вимкнути дудлвключити дудл

З лютого можна відкривати рахунки і робити перерахування за кордон. Але є нюанси. Лана Голян

49772476_326366081422591_8016089766837616640_nВалютна лібералізація VS фінансовий моніторинг

Українці довго чекали і, нарешті, в лютому отримали право вільно розпоряджатися легально заробленими і накопиченими коштами: право відкривати рахунки і робити перерахування за кордон, право інвестувати в іноземні активи, купувати будинки, яхти, заводи, пароплави. Для українського бізнесу також відкрилося вікно валютної лібералізації – дозволили відкривати рахунки за кордоном, інвестувати в закордонні активи, перераховувати за товари-роботи-послуги, термін поставки яких не перевищує 360 днів (замість 90 і 180 днів раніше). Але юристи знають, що держава, разом з правами, наділяє і зобов’язаннями. Так, для громадян зобов’язанням стає персональне декларування доходів і активів. А для бізнесу – виконання вимог фінансового моніторингу.

Коли Україна приєднається до системи, і як скоро інформація про рахунки українців за кордоном стане доступна податковим органам, «Мінфіну» розповіла аналітик Практики МБА ЮК Juscutum Лілія Басюк.

Клієнтам швейцарських банків уже приходять «листи щастя» про те, що з 30 червня 2019 року банки будуть подавати інформацію по рахунках клієнтів в Федеральне податкове управління. Це означає, що в подальшому відомості про рахунки українців в швейцарських банках стануть доступними українським податковим органам.

Автоматичний обмін інформацією AEOI здійснюється згідно стандарту CRS (Common Reporting Standard), тобто правил обміну інформацією між податковими органами різних країн.

Основні поняття, які встановлює CRS – це:

– критерії підзвітності рахунку (т. Е. За якими рахунками буде надаватися інформація);

– визначення податкової резидентності власника рахунку;

– безпосередньо процедуру обміну інформацією.

Метою процедури обміну є виявлення прихованих (незадекларованих) доходів і їх подальше оподаткування в країні податкової резидентності вигодонабувача (вигодоодержувача).

До прийняття CRS податкові органи могли запитувати інформацію про фінансові активи своїх громадян у інших країн лише в рамках укладених міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, і при цьому:

  • запит необхідно було ініціювати в ручному режимі;
  • податковій службі потрібно було знати, в якій країні у платника податків є рахунки і в якій конкретно банківській установі;
  • запит подавався виключно в рамках укладених двосторонніх угод, зокрема про уникнення подвійного оподаткування (офшорні юрисдикції зазвичай не входили в коло запитів);
  • виконання запиту іншою країною займало тривалий час і виконувалося виключно при дотриманні процедури ініціювання запиту.

Нововведення по CRS

Тепер CRS кардинально змінює ситуацію. Так, наприклад, якщо у кіпрської торгової компанії відкриті рахунки в Швейцарії, при цьому обидві країни є учасниками CRS – Кіпр з 2017 року, а Швейцарія з 2018, в рамках Стандарту обміну інформацією податкових органів Кіпру будуть щорічно отримувати інформацію про стан рахунку кіпрської компанії на кінець року. А якщо кіпрська компанія отримує в основному пасивні види доходів – дивіденди, відсотки, роялті, дохід від управління нерухомістю, то відомості про залишки на рахунках будуть відправлені в країну кінцевого бенефіціара (контролера) кіпрської компанії.

Інформація буде збиратися фінансовими установами – а це банки, фінансові компанії, депозитарні, брокерські, страхові компанії.

Лана Голян, партнер Практики міжнародного бізнес-адміністрування ЮК Juscutum.

Новое время. Бизнес