вимкнути дудлвключити дудл

Навіщо Україні криптозакон? Відповіді юриста на 6 головних питань. Артем Афян

Артем-Афян-полурост

В Україні депутати і криптоентузіасти старанно розробляють відразу кілька законопроектів, що регулюють ринок криптовалюти в нашій країні. Авторам належить вирішити відразу кілька речей: який статус присвоїти криптокоінам і токенам в Україні, чи обкладати податком Майнінг, як регулювати роботу криптобірж і т. д. Тим часом сам ринок розділився на два табори – тих, хто за і тих хто проти узаконення криптосфери . Бо нащо регулювати те, що і без цього нормально працює.

Адвокат, керуючий партнер юридичної фірми Juscutum Артем Афян пояснює, чому важливо прийняти правильний закон про криптовалюту в Україні і що це дасть всім учасникам крипторинку.

Блокчейн – це peer-to-peer, децентралізація, криптоанархія, космос, перемога над державою. Приблизно таку хмару тегів оточувало криптосуспільство кілька років тому. Криптовалюта здавалася зброєю і символом перемоги над важким чиновником і продажним поліцейським. А потім був сплеск ціни, бум ICO, зломи гаманців, гучні кримінальні справи, SEC, і ось уже юридична панель на блокчейн-конференціях стала практично обов’язковою, а в юристів там все рідше кидають помідори і навіть іноді їх слухають.

Зараз, коли моя команда бере активну участь в розробці закону «Про легалізацію криптовалюти в Україні», у мене все частіше виникає дежавю. Доводиться відповідати на багато питань родом з 2015-го, і я спробую законспектувати свої відповіді тут.

Навіщо нам регулювання? Залиште все, як є

Прекрасний тезис. Особливо люблю чути це від людей, яких я паралельно консультую, в якій юрисдикції структурувати бізнес. І ось невдача, всі вони обирають країни з зрозумілими правилами гри. Ніхто не хоче структуруватися в Зімбабве, але ж у цієї країни немає угод про обмін інформацією. Недарма DeutscheBank купив LimpopoBank.

Але приклад DeutscheBank нікого не надихає. Тому що наявність правил гри – це відмінний актив в нашому шаленому світі. Взагалі без правил дуже зручно, але до того часу, поки щось не трапиться.

Не варто забувати, що відсутність визначення статусу криптовалюти не дає можливості нормально увійти в digital money великим фондам і банкам, зате дозволяє відмінно увійти сюди силовикам.

Багатьом не подобається слово регулювання. Від нього віє тоталітаризмом

Мені теж. Тому я подумки замінив його на «пілатес» і пару годин в тиждень присвячую «пілатесу». Але на людях пропоную замінити на визначення «правил гри». Хоча ви можете придумати свою власну заміну.

А навіщо мені податкові норми? Все одно податкова нічого не доведе

Звичайно, не доведе. І ви не доведете, коли податковий інспектор вважатиме, що Lexus з вашого Instagram куплений на відмиті гроші, а слідчий (так співпало, що він кум інспектора) скаже, що саме ці гроші отримані від незаконного фінансування тероризму.

У кращому випадку, анархокриптану заготовлена роль підпільного мільйонера Корейко – хитатися по Європейським готелям, не маючи можливості купити ні замку, ні квартири в Берліні.

Тому що сучасний світ – нікудишнє місце. У ньому країни вже років п’ять як хочуть бачити, звідки у вас гроші. І слова peer-to-peer для банків звучать як лайка, а двері елітних автосалонів закриваються перед ним, як перспектива заняття любов’ю перед студентами ПТУ в шкарпетках і сандалях.

Тому що світові потрібна людина з «білими» грошима. А «білі» гроші коштують, вибачте за каламбур, грошей. Ось такий грошовий расизм. Хоча, звичайно, при відсутності бажання, українські податки можна ігнорувати, поки.

Чому б не встановити нульову ставку податку на крипту?

Я за. Я б взагалі встановив держдотації для криптохом’яків. Ось тільки варто лише раз зустрітися з Мінфіном і комітетом з питань податкової та митної політики, як розумієш, що якщо було б можливо провести через зал нульову ставку податку, то це вже зробили б для сигарет, алкоголю і простроченої вакцини. Але фея нульової ставки податку давно не відвідувала парламент. Тому доводиться боротися з аргументом: «А давайте взагалі встановимо найвищу ставку». Саме тому доводиться відокремлювати ідеалістичні слогани від реальних цілей.

Навіщо криптобіржам ліцензії? Що ви таке придумали?

Звичайно, криптобіржам не потрібні ліцензії. Адже вони не потрібні фондовим і товарним біржам. Я навіть пропонував влаштувати з цього приводу мітинг, але мене не підтримали.

Біржа – це регульований бізнес. А вдавати, що криптобіржа – це не біржовий бізнес, неправильно.

Та й ліцензія приносить вигоду на дві сторони – вона дає розуміння клієнту, чого можна очікувати від біржі. В іншому випадку, все будується на довірі, що дуже непогано, але слабо масштабується. У біржі з ліцензією порівняно велика капіталізація. Адже багато хто хоче, щоб їх купив Goldman Sachs за $ 400 млн, та ще й працювати з Фіатом.

Регулятор нас загнобить

Звичайно. Якщо з ним не працювати. Традиція українців ворогувати з власною державою прекрасна в своїй демократичній основі, але слабо допомагає бізнесу рости. Але ж швейцарці обняли регулятора, проводять з ним конференції і гребуть гроші так, що навіть їм вже майже вистачає. Гібралтар і Мальта використовують регулятора, як своє головне промо.

Регулятор може стати не просто союзником, а відмінною рекламою професійних учасників крпторинку. Проста конференція або фото з главою регулятора говорить вашим потенційним партнерам і клієнтам, що у вас все добре.

Ті представники українських держорганів, які були в робочих групах, відкриті, освічені та поінформовані. Зараз найкращий час, щоб сісти з ними за стіл і працювати, навіть не заради України в цілому, а заради свого власного бізнесу.

Ain