вимкнути дудлвключити дудл

Українці «подарували» організаторам фінансових пірамід понад $1 млрд

Засновників фінансових пірамід скоро почнуть саджати або штрафувати. Відповідні норми містяться в депутатському  законопроекті № 3479, який зареєстровано у парламенті в середені травня. Напередодні ухвалення документу «Мінфін» підрахував, скільки грошей виманили в українців найбільші піраміди.

Понад $670 млн — в «реінкарнацію МММ»

Феномен цієї піраміди полягає у її живучості. Через 15 років після першого краху МММ, з’явилася МММ-2011. Точна кількість її жертв, як і реальна сума втрат, до сьогодні залишаються невідомими. За словами її організатора Сергія Мавроді, проект налічував приблизно 2 млн вкладників, третину яких складали українці. В середньому кожен клієнт вкладав тисячу доларів.

МММ-2011 діяла через інтернет. Громадянам за інвестиції у новий проект обіцяли 20% прибутку щомісяця, дохідність інвалідів і пенсіонерів була ще вищою – 30%. Для участі у проекті потрібно було відкрити валютний рахунок в електронних платіжних системах. На розміщені кошти вкладник міг купувати віртуальні активи МММ – мавро і заробляти на їхньому курсі.

Піраміда проіснувала недовго. В червні 2012 р. Мавроді повідомив про закриття проекту МММ-2011 і старт МММ-2012. До відповідальності за шахрайські дії ніхто не був притягнений. За великим рахунком, фінансова піраміда виявилася безкарною.

 $250 млн в «Золоту піраміду»

Першість у рейтингу наймасштабніших, безперечно, належить B2B Jewelry. В народі його охрестили «золотою пірамідою». Компанія пропонує придбати прикраси з кешбеком у понад 100% або вкласти гроші під 400% річних. Гарантом виплат є звичайні картонні сертифікати.

За словами засновника B2B Jewelry і по сумісництву власника ювелірного заводу «Шарм» Миколи Гонти, проект підтримали вже більше 500 тис. українців. Сума інвестицій сягнула майже $250 млн. Проте цифри не остаточні, оскільки B2B Jewelry продовжує працювати. Більше того, у планах компанії відкрити 9 нових магазинів по Україні. Це при тому, що НКЦПФР застерегла українців вкладати кошти в потенційно шахрайський проект, а інформацію про B2B Jewelry передала до правоохоронних органів.

$100 млн на Фейкових трейдерів 

Група шахраїв виманила у довірливих вкладників більше $100 млн під виглядом інвестицій в криптовалюти і акції. Жертвами «дільців» стали тисячі людей із понад 50 країн світу.

Базувалися зловмисники в Києві, під прикриттям компанії Milton Group. Клієнтів шукали через соціальні мережі і переконували вигідно інвестувати в криптовалюти. Для цього потенційний вкладник мав встановити на комп’ютері або смартфоні спеціальне програмне забезпечення.

Таким чином зловмисники отримували доступ до особистої інформації, банківських рахунків, криптогаманців жертв. Шахраї мало того, що підчищали під нуль збереження клієнтів, так ще й заганяли їх в борги — вішали на них кредити або підштовхували продавати власні будинки.

Скандал із псевдо-трейдерами розгорівся у 2019 році, наразі тривають слідчі дії.

1,6 млрд грн «Михайлівського»

 Банк «Михайлівський» активно залучав депозити під значно вищі, ніж в конкурентів, відсотки. Але як виявилося, не всі гроші йшли в банк. Частина вкладів осідала в пов’язаних фінансових компаніях.

Схема виглядала так: менеджер банку пропонував клієнту два варіанти депозитних вкладів. Перший – у фінансову компанію, з підвищеними процентами. Другий – у банк, під менший відсоток. Клієнти зазвичай вибирали вищу дохідність, при цьому їх ніхто не попереджав, що такі вклади не гарантуються.

В результаті на фінансові компанії було оформлено більше депозитів, ніж у самому банку. Сума склала біля 1,6 млрд грн, а кількість клієнтів перевищила 14 тис. Відповідальність за виплати вкладникам шахраї спробували «повісити» на державу. Всі вклади повернули на баланс банку «Михайлівський» напередодні введення тимчасової адміністрації. Але Фонд відмовився виплачувати гроші клієнтам, які були зв’язані з банківськими фінансовими компаніями.

За результатами розслідування шістьом фігурантам пред’явлено звинувачення в зловживанні службовим становищем та підробці офіційних документів.

45 млн грн – у «Helix»

250 тисяч вкладників «Helix» не отримали жодної копійки з втрачених 45 млн грн. Таким в результаті виявився «успіх» фінансової піраміди, яку накрили в Україні у 2016 р.

Згідно схеми, люди мали переводити гроші через спеціально створену платіжну систему,  зареєстровану на панамський офшор. Вкладникам обіцяли 240% доходів від їх інвестицій в іноземні компанії. Ці проценти можна було обмінювати через віртуальний обмінник на гривні, причому по курсу: 1 хелікс – 21 грн.

Перші виплати вкладники завжди отримували, це мотивувало їх вкладати більші суми. Але далі ні власних грошей, ні казкових процентів ніхто не бачив.

Підозру у створенні фінансової піраміди було висунуто трьом засновникам фірми Helix в Україні — Дмитру Нагуті, Романі Феліку і Богдану Воронцову. На початку грудня 2016 р їх взяли під варту, але вже за кілька днів випустили під заставу. Досудове розслідування кримінального провадження щодо осіб, причетних до організації фінансової піраміди «Helix», затягнулося на роки.

Чи стане закон панацеєю

Боротьбою з фінансовими пірамідами регулятори і правоохоронні органи займаються давно. Але результати її наразі доволі сумнівні.

«Така ситуація склалася, перш за все, внаслідок правової невизначеності поняття «фінансова піраміда», а також відсутності будь-якого контролю цієї діяльності з боку держави, чим користуються шахраї, видаючи її за підприємницьку діяльність», – зауважує адвокат ЮК Juscutum Олександр Горобець.

Новий законопроект покликаний вивести боротьбу із шахрайством на фінансовому ринку на якісніший рівень. І цьому, за словами адвоката ЮК Juscutum Максима Бойка, сприятимуть топ-3 новацій документу:

1. правове визначення пірамідальних схем продажу;
2. запровадження кримінальної відповідальністі за створення або сприяння діяльності фінансової піраміди з санкцією аж до 12 років позбавлення волі;
3. заборона на розповсюдження реклами фінансових пірамід.

За новими правилами загриміти за грати можна буде навіть за те, що розповів сусіду, куди вклав гроші, і активно агітував зробити так само.

«Наприклад, актуальним є розподілення «ролей» у запропонованих змінах до Кримінального кодексу. Погодьтеся, організатор, бенефіціар повинен нести більш сувору відповідальність, порівняно з тими, хто «фронтував» цю діяльність», – переконаний  партнер, керівник практики кримінального права АО «Моріс Груп» Володимир Тимошенко.

Що стосується діяльності існуючих на сьогодні пірамід, то годі сподіватися, що за новими змінами можна буде притягнути до відповідальності їх організаторів.

«У відповідності до ст. 58 Конституції України та ст. 6 КК України ці зміни не будуть мати зворотної дії в часі. Адже вони не пом’якшують або скасовують відповідальність особи, а навпаки – «криміналізують» (вводять відповідальність, якої раніше не існувало) незаконну діяльність», – зауважує експерт.

На думку адвокатів з Juscutum, кримінальне переслідування за раніше здійснену організацію діяльності фінансових пірамід можливе, але за іншими статтями КК України.

Від штрафів до смертної кари

Фінансові піраміди нелегальні і прямо заборонені у багатьох країнах світу.

Наприклад, в Канаді учасникам подібної структури загрожує штраф до 200 тис канадських доларів або позбавлення волі строком до п’яти років.

У Німеччині передбачено довічне тюремне ув’язнення для організаторів інвестиційної піраміди, а в Об’єднаних Арабських Еміратах і Китаї можуть присудити навіть смертну кару.

В Казахстані створення інвестиційної піраміди карається штрафом або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Табу на фінансові піраміди передбачене і в сусідів України. В Росії, скажімо, шахраям «світить» штраф в розмірі 1,5 млн рублів або позбавлення волі терміном до 6 років.

У Білорусі діяльність сумнівних фінансових проектів розцінюються як незаконна підприємницька діяльність і карається штрафом, або позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю; у найгіршому випадку – обмеженням волі на строк до трьох років.

У разі ухвалення законопроекту Україна також зможе приєднатися до числа тих країн, де діє пряма заборона на організацію та діяльність фінансових пірамід.

Олександр Горобец, керівник проєктів Практики безпеки бізнесу.

Максим Бойко, адвокат Практики безпеки бізнесу.

Мінфін