вимкнути дудлвключити дудл

Як правильно укласти договір із ФОПом? Юрист називає найбільш поширені помилки

Мария ЮК Juscutum

Бізнес часто віддає перевагу цивільно-правовим договорам із фізичними особами-підприємцями замість офіційного працевлаштування. Це дозволяє зекономити на податках і не брати на себе зобов’язань, що покладаються на роботодавця трудовим законодавством.

Закон не забороняє юридичним особам співпрацювати з приватними підприємцями, однак підміну понять і приховування реальних трудових відносин контролювальні органи розцінюють як правопорушення і суворо штрафують заощадливих власників.

Де та тонка межа, що розділяє співпрацю з підприємцем із неформальними трудовими відносинами?

Характерною ознакою цивільно-правових договорів є їх застосування для виконання конкретної роботи чи надання послуги, що спрямована на одержання результатів праці. На відміну від трудового договору, важливим є саме фінальний результат виконаних робіт, а не власне процес виконання трудової функції. З досягненням мети договору він вважається виконаним, і його дія припиняється.Цивільне законодавство визначає цивільно-правовий договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Найчастіше сферою застосування цивільно-правових договорів є разові роботи або послуги.

Часто роботодавці, не переймаючись грамотністю підготовки тексту, укладають договори про надання послуг чи виконання робіт, що, крім назви, не мають нічого спільного з цивільно-правовою угодою і по своїй суті є трудовим договором. А вартість такої легковажності сьогодні обходиться штрафом у 125 тис. гривень за кожного працівника.

Трудовий договір відрізняється від цивільно-правового своєю правовою природою і є угодою між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов’язується виконувати визначену угодою роботу та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Видають реальні трудові відносини цивільно-правові договори з невизначеним строком дії або ті, що передбачають багаторазову їх пролонгацію.

Цивільно-правовий договір не може бути безстроковим, в той час як трудові договори укладаються зазвичай на невизначений термін, окрім строкових трудових договорів.

На гачок потрапляють роботодавці, що зазначили в цивільно-правових договорах назви професій відповідно до класифікатора професій, посади, спеціальність чи кваліфікацію виконавця, визначити графік роботи та час відпочинку згідно з трудовим розпорядком підприємства, передбачити надання відпусток чи компенсацію лікарняних, некоректно сформулювати положення про надання робочого місця та організації робочого процесу, встановити підпорядкування конкретній особі підприємства, оскільки все це характеристики трудових відносин. Асмертним гріхом є згадування заробітної плати та порядку її виплати.

Зарплата – табу в цивільно-правових договорах.

Оскільки цивільно-правовий договір укладається не з найманим працівником, а з підприємцем, то на нього не розповсюджується дія законодавства про працю, а діють норми цивільного законодавства, що передбачають проведення розрахунку за виконані роботи чи надані послуги у вигляді виплати гонорару, винагороди тощо.

Заробітна плата, передбачена Кодексом про працю, одразу видає замасковані трудові відносини, особливо якщо вона виплачується двічі на місяць та в розмірі, не меншому, ніж мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законом. На сьогодні це 4 173 гривні.

Укладаючи цивільно-правовий договір, пам’ятайте, що обсяг виконуваної роботи визначається у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюваннюта повинні відображатися в акті приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг. Підписання актів і проведення розрахунків на підставі таких актів є обов’язковим, інакше довести інспектору праці реальність цивільних правовідносин буде неможливо.

Підрядник виконує визначені договором роботи на власний страх та ризик, і замовник не має зобов’язань з організації робочого процесу, хоча договором можуть передбачатись умови надання сировини чи матеріалів для виконання цих робіт. З цими положеннями слід бути обережними, адже часто саме надання замовником робочого місця, техніки, власних ресурсів для виконання замовлення, а також компенсація поточних затрат трактується Держпраці як організація робочого процесу, що характерна для трудових відносин.

Держпраці звертають увагу на доходи самого підрядника. У разі якщо замовник є єдиним джерелом доходу такого підприємця, договір починають читати уважніше,оскільки така ситуація притаманна найманим працівникам.

Трудовий і цивільно-правовий договори по-різному укладаються, змінюються, розриваються та створюють відмінні правові наслідки.

Наявність ознак трудового договору в договорах цивільно-правового характеру є підставою для визнання таких договорів недійсними, оскільки зміст переважає над формою.

Наслідками визнання цивільно-правового договору трудовим є сплата штрафних санкцій, зобов’язання укласти трудовий договір із дотриманням всіх вимог законодавства та донарахуванням податкових зобов’язань, що не потрапляли до державного бюджету через приховування реальних трудових відносин.

Структуруючи бізнес і визначаючись із моделлю працевлаштування, переконайтеся, наскільки обрана вами модель відповідає нормам чинного законодавства, а укладаючи цивільно-правові договори, не нехтуйте якістю їх підготовки. Юридично грамотні договори здатні заощадити вам кошти, зберегти репутацію та застрахувати від спорів із контролювальними органами

 

Марія Фельмецгер – юристка практики корпоративного права АО «Юскутум» для MC.Today