вимкнути дудлвключити дудл

Спорт. Труд. Суд, журнал Український юрист, коментар Артема Афяна

Попри неузгодженість нормативних актів та відсутність належної правової бази у спортивній сфері, сьогодні досить успішно супроводжуються великі проекти, вирішуються конфлікти та регулюються трудові правовідносини, але ситуація стає дедалі критичнішою

Артем АФЯН, адвокат, керуючий партнер АО «Юскутум»

Першим полем діяльності для надання юридичних послуг у сфері спортивного права було оформлення трансфертів. Коли футболісти переходять з одного клубу до іншого й угода обумовлюється декількома мільйонами доларів США, то будь-якого юриста заці­кавлять правові підстави та аспекти оформлення. Наразі починають з’являтися спортивні спори як ста­більна сфера правових послуг, однак їхня практика досить вузька і закрита. Тому без досвіду саме в цій сфері навіть дуже хо­рошому фахівцеві з права не завжди вдасться успішно представити інтереси клієнта у спеціалізованих комісіях з розгляду спортивних спорів. Таких кон­фліктів багато. Утім, значна їх частина — не в активному стані. Ще значна части­на не доходить до офіційного розгляду. Частина тих, що доходять, вирішується на підставі мирової угоди.

Спорт — це невеликий замкнений світ і не найкраще поле для конфліктів. Тож спрацьовує механізм саморегуляції.

Очевидно, що у цій сфері потріб­но зробити чимало і, в першу чергу, гармонізувати між собою відповід­не українське законодавство та акти спортивної саморегуляції, усунути прогалини у правовому регулюван­ні спортивних правовідносин шля­хом розробки нових нормативно- правових актів та внесення змін до деяких уже існуючих, а також систе­матизувати спортивне законодавство. «Осмислення статусу спортивних правил і співвідношення їх з нормами права є першими кроками на шляху розвитку спортивного права як галу­зі», — говорить Артем Афян, керую­чий партнер АО «Юскутум».

Повна версія статті