вимкнути дудлвключити дудл

Захист даних, телекомунікації та інтелектуальна власність: знакові судові спори – 2018. Ігор Шишко

IMG_0935Захист даних

Рішення Конституційного суду по справі № 1-123/2018(4892/17). Суд визнав такими, що не відповідають Конституції та порушують основоположні права людини окремі положення Бюджетного кодексу, які надавали Міністерству фінансів право на безоплатне отримання інформації, що містить персональні дані. Більше того, Кодексом передбачалося, що для отримання та обробки таких даних міністерство не потребує отримання на це згоди фізичних осіб.

Суд також зазначив, що Бюджетний кодекс наділив міністерство широкими повноваженнями, при цьому не передбачив механізму запобігання зловживання такими повноваженнями, через що унеможливлюється навіть мінімальний захист суб’єктів персональних даних.

Рішення КСУ стане сильним аргументом в майбутній судовій практиці не тільки в спорах щодо персональних даних, але і в спорах про використання органами влади своїх дискреційних повноважень.

Телекомунікації

Постанова Верховного суду від 20 листопада 2018, якою було закінчено спір між Антимонопольним комітетом та одним з головних телеком-операторів. Суть спору полягала у тому, що АМКУ у ході проведення розслідування по справі за ознаками порушення антимонопольного законодавства запросив у телеком-оператора інформацію стосовно споживачів телекомунікаційних послуг – дату, час, номер телефону, з якого здійснювалося з’єднання (дзвінок), номер телефону, з яким здійснювалося з’єднання, тривалість розмови за визначений період часу та інше. На думку телеком-оператора, така вимога суперечила чинному законодавству України, через що надання такої інформації було неможливим.

Верховний суд спростував всі доводи телеком-оператора та визнав за АМКУ можливість отримувати інформацію стосовно телефонних дзвінків абонентів. Важлива частина рішення: «Згідно з частиною першою статті 34 Закону «Про телекомунікації», оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача. Це загальне правило, на яке обґрунтовано послалися попередні судові інстанції. Проте ними не враховано, що частиною третьою тієї ж статті встановлено й виняток з нього. А саме, інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може надаватися у випадках і в порядку, визначених законом (без згоди споживача). Саме такі випадки і порядок визначено наведеними в цій постанові нормами Закону «Про Антимонопольний комітет України».

Таке рішення стане сильним аргументом АМКУ в подібного роду спорах.

Інтелектуальна власність

Знаковими у 2018 були рішення:

– спір між «Київхліб» та «Рошен» щодо зображення для упаковки торту «Київський»;

– спір між «Рошен» та «Київхліб» щодо патенту на промисловий зразок та торгової марки «Золотий Ключик»;

– ухвала по справі № 752/4117/17 щодо накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів інтернету при використанні веб-ресурсу;

– справа про реєстрацію торгової марки Національною асоціацією адвокатів України – довготривалий спір закінчився на користь асоціації;

– спір між підприємствами «Фармак» та «Дарниця» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг «Корвалол».

Але, напевно, найбільш обговорюваними стали рішення щодо застосування Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Річ у тім, що між національним законодавством та Угодою існують розбіжності щодо строку, протягом якого торгова марка повинна не використовуватися для дострокового припинення дії свідоцтва на таку марку.

Так, відповідно до Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо знак не використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва. Відповідно до Угоди, реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п’ятирічного періоду вона не була введена у використання.

Який строк необхідно застосовувати? Верховний суд у своїй постанові від 17 липня 2018 підтримав рішення судів першої та апеляційної інстанцій в питанні застосування до відносин по достроковому припиненню дії свідоцтва саме п’ятирічний термін.

Однак це рішення є далеко не остаточним в такій категорії справ, оскільки в залежності від сторін спору (резиденти/нерезиденти України, резиденти/нерезиденти ЄС), висновки про можливість застосування Угоди до того чи іншого суб’єктного складу можуть змінюватися.

З цього приводу варто зазначити рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018, в якому були наведені аргументи щодо застосування саме національного законодавства до правовідносин, учасниками якого є виключно резиденти України.

Через специфіку та особливу складність сфери телекомунікації та інтелектуальної власності, суди в багатьох випадках змінюють свою правову позицію, тому існуюча судова практика в будь-який момент може кардинально змінитися.

Ігор Шишко, молодший юрист Практики технологій, медіа та телекомунікацій ЮК Juscutum.

ЛІГА:ЗАКОН