Вирішення судового спору у розумні строки є одним із ключових елементів принципу верховенства права.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду є спільними для всіх категорій справ. Це – складність справи, поведінка учасників та поведінка суду.

Якщо відкинути питання зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а розглядати суто роль держави у затягуванні судових процесів, то вона проявляється у нерегулярному призначенні судових засідань або їх призначенні з великими інтервалами, затягуванні часу при переданні справ між інстанціями, поверненні справ на новий судовий розгляд, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін, свідків, експертів, тощо.

Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав людини, про це нашій державі неодноразово вказував ЄСПЛ у своїх рішеннях.

Очевидно, щоб нарешті викорінити цю усталену практику та зменшити терміни розглядуи судових справ зі збереженням необхідного рівня ефективності, потрібні ґрунтовні законодавчі зміни процесуального законодавства.

До таких можна віднести:

- розширення кола справ, які можуть розглядатись суддею у спрощеному порядку без виклику сторін;
- збільшення перелік умов проведення заочного розгляду справ;
- впровадження механізмів протидії навмисному затягуванню судового процесу сторонами справ;
- вибудовування дієвого механізму комунікації між судами різних інстанції;
- належне фінансування судової системи;
- повноцінний запуск системи «Електронний суд»;
- розвиток інституту медіації.

Подібні кроки зможуть пришвидшити розгляд справ, розвантажити місцеві суди, а отже покращити якість їх роботи, що позитивно вплине на реалізацію права сторін на доступ до правосуддя та дотримання засад справедливого судочинства.

Автор: Олег Онищенко, юрист практики вирішення спорів АО «JUSCUTUM»