Плануєте випустити токени? Як не підпасти під законодавство про цінні папери

Здебільшого під час написання бізнес-плану, токеноміки та вайтпейперу клієнти не приділяють значну увагу законодавству у сфері віртуальних активів, що призводить до досить пізнього усвідомлення усіх ризиків та обмежень, які виникають з «простого» випуску токенів.

Види токенів

Так, залежності від типу, змісту та характеру токенів, вони можуть бути utility або security (існують й інші види, такі як stablecoins, asset-backed, exchange, hybrid, але в нашому випадку ми звернемо увагу тільки на найтиповіші варіанти):

• Utility токени — це токени, які мають цінність тільки у використанні всередині вашої системи або платформи, але можуть бути предметом обміну на інші токени, у залежності від ринкової ціни. Такі токени можуть використовуватися для винагороди постійних клієнтів, надання знижок на товари та послуги, отримання доступу до спеціальних товарів або послуг, або надавати права приймати нефінансові рішення щодо самої організації-емітента. Прикладом utility токена є UNI від Uniswap.

Utility токени не підлягають регулюванню та не потребують реєстрації проспекту емісії.

• Security токени — це токени, що є цінними паперами або інвестиційними контрактами. Вони характеризуються спекулятивною природою через те, що ці токени купуються з метою збільшення ринкової ціни токена та/або задля отримання дивідендів або іншого доходу. Прикладом є токен VUE від медійної платформи Vevue, що надає право власності на привілейовані акції Vevue і є засобом розподілу валового доходу цієї організації.

Security токени підлягають регулюванню, обмеженням щодо потенційних інвесторів та потребують реєстрації проспекту емісії.

Зазвичай більшість стартапів представляють свої токени як utility. Очевидно, що лише думки емітента та самостійно наданої характеристики недостатньо і необхідно підходити до класифікації з правової точки зору.

Практика США як уніфікований підхід до класифікації

Безперечно, необхідно проводити індивідуальний аналіз кожного окремого проєкту тому, що регулювання варіюється в залежності від конкретної юрисдикції, де заснована компанія-емітент та від географічного розташування ваших потенційних токен-холдерів. Попри це, пропонуємо використовувати законодавство та судову практику США, як приклад та взірець.

Наразі Комісією з цінних паперів і бірж США (далі — SEC) для визначення, чи є певний віртуальний актив цінним папером, використовується аналіз «інвестиційних контрактів» за тестом Хоуі від 1946 року.

Згідно з судовим прецедентом, що походить з даної справи, інвестиційним контрактом є інвестиції в спільне підприємство з метою очікування прибутку, який буде отриманий від підприємницьких або управлінських зусиль інших осіб. Це визначення застосовується «до будь-якого контракту, схеми або транзакції незалежно від того, чи має воно будь-яку з характеристик типових цінних паперів».

З цього випливає, що токен буде класифікуватися як інвестиційний контракт кожного разу, коли всі 4 складові теста Хоуі є наявними:

Складова №1 (інвестиції) — зазвичай є наявною, коли віртуальний актив купується в обмін на цінність. Ця цінність не обов’язково має бути грошима. Згідно зі звітом SEC у справі «The DAO», це поняття включає будь-які цінності, гроші, товари та послуги, інші віртуальні активи та будь-які інші види винагороди.

Складова №2 (спільне підприємство) — зазвичай є наявною, коли присутні «горизонтальні зв’язки», тобто у разі, якщо кошти (токени) покупців об’єднуються разом і використовуються для розвитку проєкту, який ще не функціонує на момент проведення первинної пропозиції, або для активізації розвитку проєкту, який вже частково функціонує.

Складова №3 (з метою очікування прибутку) — зазвичай є наявною, коли збільшення торгової ціни токена або участь у доходах від проєкту є головною метою покупки такого токена. У разі, якщо проєкт залучає кошти шляхом продажу токенів, а потім використовує ці кошти для подальшого розвитку проєкту, що призводить до збільшення торгової ціни токена, то такі токени можуть бути інвестиційним контрактом та підпадати під регулювання. Зростання ціни, що зумовлене виключно інфляційними тенденціями або економікою, які впливають на попит і пропозицію токена, зазвичай не вважається прибутком згідно з тестом Хоуі.

Складова №4 (який буде отриманий від підприємницьких або управлінських зусиль інших осіб) — зазвичай є наявною, коли третя сторона (наприклад, емітент) несе відповідальність за розвиток, поліпшення, експлуатацію або просування проєкту. Це також включає наявність в емітента інтересу щодо підвищення вартості токена шляхом утримання або розподілу частини обороту випущених токенів або наявність у нього постійної першості в ухваленні рішень щодо проєкту.

Практичні поради

Класифікація вашого токена як utility або security залежить від його особливостей, позиції регуляторних органів та застосованих до вас законодавчих приписів, але, якщо ви не бажаєте, щоб ваш utility токен підпадав під регулювання цінних паперів, намагайтеся слідувати таким практичним порадам:

1. Повне функціонування

Намагайтеся побудувати ваш проєкт таким чином, щоб він повністю функціонував на момент первинної пропозиції токенів.

2. Чітка мета та відсутність лімітів

Створюйте токен з операційною або функціональною метою, яка направлена на загальний розвиток вашого проєкту та екосистеми. Не пропонуйте виплату дивідендів або будь-якого іншого прибутку потенційним покупцям. Уникайте, по можливості, зворотних викупів токенів та лімітів емісії.

3. Децентралізація

Повністю децентралізовані проєкти, які не залежать від зусиль основної команди розробників або менеджерів, де повноваження з ухвалення рішень розосереджені серед спільноти й де початкові організатори не утримують і не привласнюють собі часткові обсяги емісії токенів, з меншою ймовірністю будуть підпадати під регулювання цінних паперів.

4. Суворий маркетинг

Формулювання, які використовуються для маркетингу токена, є ключовим фактором у питанні про те, чи є токен security або utility, оскільки маркетингові лозунги можуть породити очікування прибутку у потенційних покупців токена:

• не називайте покупців токена «інвесторами»;
• не висловлюйте намір розвивати проєкт або токен, використовуючи доходи від продажу токена;
• не наголошуйте на тому, що токен легко передається;
• не вказуйте, що існує доступний ринок для торгівлі токеном;
• не приділяйте значну увагу впливу засновників на сам проєкт.

5. Звертайтеся до професіоналів

Намагайтеся, навіть на початковому етапі розвитку вашого проєкту, звертатися до кваліфікованих юристів, які зможуть побудувати емісію токенів під обрану вами модель.

Автор: В'ячеслав Златін, юрист практики Технологій та інвестицій Juscutum

Джерело: Nachasi

‍