вимкнути дудлвключити дудл

Юристи сумніваються в законності рішення суду про блокування сайту

24 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, опублікувала повідомлення для операторів і провайдерів телекомунікацій, у якому проінформувала їх про ухвалу Київського райсуду Харкова, що зобов’язує усіх операторів та провайдерів країни закрити доступ до веб-сайту legalizer.info/forums/KVAZIMIXER, який використовувався для придбання та збуту наркотичних речовин. Таке рішення суду викликало досить негативну реакцію телеком-спільноти та ІБ-експертів. На прохання InternetUA юристи ЮК «Юскутум» проаналізували ухвалу суду на відповідність законодавству.

Щодо ухвали слідчого судді, то її відповідність процесуальному законодавству, а отже законність, сумнівна

Вчитавшись в судове рішення, стає зрозуміло: правоохоронці довели судді, що веб-сайт є об`єктом права інтелектуальної власності. Тобто, користувачі інтернет-ресурсу, які мають доступ до сайту та можуть розміщувати там будь-яку інформацію, фактично набувають майнове право інтелектуальної власності на нього.

Із таким твердженням важко погодитися, адже за цією логікою будь-який інтернет-користувач, який має доступ до сайту, може заявляти про свої права на будь-який інтернет ресурс. Більше того, усі користувачі цього ресурсу вчиняють злочин, передбачений статтею 307 КК України.

Тут треба вчитатися в декілька норм законодавства:

Кримінальний процесуальний кодекс України дозволяє слідчому судді накласти арешт виключно задля забезпечення однієї із цілей кримінального провадження. В даному випадку метою арешту стало збереження речових доказів.

Відтак, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій та інші речі.

В цій правовій нормі законодавець недвозначно говорить про «матеріальні об’єкти» та «речі», а тому приналежність інтернет-ресурсу та прав інтелектуальної власності кожного користувача до речей чи матеріальних об’єктів є сумнівна.

Шокуючий аспект: спосіб арешту та його формулювання, яке використав слідчий суддя, дає право будь-якому користувачу мережі інтернет оскаржити це судове рішення в апеляційному порядку.

Ухвала слідчого судді також йде врозріз і з положеннями таких законодавчих актів як ЗУ «Про авторське право та суміжні права», ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» в частині підстав та порядку виникнення майнового права інтелектуальної власності.

Безумовно будь-яке судове рішення, що набрало законної сили повинно виконуватися, тому технічно це виглядає так:

Доступ до сайту забезпечує одразу декілька суб’єктів. Один з них – хостингова компанія, на серверах якої зберігаються дані сайту. Зазвичай це іноземна компанія, яка знаходиться за кордоном, тому зобов’язати такого суб’єкта виконувати рішення українських судів майже неможливо.

Також доступ до сайту забезпечується реєстратором доменного імені. Компанія-реєстратор реєструє домен та зберігає на своїх серверах найменування сайту, слугуючи “мостом” між хостинговою компанією та абонентом, який переходить на сайт. І знову ж, реєстратором може бути іноземний суб’єкт, що майже унеможливлює виконання рішення. Якщо ж компанія-реєстратор виявиться українським резидентом, сам процес блокування може значно затягнутися, а за цей час власник сайту може просто переделегувати домене ім’я або взагалі змінити реєстратора та хостинг. У такому випадку, всі попередні спроби стають марними і доводиться розпочинати процес блокування сайту спочатку.

Останнім та, мабуть, найефективнішим і найшвидшим механізмом є блокування сайту зі сторони інтернет-провайдера. Провайдер виступає безпосереднім “пропуском” користувача в інтернет-мережу. Кожен інтернет-провайдер повинен обов’язково бути внесений до ліцензійного реєстру провайдерів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), та, відповідно, дотримуватися вимог ліцензії, однією з яких є виконання рішень національних судів.

Саме тому інтернет-провайдер, швидше за всіх інших, повинен виконати покладені на нього обов’язки і заблокувати сайт.

Які висновки

Насправді мова йде не так про прогалини в законодавстві і не про те, що не потрібно обмежувати доступ до шкідливих інтернет ресурсів, а про відсутність щонайменше в кримінальному процесі чіткого механізму для цього. Відчувається гострий дефіцит знань, досвіду та можливостей у правоохоронців та суддів в напрямку майнових прав інтелектуальної власності. Чи варто вже говорити про захист прав пересічного громадянина.

Ці недоліки безумовно негайно повинні бути усунуті, адже вчинення кримінального правопорушення із використанням інтернет ресурсів – наступний крок еволюції злочинців.

Наталія Дика, юрист Практики телекомунікацій, медіа та технологій ЮК «Юскутум»

Андрій Корой, молодший юрист Практика безопасности бизнеса ЮК «Юскутум»

Cтаніслав Борис, старший юрист практики безпеки бізнесу ЮК «Юскутум»