вимкнути дудлвключити дудл

Як знайти “свого” бізнес-партнера. Ігор Ольшевський

1 DSC_7703Просування у сфері вільної торгівлі з іншими країнами створює зміни для українського бізнесу.

Цього року свої кордони для співпраці відкрили нові країни. На фінальній стадії також перебуває Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем. З 1 серпня набуває чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Все це підтверджує усунення бар’єрів на зовнішніх ринках і, як наслідок, появи нових можливостей для реалізації експортного потенціалу.

Варто зазначити, що до рішення про вихід на зовнішній ринок потрібно підходити виважено, оскільки точність не терпить поспіху, як у виборі географічного ринку, так і в пошуку бізнес-партнера або клієнта.

Як приклад, варто навести одне з найвідоміших і м’яких правил оцінки потенційних ризиків при виборі партнерів або клієнтів – “KYC” (Know Your Client). Зазвичай, комерційні організації, які здійснюють експортно-імпортні операції, що залучають різні юридичні або фінансові організації для супроводу на професійному рівні угод подібного характеру.

На першому етапі потрібен деталізований опис критеріїв, властивих бізнес-партнерові.

Потім варто почати відбір початкових критеріїв, які можливо швидко визначити, з огляду на коротку інформацію: локація, сфера діяльності, наявність партнерів, веб-сайт англійською мовою. Допоможуть доступні інформаційні джерела й інтернет-ресурси. Каталоги підприємств, списки учасників виставок, бази даних експортерів – зовсім не повний список, який полегшує пошук інформації на початковій стадії.

Третій етап – перегляд обраних компаній більш ретельно, додавання і пошук нових критеріїв до вже обраних компаній-партнерів.

На четвертому етапі варто пам’ятати, що створений попередній список пріоритетних компаній і ретельно пророблений профіль компанії-партнера (розташування на карті, сегмент, асортимент, контакти, покриття, співпраця з постачальниками, інші особливості) значно полегшить продовження вибору компанії партнера.

Уберегтися від “сюрпризів”, зіпсованої репутації на ринку допоможе збір документів, рекомендації від клієнтів шляхом формування запиту про ймовірне партнерство. Перегляд і перевірка судових реєстрів, комерційних майданчиків у сфері е-commerce. Зібраний масив інформації складе уявлення про надійність власної ставки.

Культура довгих і складних договорів, різних положеннь про збереження комерційної таємниці, антикорупційних застережень – лише культура елементів захисту від негативних наслідків майбутньої співпраці.

Варто пам’ятати, що часто в багатьох західних країнах договір це радше форма якогось меморандуму про наміри, викладеного на папері з деталізацією очікування сторін. Зазначений формат носить інформативний характер.

Побудова правильної системи захисту власного бізнесу.

Після узгодження всіх деталей і процедур, підписання договору та виконання зобов’язань важливим залишається періодичний моніторинг подальших дій в рамках підписаної угоди з метою розуміння, чи все гаразд у налагодженій співпраці.

Зростання кількості послуг і товарів представлених на зовнішньому ринку нашої країни в минулому дозволяло ковтати допущені помилки в сфері управлінського менеджменту. Всі ці помилки мають властивості накопичуватися за принципом “снігової кулі”, і проявлятися точково, багаторазово посилюючись в кризових для компанії періодах.

У такому випадку кроки, зроблені для освоєння окремих ніш зовнішнього ринку і впевненого виходу на нього, ще більше погіршать наявні проблеми, оскільки стандарти і вимоги до функціонування підприємств є більш високими, ніж на внутрішньому ринку.

Наявність ефективної системи управління бізнес-процесами і управлінськими навичками для обслуговування експортного ринку не повинні давати місця для збоїв, внутрішніх процедур, не мають бути формалізованими і неефективними, а структурні підрозділи компанії мають бути готові до злагодженого виконання поставлених завдань на високому рівні комунікацій.

Щоб уникнути виникнення такого роду ситуацій, рекомендуємо впровадження подібних процедур, як-от “KYC”, навчання персоналу з метою подальшого їх виконання. Формування списку “must do” з урахуванням власних індивідуальних бізнес-процесів для досягнення так званої ідеальної моделі управління, де всі “working units” виконують поставлені завдання виключно раціональним шляхом.

Саме такі управлінські кроки не дозволять втратити досягнуті напрацювання, втратити надалі потенціал власної компанії.

Новое Время