вимкнути дудлвключити дудл

Судове засідання в режимі відеоконференції: вплив карантину на законодавство

Вже декілька років поспіль адвокати активно користуються можливістю участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. І всі вже звикли до того, що такий режим передбачає обов’язкову явку в приміщення суду, хоча і не того в якому фактично проходить судове засідання. Такий процес відбувається через необхідність ідентифікації адвоката. Навіть сьогодні існує чимало перепон для належної участі адвоката у конференції. Для прикладу можна назвати хоча б те, що не завжди суди надсилають клопотання до інших судів з метою забезпечення проведення режиму відеоконференції.

Втім, ця стаття не про це.

У ній поговоримо про те, як Covid-19 дав поштовх подальшій діджиталізації судового процесу.

Закон № 3275 передбачає зміни до статті 195 КАС України, яку доповнено ч. 3-1, де встановлено право учасників справи під час дії карантину брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладання електронного підпису.

Здавалось б, тепер процедура налагодиться. Проте, знову наштовхуємося на перепони… Не все так просто з ідентифікацією адвоката.

Підтвердження особи, учасника справи, має здійснюватися шляхом накладання електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією.

Однак порядок підтвердження особи учасника справи ДСА наразі не визначено.

Крім того, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) не запрацювала, а Положення про ЄСІТС, на яке посилаються процесуальні кодекси, наразі не прийнято.

Все знову впирається в занадто формалізований процес, незважаючи на те, що фактично існує безліч варіантів в електронному порядку ідентифікувати особу.

Серед таких способів можна виділити мобільних додаток «ДІЯ». Держава намагається максимально перейти на цифру і ДІЯ є яскравим прикладом цього. То чому б не застосувати дану платформу для отримання можливості участі в судовому засіданні.

При реєстрації у додатку «ДІЯ» можна використати дані, занесені до Privat24. У свою чергу такі дані містять і фото володільця рахунку з відповідним документом підтвердження особи, і ЕЦП, і т.д. Отже, банкінг також може слугувати способом підтвердження особи.

Окрім того, електронний кабінет адвоката НААУ також може використовуватись як спосіб ідентифікації, оскільки там вже містяться всі відомості про адвоката.

Існує безліч інтегрованих систем, які, зокрема, розроблені за ініціативи держави і, незважаючи на це, ми знову зіштовхуємося з проблемою ідентифікації особи. Напрошується єдиний висновок: «Було б бажання…»

Беззаперечно, що діджиталізація судового засідання знову ожила. Однак, на жаль, жодного разу не згадується кримінальний процес. Залишається сподіватися на якнайшвидше запровадження діючої системи ідентифікації особи для участі у режимі відеоконференції.

До речі, в американській судовій системі відеоконференцзв’язок отримав назву «телеправосуддя» (telejustice). Запровадження цієї системи приносить багато вигоди для судової системи, у першу чергу – зниження витрат і прискорення судового процесу. За інформацією благодійного фонду П’ю, яке проводило дослідження щодо ефективності введення телеправосуддя в США, справи, які зазвичай розглядались 120 днів, тепер слухаються не більше 10 днів. Причина – особиста присутність в залі судового засідання – необов’язкова.

А поки пандемія Covid-19 у розпалі, залишається ідентифікуватися як у тому фільмі)

(кадр з фільму «П’ятий елемент»)

Олександр Горобець, керівник проєктів Практики безпеки бізнесу АО Juscutum

Костянтин Корнєєв, молодший юрист Практики безпеки бізнесу АО Juscutum

ЛІГА ЗАКОН