вимкнути дудлвключити дудл

Загроза чи благо: чому Україна все ще не визначилася з правовим статусом криптовалют. Артем Афян

UN4B7390Україна входить до топ-10 країн світу за кількістю біткойн-користувачів, як свідчать дані дослідження Axon Partners і Fork Log Research. Але поки правовий статус виробництва і використання криптовалюти чітко не визначений, наша держава не отримує мільйони податків і мільярди ВВП від розвитку маси супутніх бізнесів, а ІТ-підприємці втрачають нервові клітини, намагаючись легалізувати свої доходи і побоюючись чергових візитів правоохоронців. Mind з’ясовував, яка позиція держави влаштує бізнес, чого побоюються інвестори і… до чого тут картопля.

Чи піде Україна за прикладом Китаю? 31 серпня учасники засідання Ради фінансової стабільності НБУ заявили, що до кінця вересня остаточно визначаться з правовим статусом криптовалют в Україні. У вересні якого року станеться диво, не уточнили. Мабуть, не дарма. Майже через місяць представники влади все ще «відбиваються» незадокументованими поясненнями. «Ми можемо сказати, що це точно не валюта, бо немає центрального емітента. І ми не можемо визнати це платіжним засобом», – заявив заступник глави НБУ Олег Чурій на Ukrainian Financial Forum.

На форумі Blockchain UA начальник управління реформування фінансового сектора НБУ Євген Степанюк повідомив, що Україна не піде шляхом Китаю: «Це не той зразок, який ми хочемо взяти на озброєння. У нас немає завдання поставити хрест на криптовалютах. Ми б хотіли дати якесь позитивне визначення, чим є криптовалюти. Зараз йдемо від зворотного: розглядаємо, чим вона не є». Разом з тим Євген Степанюк підкреслив, що якщо правовий статус не визначений, це не означає, що діяльність, пов’язана виробництвом і обробкою криптовалют, – незаконна.

Чого побоюється держава? «При поширенні використання криптовалют можливі ризики. Пов’язані вони з тим, що, ймовірно, громадяни втрачатимуть свої гроші. І тоді у них виникнуть питання до регуляторів: «Куди ви дивилися?! Як допустили?!». Тому ми хочемо розробити концепцію, повинна бути сформована позиція, хто несе відповідальність тощо», – пояснив «оперативність» Нацбанку Євген Степанюк.

ІТ-підприємці у відповідь іронізують, описуючи «майдани», на які вийдуть дорослі хлопчики і дівчатка з плакатами «Поверніть наші біткойни! Чому НБУ не попередив про стрибок курсу?!», «Я втратив ключ від біткойн-гаманця! Чому НБУ не роз’яснив, як його зберігати?».

«У такій ситуації всі учасники ринку повинні розуміти, що вони беруть на себе певні ризики: якщо щось станеться, то це було їхнє рішення, вони готові прийняти його наслідки, і не будуть чогось вимагати від держави, – вважає старший юрист, керівник практики структурування бізнесу AО PwC Legal в Україні Артем Народенко. – Утім, з розвитком смарт-контрактів, особливо в операціях з криптовалютами, ця проблема має бути вирішена: у суд не потрібно буде йти, автоматично через процесингові системи права будуть захищені».

Що виграє Україна, якщо визнає криптовалюти? Народний депутат Олексій Мушак, який задекларував біткойни, вважає: важливо дати чіткий сигнал, що криптовалюти – це не зло, і держава не забороняє операції з ними. «У результаті, думаю, уже в перший рік це призведе до припливу $100–200 млн інвестицій у майнінг і пов’язані з блокчейном технології. А протягом двох-трьох років вони досягнуть $300–500 млн», – підкреслив нардеп.

Яка позиція регуляторів влаштує бізнес? Поки Рада фінансової стабільності розробляє концепцію, юристи пропонують не винаходити велосипед, а визнати криптовалюти нематеріальним активом. «Поточна невизначеність створює лише декілька проблем: незрозуміло, як бізнесу враховувати криптовалюти на балансі, платити з них податки, легалізувати їх, щоб стати законним мільйонером. Для того щоб подолати ці проблеми, на мій погляд, можна просто визнати криптовалюти нематеріальним активом. Ми отримаємо зрозумілі умови і зможемо застосовувати існуючі правила оподаткування», – пропонує керуючий партнер ЮК «Юскутум» Артем Афян.

Експерт посилається на практику ЄС: «Україна рухається в бік Євросоюзу. В ЄС вже давно є серйозний і пророблений документ – рішення Суду справедливості від 2015 року, в якому вказана цифрова міра вартості. В Україні немає такого поняття, найближче до нього – «нематеріальний актив».

У Артема Народенка з PwC Legal схожа думка: «Ми довго аналізували, як підвести криптовалюти під нинішнє регулювання, щоб не плодити купи законопроектів і не вносити багато змін. Теж прийшли до висновку, що криптовалюти – це, швидше за все, нематеріальний актив. У такому випадку його можна ставити на баланс, а далі використовувати стандартні способи обліку та оподаткування».

Що заважає підвести криптовалюти під нинішнє законодавче регулювання? За словами екс-голови наглядової ради Національного депозитарію України, співзасновника Distributed Lab Романа Сульжика, дійсно необхідно дати можливість підприємствам класти активи на баланс: «Це буде страховкою для людей. Заробив, заплатив податки і побіг далі».

Єдина проблема, за словами Артема Народенка, це те, що для постановки активу на баланс в Україні потрібен первинний документ. «На жаль, поки наші податкові органи жорстко контролюють, щоб документ містив усі необхідні реквізити. А смарт-контракти або будь-які електронні виписки з цифрового гаманця не зовсім задовольняють запитам ДФС», – констатує Народенко. Експерти сподіваються, що робоча група при Раді фінансової стабільності незабаром зможе вирішити це завдання.

0b721a657a3b33fd87a118d8ef9ebdadЧи потрібно регулювати криптовалюти? На думку багатьох спікерів, регулятору досить просто видати офіційні роз’яснення. «Більшість країн не приймали нового законодавства. Воно не потрібне, щоб ввести криптовалюти в правове поле. Наприклад, після війни цигарки були валютою. Вимагало це спеціального регулювання? Ні. Просто критична маса людей визнали обмінну цінність цигарок. Нині використовуються валюти комп’ютерних ігор, фантики, марки тощо. Всі вони не вимагають офіційного регулювання. Існуючого законодавства цілком достатньо для того, щоб трактувати і застосовувати певні правила до криптовалюти», – упевнений Артем Афян.

Народний депутат Олексій Мушак також виступає за мінімальне втручання держави: «Моя позиція з регулювання криптовалюти дуже проста. Україна навряд чи колись увійде до топ-20 країн з грамотними регуляторними правилами. Проте у нас є шанс увійти до топ-20 країн з питань свободи від регуляції. І торгувати цією свободою, правами, сприяти розвитку криптовалют та блокчейну». У НБУ поки ж тонко йдуть від конкретики. «Наш загальний посил – не повинно бути зайвого регулювання», – заявив Євген Степанюк.

До чого тут картопля? Поки офіційних роз’яснень немає, Артем Афян пропонує використовувати простий спосіб: «Міняємо криптовалюту на будь-який інший актив. Наприклад, давайте уявимо, що криптовалюта – це картопля. Чи потрібна вам ліцензія, щоб зайнятися вирощуванням картоплі? Ні. А якщо ви хочете відкрити пункт з продажу картоплі? Також ні. Якщо ж ви маєте намір відкрити картопляну біржу, на якій будете виплачувати людям готівку або видавати кредити в картоплі, нараховувати відсотки – це вже фінансові операції, що вимагають регулювання. Якщо хочете приймати у населення картоплю, розміщувати її десь у полі, потім продати смажену – це вже управління активами».

Навіщо платити податки? Існує думка: якщо держава не сприяє розвитку криптовалют, навіть більше – тактовно самоусувається від роз’яснень, то чому громадяни і бізнес мають ділитися з ним доходами? До слова, така ідея була висловлена ​​на форумі Blockchain UA і зустрінута бурхливими оплесками.

«На сьогодні сплата податків – ціна за те, щоб потім цим активом можна було нормально розпоряджатися. Україна збирається ввести нульове декларування. Не з дня на день. Але з року на рік. І потім ми перетнемо рубіж, за яким оперувати неврахованими активами буде вкрай складно. Тоді можна буде сидіти на мішку грошей, але не можна буде з ними нічого зробити, окрім підтримки внутрішнього его криптоміліонера. Тому податки потрібно платити, щоб потім цими капіталами розпоряджатися», – вважає Артем Афян.

Нагадаємо, нині фізособи, приватні підприємці та юридичні особи можуть керуватися стандартними правилами оподаткування. Які податки попросять заплатити надалі, залежатиме від офіційного статусу криптовалют.

Чого побоюється бізнес? Олексій Мушак заявив, що, на його думку, СБУ монополізує ринок майнінгу під себе і «правильних людей». Аналогічні думки Mind раніше чув від декількох експертів, які побажали залишитися неназваними: «Силовики, які розбираються в ІТ, у вільний від роботи час розвивають власні технологічні проекти. До речі, ймовірно, туди і «йдуть» тонни вилученого в ході обшуків і не поверненого устаткування».

«Все це почалося з доповіді екс-глави СБУ Валентина Наливайченка, який заявив, що блокуватиме криптоакаунти і взагалі всіх, хто займається криптовалютами, бо вони нібито фінансують тероризм, – нагадує Олексій Мушак. – До такого висновку екс-керівник СБУ, мабуть, дійшов після того, як представники так званих ДНР/ЛНР розмістили на своїх сторінках рахунки не лише в гривні, рублях, доларах, електронних грошах, а й біткойн-гаманці». А після гучної історії з обшуком у приміщенні Інституту Патона інвестори навряд чи шикуються в чергу для створення великих майнінгових ферм, про створення яких ратує депутат.

Як убезпечити себе від візитів силовиків? «Якщо ви платите податки, і за електроенергію, і вся документація в порядку, то претензій бути не повинно. Тим більше в СБУ, у функції якої входить забезпечення національної безпеки. Так, ці хлопці можуть знайти привід причепитися. Для того щоб його не знайшли, ви повинні стати великими. А держава може спробувати зменшити ризики, офіційно озвучивши свою позитивну позицію щодо криптовалют», – вважає Олексій Мушак.

Що далі? Прогнози – справа невдячна, іронізують експерти. На думку Артема Афяна, трансформація ставлення до криптовалют буде аналогічною розвитку електронних грошей. «Історія не публічна, але спочатку ЄС дуже сильно пручався електронним грошам. Все, що ми зараз чуємо про криптовалюти (сурогат, піраміда, дурниця), було сказано на адресу електронних грошей. А що наразі спостерігаємо? «PayPal, прийди!». Електронні платіжні системи стали невід’ємною і великою частиною економіки ЄС. Породили вони якісь колосальні проблеми? Ні. Те ж саме буде і з криптовалютами», – резюмує юрист.

mind.ua