вимкнути дудлвключити дудл

Навіщо іноземним представництвам дозволили вести трудові книжки працівників самостійно. Алла Цимановська

originalЗовнішні інвестиції головним чином впливають на розвиток української економіки. Тому держава зобов’язана створювати сприятливі умови для залучення іноземного бізнесу. Одним з них іноземним представництвам дозволили вести трудові книжки працівників без посередників.

Реєстрація представництва іноземної компанії – це найбільш простий спосіб, щоб почати свій бізнес в Україні. Іноземне представництво може наймати українських співробітників, що, в свою чергу, призводить до створення нових робочих місць.

Наприклад, в європейських країнах за значну частину зростання зайнятості місцевого населення відповідають саме іноземні компанії, і тенденція тільки зростає.

До сьогоднішнього дня процедура трудових взаємин між представництвами іноземних компаній в Україні і найнятими ними працівниками кілька ускладнена і іноземне представництво повинно було нести необгрунтовані витрати.

Справа в тому, що діяв п. 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – “Інструкція”), який забороняв іноземним представництвам робити записи в трудових книжках своїх співробітників.

Для того щоб вести такі трудові книжки, іноземне представництво повинно було звернутися до Ради організацію з обслуговування іноземних представництв міської або обласної адміністрації.

З цією організацією укладався договір, на підставі якого вона здійснює зберігання трудових книжок, робить в них відмітки про прийняття і про звільнення з роботи та інші записи. Всі ці послуги, відмовитися від яких представництво не мало можливості, є платними.

За фактом ці організації займали монопольне становище, могли встановлювати будь-яку плату за свої послуги, про це прямо вказав Антимонопольний комітет України в своєму рішенні і наклав штраф в 2016 році.

Зазначене положення також суперечило Господарському кодексу України.

Так, в ч. 2 ст. 129 Кодексу зазначено, що іноземні юридичні особи, які здійснюють свою діяльність в Україні, повинні мати такий же статус, як і українські компанії, з усіма особливостями, передбаченими українським законодавством і міжнародними договорами.

Тому для того, щоб привести Інструкцію у відповідність до вимог Господарського кодексу, і щоб зменшити регуляторний тиск на іноземний бізнес 18 липня 2018 року Кабінет Міністрів України (далі – “КМУ”) прийняв два важливих нормативних акти:

– Постанова № 571, якою вніс зміни до Постанови КМУ “Про трудові книжки працівників” і дозволив іноземним представництвам зберігати трудові книжки, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок поклав на керівників представництв;

– Розпорядження № 513-р, яким скасував вищевказаний п. 2.21 Інструкції.

Після вступу в силу даних актів іноземні представництва матимуть можливість при бажанні розірвати договір з відповідними організаціями і вести трудові книжки своїх співробітників самостійно.

На закінчення хочеться відзначити, що зміни порядку ведення трудових книжок не те щоб спрощують кадровий облік для іноземних представництв, а, скоріше, усувають імперативну норму і дають їм право вибору – вести трудові книжки самостійно або користуватися платними послугами державних організацій.

Також невизначеним залишається питання, чи може іноземне представництво далі використовувати Інструкцію, так як п. 2.21, який скасовується розпорядженням КМУ, є єдиним пунктом Інструкції, в якому прямо згадується іноземне представництво.

Забігаючи наперед, можна припустити, що все-таки, може, так як ця Інструкція є єдиним нормативним актом, який регулює порядок ведення трудових книжок в Україні.

Але все ж по даному питанню в недалекому майбутньому можна буде очікувати на офіційні роз’яснення з боку Міністерства соціальної політики України.

Алла Цимановська, керівник Практики супроводу бізнесу АТ Juscutum

mbiz.censor.net.ua