вимкнути дудлвключити дудл

Як “не попасти” на податки під час безподаткової ліквідації нерезидентної компанії

Нещодавні зміни в українському законодавстві та загальні світові тенденції здійснили чималий вплив на правила функціонування ринку, особливо в частині міжнародного оподаткування.

Прийняття Закону №466 “Про КІК” зобов’язало податкових резидентів України — акціонерів іноземних компаній звітувати українській податковій про володіння акціями таких компаній.

А у випадку невідповідності деяким критеріям — платити податок за правилами КІК. Разом з цим, іноземні банки починають поступово відмовлятися від обслуговування клієнтів з офшорними гаманцями.

Володіння офшорними компаніями стає невигідним та дедалі складнішим. Епосі офшорних гаманців приходить кінець.

Для власників іноземних компаній Закон України “Про КІК” дає можливість їх безподаткової ліквідації протягом 2020-2021 років.

Економія відбувається у разі отримання акціонером компанії ліквідаційного доходу, крайньою датою отримання якого є 31 грудня 2021 року.

Процедура ліквідації такої компанії може тривати від 6 до 12 місяців. Ліквідація кіпрських компаній триватиме довше, оскільки у цьому випадку обов’язковим є проведення аудиту фінансової звітності компанії згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

Затягувати процес ліквідації може відсутність документів, що відображають історію транзакцій, наявність у номіналів у складі акціонерів та повільність роботи ліквідатора, яка нерідко є штучною.

І це далеко не весь перелік чинників, що можуть відтягувати ліквідаційний процес. Тому краще не гаяти часу, а розпочинати ліквідацію уже сьогодні.

У рамках одного з раутів Juscutum до мене підійшов один із клієнтів компанії. Почувши, що я займаюсь безподатковою ліквідацією бізнесу, він вирішив поділитися своїм досвідом проходження такої процедури.

Клієнт розповів, що йому як одному з акціонерів компанія виплатила дивіденди. Докладно пояснив, як компанія проходила процедуру strike off (спрощене виключення компанії із реєстру компаній).

Клієнт був переконаний, що зробив усе правильно, і лишається тільки подати особисту декларацію про доходи у 2021 році.

Спробуйте уявити, яким неприємним для клієнта стало підрахування розміру збитків та усвідомлення об’єму упущеної вигоди, коли в процесі спілкування він зрозумів, що проведена ним процедура не дозволить скористатися наданою Законом України “Про КІК” можливістю отримання безподаткового ліквідаційного доходу.

Давайте розберемося, що було не так. По-перше, клієнт не пройшов процес ліквідації згідно з законодавством країни реєстрації нерезидента.

По-друге, у процесі ліквідації не був призначений ліквідатор та не була підготовлена звітність відповідно до МСФЗ. По-третє, не був затверджений ліквідаційний баланс компанії.

Зрештою, клієнту були виплачені дивіденди, а не ліквідаційний дохід. За таких умов, не можна скористатися вікном можливостей, що відкриває Закон №466 під назвою “безподаткова ліквідація”.

Для того, щоб “не попасти” на податки під час безподаткової ліквідації нерезидентної компанії, потрібно добре розуміти процедуру її проходження.

Остання регламентується законодавством країни реєстрації нерезидента та Законом України “Про КІК”.

Вартість ліквідації нерезидента обумовлюється юрисдикцію та поточним станом компанії. Не слухайте порад знайомих зі схожими кейсами! У вузькопрофільних питаннях краще заручитися підтримкою спеціалістів.

План безподаткової ліквідації компанії з іноземним капіталом виглядає наступним чином. Необхідно:

  • розпочати ліквідацію за законом країни її реєстрації;
  • призначити кваліфікованого ліквідатора;
  • підготувати звіт по МСФЗ;
  • затвердити ліквідаційний баланс;
  • виплатити акціонеру ліквідаційний дохід;
  • подати декларацію в українську податкову, де заявити про ліквідацію нерезидента.

Серед найтиповіших помилок, яких допускаються у процесі ліквідації нерезидентної компанії:

  • strike off компанії нерезидента;
  • виплата дивідендів замість ліквідаційного доходу;
  • відсутність у процедурі ліквідації необхідних документів за підписом ліквідатора.

У гонитві за цілком законною вигодою, яку відкриває нам Закон України “Про КІК”, важливо не перекреслити її хибними діями та несвоєчасним плануванням.

Власникам створених приватних та корпоративних структур зараз саме час провести їх краш-тест, зіставити доцільність їх створення з трендами ринку.

ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) не обіцяє нам послаблень. Легко буде тільки тим, хто має офіси в країнах реєстрації своїх компаній, готує звітність відповідно до МСФЗ та платить податки в місці здійснення діяльності.

Якщо ви не серед них, то краще зважено підійти до процедури безподаткової ліквідації компанії нерезидента.

Максим Греков, бізнес-партнер Практики міжнародного бізнесу Juscutum

Бізнес Цензор