BRDO, у 2018 році Україна опинилася у десятці країн-лідерів за кількістю власників криптовалют, а щоденні обсяги торгів криптовалютою з використанням гривні сягнули 1.9 млн дол. США. У 2017-2018 рр. компаніями з українським походженням було створено 25 криптовалют, а обсяг залучених через ICO коштів склав понад 99 млн доларів в еквіваленті. За експертними оцінками, розмір сегмента майнінгу криптовалюти в Україні перевищував 100 млн дол. США на рік. Згідно з опитуванням Kantar TNS Ukraine, також проведеному у 2018 році, криптовалютою володіють 13% українців у віці від 18 до 55 років.
Сьогодні Україна є світовим лідером по прийняттю крипто валюти населенням відповідно до індексу Global Cryptocurrency Adoption Index. Відсутність власного фондового ринку, погана доступність глобальних фінансових інструментів, технічно підковане населення і нестабільна економіка зробили Україну ідеальним середовищем для процвітання криптовалют, впевнені як експерти, так і влада.
Криптовалютні мільйонери серед українських чиновників
У 2020 році українські чиновники і депутати задекларували криптовалюти на суму еквівалент 2,7 млрд доларів. Сьогодні кріптоденьгамі володіють 652 представника влади, тоді як в 2016 році таких було лише 25. Найпопулярнішими криптовалюта серед можновладців є Bitcoin (61,1%, 397 власників) і Etherium (24,2%, 157 власників).
Найбільше криптовалюти показав депутат Дніпровської міськради В’ячеслав Мішалов – 18 тис біткоінів, проте незабаром заявив, що помилився, і пообіцяв подати оновлену декларацію. У ТОП українських владних осіб-власників криптовалют входять народні депутати Олександр та Анатолій Урбанський (5328 і 4256 біткоінів), а також депутат Одеської облради Володимир Кривошея (3493 біткоіни) і перший секретар посольства України у В’єтнамі Петро Ленський (6528 біткоіни).
Представники Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК) планують перевірити власників криптовалют серед декларантів, зокрема, чи дійсно їм належить вказана кількість криптовалюти, чи перераховувалися кошти на їх придбання, а також чи може чиновник пояснити походження коштів для покупки криптогрошей.
Крім того, 15 квітня Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект, який відновлює кримінальну відповідальність за недостовірні декларації чиновників, в тому числі і приховування криптовалюти.
Кримінальне покарання загрожує тим, хто приховав у декларації активи на суму від $ 40 500 до $ 162 300 – вони можуть отримати великий штраф і обмеження свободи до 2 років. Якщо ж чиновник не вказав більш $ 162 300, він може потрапити до в’язниці на термін до 2 років або виплатити штраф від $ 162 300 до $ 202 800.
Найвідоміша криптовалютна угода в Україні
Найвідомішим в Україні кейсом продажу реальних активів за криптовалюту стала угода між українсько-американським бізнесменом Марком Гінзбургом і засновником TechCrunch Майклом Аррінгтоном. Гінзбург продав (а фактично обміняв) Аррінгтону свою квартиру у Києві за 60 тис доларів (близько 212,5 ETH). Угода проводилася на основі смарт-контракту блокчейна Etherеum на платформі Propy. Договір супроводжували юридична фірма «Юскутум» з української сторони і Velton/Zegelman – з американської.
Оскільки криптовалюта в Україні не врегульована і не є платіжним засобом, угоду оформляли як договір міни, а не купівлі-продажу. Адреса смарт-контракту відображався у договорі, який внесли безпосередньо як до реєстру нерухомості, так і у блокчейн Etherеum.
«Ми запропонували суспільству форму легальної угоди, де можна за українським законодавством перепрописати свої зобов’язання в крипті. Це ще один канал для продажу нерухомості», – розповів керуючий партнер «Юскутум» Артем Афян.
«Перша в світі електронна трансатлантична угода по міні нерухомості на криптовалюту Etherеum з використанням смарт-контракту блокчейна Etherеum. В майбутньому кожна людина в будь-якій країні світу зможе купувати нерухомість в будь-якій країні в електронній формі у режимі 24/7 і при цьому всі дані по угоді будуть записані в блокчейн. Покупець отримає електронний сертифікат права власності, який буде надійно захищений технологією блокчейн. Весь процес угоди буде автоматизовано смарт-контрактом. Сьогоднішня угода це справжня революція на ринку світової нерухомості і я дуже радий, що Україна перша країна де була проведена ця операція», – прокоментував радник голови Державного агентства України з питань електронного уряду Костянтин Ярмоленко.
Відзначимо, що виставляти нерухомість за криптовалюта у світі почали ще з 2013 року – першим відомим об’єктом був будинок в Канаді. До 2014-2015 за криптовалюту продавали і віллу в Ізраїлі, і елітний замок у Франції, при цьому оголошення публікувалися вже не тільки приватними особами, а й великими компаніями, що діють на ринку продажу та оренди житла. Сьогодні нерухомість за крипто валюту можна придбати в багатьох країнах світу, у першу чергу, Японії, яка першою легалізувала криптогроші, США і ОАЕ, де існує безліч легальних проектів у цій сфері.
В Україні забудовники і брокерські компанії з побоюванням ставляться до введення криптовалют у свій бізнес. У першу чергу – через невизначений правовий статус та високу волатильність. Юристи кажуть, що навіть якщо продати/купити квартиру за криптовалюту за договором міни, угоду можна оскаржити у суді. Для мінімізації ризиків консультанти радять використовувати смарт-контракти, які блокують на непідконтрольному сторонам депозиті гроші покупця, які стануть доступні продавцю після виконання умов договору – наприклад, внесення даних до реєстру нерухомого майна.
«У разі якщо платіж не відбудеться в силу будь-яких обставин, продавцеві буде дуже складно стягнути борг у криптовалюті в судовому порядку. Навіть якщо позивачеві вдасться зібрати докази, достатні для наших консервативних суддів, багато судів зіткнуться з труднощами трактування криптовалюти і належного способу захисту права на неї», – розповідає голова практики банківського та фінансового права Сергій Паперник. І навіть покупець має ризики для обміну криптовалюти на нерухомість.
Після квартирної угоди Гінзбурга в Україні не було гучних випадків продажу об’єктів за криптовалюту. Однак попит і пропозиція у цьому сегменті все ж є. На українських майданчиках оголошень розміщують безліч об’єктів, що продаються за криптогроші.
Так, за криптовалюта можна придбати офісне приміщення під бутик у самому центрі Києва в Печерському районі, сума – еквівалент майже мільйона доларів. «Продам бутик магазин за криптовалюту. Центр. Топ локація», – свідчить оголошення на платформі OLX. Крім того, на порталі опублікована заявка і на продаж земельної ділянки у Херсонській області з можливістю оплати в біткоїнах: «Продам ділянку 1,5 га Кардашинка. Можливий продаж за bitcoin».
Крім нерухомості, наші співвітчизники змінюють на криптовалюта автомобілі та інші машини. На тому ж порталі OLX можна за 1 біткоіни придбати авто марки ВАЗ 2101, а раніше за криптовалюту можна було стати власником трактора (машину Fendt 936 Vario 2010 р продавали за 23 Bitcoin – на той момент близько 109 тис доларів). На українських сайтах автопродажів можна знайти безліч машин, за які є можливість розрахунку у криптовалюті.
Як український бізнес і дрібні підприємці впроваджують криптовалюту
Зараз в Україні сформувався досить широкий шар бізнесу, який приймає за свої послуги/товари оплату у криптовалюті. І мова йде не тільки про компанії, безпосередньо пов’язані з криптоактивами, наприклад, торговців обладнанням для майнінга, свідчить інформація на порталі MYCRYPTER.
Сьогодні у список українського бізнесу, який впровадив криптовалютні розрахунки, входять найрізноманітніші сфери діяльності: техніка, товари для туризму, магазини одягу, взуття та аксесуарів, товари для тварин, автотехніка і магазин електромотоциклів, магазини подарунків і сувенірів, продуктів, меблів і ремонту, автозаправки, кафе, коворкінгb, готелі та хостели, агентства нерухомості, студія звукозапису та інші творчі проекти. За крипто валюту в Україні можна отримати також послуги у сфері краси та здоров’я, будівництва та ремонту, освітні курси, ремонт мобільної техніки, консалтингові та страхові послуги, послуги фотографа, поліграфії, організації пригод, туризму, таксі та юридичні послуги.
Розплатитися криптогрошима можна як у відомих великих компаніях, так і в малих підприємствах або у індивідуальних підприємців. Деякі компанії зайшли у криптосферу недавно, а деякі – як сервіс по ремонту техніки Apple – UkrainianiPhoneService, почав приймати біткоіни у далекому 2014 році, ставши першим у своєму сегменті на пострадянському просторі. Купити товари за криптовалюту можна не тільки у великих містах України. Наприклад, в селищі Єлизаветівка Дніпропетровської області жителі з ініціативи місцевої влади активно зацікавилися криптовалютою, і навіть продають продукти свого господарства за біткоіни.
Майнінг і дата-центри як рішення проблем в українській енергетиці
У травні 2020 року Міністерство енергетики України запропонувало майнити криптовалюту на потужностях українських АЕС, що дало б змогу продуктивно використовувати надлишки електроенергії.Можемо реально трансформувати «пасив» у «актив». Маючи профіцит атомної генерації, один із сучасних інструментів використання надлишкової електроенергії – направити її на майнінг криптовалюти. Це не тільки дозволяє зберегти гарантоване навантаження на АЕС, але і дасть можливість підприємствам залучити додаткові кошти. Тобто, відкриває шлях до принципово нової економіки, нових підходыв, нової системи ринку»— Міністерство енергетики та навколишнього середовища України
В українському суспільстві ідею майнінга на АЕС сприйняли скептично. Нардеп Гео Лерос заявив, що тодішня глава Міненерго Ольга Буславець планує «засунути дешеву енергію АЕС хоч коту під хвіст, щоб не порушувати інтереси своїх спонсорів і прямо пропонує «Енергоатому» майнити криптовалюту, а дорогу енергію продавати промисловості!». А ось експерти до цієї ідеї були більш прихильні.
«Обсяг пропозицій «Енергоатому» на ринку не акцептований. І є проблема, тому що це створює надлишок і впливає на ціни ринку. Якщо цей обсяг буде кудись витрачатися – якийсь майнінг-центр, дата-центр – це може бути одним з елементів по виправленню ситуації в «Енергоатомі», і ще це додасть «Енергоатому» грошей, тому що вони в скрутному становищі перебувають і ми всі чули про це неодноразово»
— Дмитро Марунич експерт
«В «Енергоатомі» профіцит виробництва електроенергії. В принципі, він завжди є, завжди присутній. У період кризи, який сьогодні є – ми в загальному скоротили споживання електроенергії, баланс змінився і з’явився більший профіцит. Оскільки у «Енергоатома», як і в будь-якої електростанції, в нічний час мінімальне споживання електроенергії, а тому і собівартість вироблення низька. Так коли США буде майнити вдень, в Україні буде ніч і ми будемо збувати надлишок електроенергії», – пояснив експерт Юрій Корольчук.
Хто буде майнити криптовалюту на українських АЕС
З 2020 року українська влада обговорювали створення дата-центрів і технопарків, які б використовували потужності українських АЕС, як мінімум з 5 гравцями ринку. З деякими переговори загальмувалися, проте з більшістю були підписані меморандуми.
Так, влітку 2020 року «Енергоатом» і українська компанія «Н2» домовилися про будівництво великого обчислювального центру у Запорізькій АЕС. Дата-центр стане одним із найбільших у Європі і залучить близько 700 мільйонів доларів інвестицій. Як співінвесторів у проект можуть залучити австрійську Yom Capital і норвезьку NBT.
У жовтні НАЕК «Енергоатом» і голландська блокчейн-компанія Bitfury Holding B.V. підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю з метою створення дата-центру на територіях АЕС України. Bitfury є одним з лідерів промислового майнігу у світі та планує створити біля АЕС датацентри потужністю до 2 ГВт. Примітно, що співзасновником компанії є українець Валерій Небесний.
Тоді ж Мінцифри уклало меморандум з міжнародним холдингом TECHIIA, документ передбачає будівництво дата-центру в Херсонській області – місті Нова Каховка з інвестиціями в 1 млрд доларів. Очікується, що дата-центр буде використовувати потужності Запорізької АЕС для забезпечення роботи технопарку.
Нагадаємо також, що минулої осені Мінцифри анонсувало домовленості і з американським гігантом Microsoft щодо будівництва центрів обробки даних. Влада очікувала, що Microsoft створить в Україні два дата-центри Microsoft Azure (хмарний сервіс, який є найпопулярнішим в світі після Amazon Web Services). Однак більше про проект не було відомо нічого. Ймовірно, Microsoft чекає остаточного прийняття закону про хмарні послуги, який Рада схвалила у першому читанні ще влітку 2020 року.«Особливу увагу ми приділяємо зберігання даних саме в нашій країні. Ми не хочемо, щоб сенсатівние дані зберігалися в інших країнах», – пояснив тоді очільник Мінцифри Михайло Федоров.
У січні Міненерго, НАЕК «Енергоатом» і українська компанія Hotmine, розробник майнінгового обладнання, домовилися підписати договір про створення при українських АЕС майнінг-станцій. Проект передбачав будівництво дата-центру на 1 ГВт за $ 1,16 млрд грн, однак спершу компанія має намір розгорнути пілот на 1-10 МВт.«Майбутнє за новими технологіями, які можна використовувати для збалансування енергетичної системи, і при цьому отримувати фінансову вигоду. Ідея створення дата-центру на базі атомної електростанції, безумовно, заслуговує на увагу, адже українські АЕС мають незадіяні базові потужності. Стійкі навантаження на атомні енергоблоки могли б принести і додатковий дохід державному «Енергоатому», і дати можливість працювати бізнесу, який також буде платити податки у вітчизняний бюджет»— Євген Владіміров заступник Міністра енергетики з цифрового розвитку, цифровізації та цифрових трансформацій
Однак для реалізації подібних проектів Україні необхідно вирішити проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності подібних дата-центрів, проведення досліджень і розрахунків електроенергії, необхідної для роботи станцій цифрової енергії.
Нагляд та регулювання
Левова частка ринку віртуальних активів в Україні знаходиться у сірій зоні і це, на думку Мінцифри, «створює потенційні ризики як для держави, так і для бізнесу і користувачів». Влада розраховує, що остаточне прийняття закону «Про віртуальні активи» введе криптовалюту в правове поле.
Спроби регулювати криптовалюту в Україні робилися ще у 2014 році. Тоді Національний банк України запропонував розглядати криптовалюту як грошовий сурогат, реальна вартість якого не забезпечена, проте вже у 2018 році НБУ відкликав цей лист.
Разом з тим, у 2017 році глава Ради Нацбанку Богдан Данилишин наголосив, що криптовалюта не може бути платіжним засобом в Україні, оскільки це суперечить нормам нашого законодавства. Ця позиція відбилася і у законопроекті «Про віртуальні активи», де чітко вказано, що «віртуальні активи не є засобом платежу на території України».
У 2019 Рада прийняла закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, в якому вводяться поняття віртуальних активів і фінансового моніторингу криптовалюти. Згідно ст.11 документа, усі операції з віртуальними активами на суму понад 30 тис гривень будуть перевірятися для боротьби з тероризмом і відмиванням коштів. А торік Мінцифри уже підписало меморандум з компанією Crystal Blockchain B.V. – лідером у сегменті виробників програмного забезпечення для моніторингу операцій з віртуальними активами.«Мінцифри готується до впровадження фінансового моніторингу віртуальних активів. Фінансовий моніторинг віртуальних активів дозволить перевірити походження транзакцій. Головна мета нашої співпраці – швидке становлення і легалізація ринку віртуальних активів в Україні»— Міністерство цифрової трансформації України
Крім того, Мінцифри домовилося про дослідження ринку віртуальних активів в Україні з громадським союзом «Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA)» і компанією Hacken. Влада розраховує, що така співпраця дозволить сформувати необхідні умови для якісного розвитку сфери віртуальних активів, а також залучити зовнішні інвестиції та впровадити нові технології.
Ініціативи української влади знаходять позитивний відгук у криптоспільноті. Адже регулювання і введення в правове поле віртуальних активів не тільки створить зрозумілі правила гри і дозволить залучити в економіку грошові, кадрові ресурси, а й спростить життя українцям-власникам криптовалюти, відкриє більше можливостей для розвитку підприємництва і у цілому позитивно вплине на діджіталізацію і підвищення рівня фінансової та цифрової грамотності в Україні.
Джерело: UA.NEWS2021-05-11 17:35 Технології та інвестиції