вимкнути дудлвключити дудл

ЯК КОМПАНІЇ ЗБІЛЬШУЮТЬ ПРИБУТКИ ЗА РАХУНОК КОМПЛАЄНСУ. Віктор Шульга

42397029_2107126079504915_5302583584467451904_nКлючовий виклик комплаєнсу в Україні – монетизація. Його вже активно проводять компанії, які зрозуміли, що за рахунок “ревізії” процесів можна збільшити прибутки й значно заощадити. Енергокомпанії вже відчули на собі ефект!

Організаційна культура бізнесу

Фінансове планування – це мистецтво. Гонитва за прибутками в корпоративному середовищі не повинна бути сліпою – це загрожує негативними наслідками. Компанія втрачає, якщо співробітники, які генерують цей прибуток, звільняються або саботують.

Загальноприйнято вираховувати рентабельність в “сухому” залишку. Дохідну частину формують очікувані надходження, а витратну, в класичному варіанті, складає собівартість виготовлених продуктів, операційні та адміністративні витрати. Нарощування обсягу продажів, збільшення капіталізації бізнесу, побудова стратегії – все це базується на квартальних фінансових звітах і, зазвичай, без заглиблення в “тонкі” слої організації та її організаційну культуру.

Якісно налаштована комплаєнс-культура стає невидимим чинником збільшення продуктивності персоналу, його самовіддачі, зменшення кількості внутрішньокорпоративних конфліктів та відданості компанії.

Комплаєнс в цифрах

Між тим, незважаючи на ментальне несприйняття, вітчизняні компанії намагаються інтегрувати комплаєнс-політику в бізнес-процеси.

Хтось це проводить на формальному рівні, хтось захопився, а потім загальмувалось, а деякі повноцінно реалізовують антикорупційну програму, заручившись волею вищого керівництва (tone at the top).

Ось як це виглядає на практиці:

“Замовник року, що зекономив найбільше грошей” – таке звання, для прикладу, отримала компанія ДП НАЕК “Енергоатом” у 2017 році за підсумками діяльності в публічних закупівлях після проведення ідентифікації та оцінки корупційних ризиків.

Ще одне визнання “Енергоатом” отримали від Європейського банку реконструкції та розвитку. Відзначили “суттєву економію коштів” під час робіт з енергоблоками. Усі роботи проводили по реалізованій антикорупційній програмі.

“Реалізація рішення про боротьбу з корупцією на підприємстві давалась нелегко. Були несприйняття, конфлікти. Від системної роботи крига скресла й з часом з’явилися очевидні результати. Наразі, робоча комісія завершила проведення третього етапу ідентифікації корупційних ризиків в сфері публічних закупівель та управління кадрами. Для максимально ефективної роботи долучили до проекту незалежних експертів з антикорупційного законодавства”, – прокоментував ситуацію Олег Поліщук, директор центру із запобігання і протидії корупції “Енергоатому”.

Якщо детальніше “розшити” поняття антикорупційного комплаєнсу, то з’являться очевидні речі. Так, економію коштів можна досягнути за рахунок:

  • усунення явища конфлікту інтересів в компанії, який суттєво впливає на об’єктивність рішень та враховує приватний інтерес;
  • регламентованого добору кадрів, без впливу посадових осіб компанії на процедуру відбору персоналу (в іншому випадку посилюється некомпетентність персоналу, дії якого прямо чи опосередковано призводять до збитків);
  • належної організації та проведення публічних закупівель (недотримання умов призводить до браку чи низької якості продукції, переплати тощо);
  • належного управління ресурсами (при наявності такого ризику спостерігається навмисне завищення вартості товарів і послуг, використання службовою особою ресурсів у власних цілях, тощо).

Юридична складова

Нижче наведу витяг з ухвали суду. Нею накладено арешти на рахунки суб’єкта господарювання. Слідчі часто використовують такий  запобіжний захід забезпечення кримінального провадження – він прямо передбачений законом.

“…слідчий вказує, що кошти на рахунках даного товариства є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ТОВ “АБВ” у виді конфіскації майна, наявні підстави для арешту коштів на рахунках вказаних товариств…”.

Особливість документу в тому, що він виданий в рамках кримінального провадження відносно юридичної особи. Саме так. Якщо раніше правоохоронці використовували майно та рахунки компанії як додатковий захід впливу, то зараз закон дозволяє притягувати до відповідальності юридичну особу. Але у зв’язку з особливостями системи права, яка використовується в країні (принцип особистої відповідальності), застосовано назву “заходи кримінально-правового характеру”. Детальніше про це в статті 963 КК України.

По суті, застосування вимог статті можливе лише за наявності наступних умов:

  • вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 96-3 КК України;
  • особа, яка скоїла злочин, була уповноваженою та діяла від імені юридичної особи, а не від власного імені;
  • особа діяла в інтересах компанії, а не виключно в особистих.

Для українського бізнесу, як і для правоохоронної системи, таке явище незвичне, а кількість проваджень відносно юридичних осіб не суттєва. Проте ризик, який прямо впливає на функціонування підприємства, ігнорувати не варто.

Віктор Шульга, юрист практики безпеки бізнесу АО Juscutum. Сертифікований Compliance Officer.

LegalHUB