вимкнути дудлвключити дудл

Законодавче криптонепорозуміння. Нестор Дубневич

06.10.2017 р. група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проект закону №7183 «Про обіг криптовалюти в Україні». Ми вирішили дізнатися думку юристів стосовно «новітньої» депутатської ініціативи.

справаНестор Дубневичюрист практики ТМТ адвокатського об’єднання Юскутум

“Для того щоб створити грамотні правила в новій ніші бізнесу, з одного боку, потрібно мати глибоке розуміння її потреб, з іншого – володіти юридичними інструментами, які можна до неї застосувати. Про це наразі дуже складно сказати, читаючи свіжі законопроекти про криптовалюту.

Перший з них був опублікований 06.10.2017 р. та викликав чимало дискусій починаючи з преамбули, яка метою закону визначила врегулювання обігу криптовалюти, замість очікуваного спільнотою «створення пісочниці», яка дозволила б перевірити різні гіпотези регулювання криптовалют.

Наступним розділом законопроекту є кваліфікація криптовалюти як програмного коду. Такий підхід залишає відкритим питання статусу інших об’єктів, які є оцифрованими (керуючись логікою авторів, можна стверджувати, що криптовалютою є електронні книги, безготівкова гривня та Інтернет-меми), а також питання їхнього захисту (програмний код захищається, як твір, нарівні з романами та поезією, тому наразі важко уявити, як така форма захисту застосовуватиметься до криптовалют).

Окрім положення про програмний код, автори законопроекту пропонують кваліфікувати операції з криптовалютою як бартерні, при цьому визначаючи регулятором таких операцій Нацбанк. В цьому розділі особливо відчувається юридичний дисонанс, коли центральному фінансовому регулятору поручають контролювати цивільно-правові відносини.

Також варто відзначити положення, які своїм смисловим навантаженням стоять першими у черзі під бритву Окками. Зокрема, вибір майнерами на власний розсуд виду криптовалюти, яку вони збираються добувати, та можливість майнити як на власному, так і на орендованому обладнанні. При цьому насправді насущними є питання майнінгу (кваліфікація цього процесу як юридичного акту чи юридичної дії, розділ у балансі, в якому будуть фіксуватись добуті біткоіни, податкові питання).

Через чотири дні після публікації першого законопроекту на сайті законодавця з’явився другий варіант. Його положення можна назвати більш обґрунтованими, у порівнянні з першим проектом.

Вже з першої статті законопроекту стає зрозумілим, що робоча група вирішила піти шляхом японських колег, надавши криптовалютам статус фінансового активу. Вводиться дворівнева система регулювання: на рівні саморегульованих організацій (фінансових установ – криптобірж) та на державному рівні (центральний фінансовий регулятор).

Комерційна діяльність з обміну криптовалют на інші активи стає ліцензованою. Вводиться поняття деривативу на криптовалюти для створення можливості торгівлі на традиційних фінансових ринках. Багато уваги приділяється розділу стимулювання майнінгу, але поки це більш декларативні норми, які повинні отримати втілення у підзаконних НПА.

Таким чином, хочеться відзначити одну важливу рису, якої не вистачає обом законопроектам – робота з вже сформованим ринком. Адже вийти з тіні вітчизняний ринок криптовалют буде готовий лише тоді, коли йому запропонують сприятливі правила гри. Однак, з огляду на зазначені законопроекти, говорити про це ще зарано”.

Юридична газета online