вимкнути дудлвключити дудл

Обмін інформацією між країнами: курс на прозорість. Лілія Басюк

B98R2406Одна з нових «страшилок» для власників бізнесу та розпорядників за рахунками – автоматичний обмін податковою інформацією (Automatic Exchange of Information) між державами. Його мета – боротьба з ухиленням від сплати податків шляхом приховування рахунків в офшорах.

Коли Україна приєднається до системи, і як скоро інформація про рахунки українців за кордоном стане доступна податковим органам, розповіла аналітик Практики МБА ЮК Juscutum Лілія Басюк.

Клієнтам швейцарських банків уже приходять «листи щастя» про те, що з 30 червня 2019 року банки будуть подавати інформацію по рахунках клієнтів в Федеральне податкове управління. Це означає, що в подальшому відомості про рахунки українців в швейцарських банках стануть доступними українським податковим органам.

Автоматичний обмін інформацією AEOI здійснюється згідно стандарту CRS (Common Reporting Standard), тобто правил обміну інформацією між податковими органами різних країн.

Основні поняття, які встановлює CRS – це:

– критерії підзвітності рахунку (тобто за якими рахунками буде надаватися інформація);

– визначення податкової резидентності власника рахунку;

– безпосередньо процедуру обміну інформацією.

Метою процедури обміну є виявлення прихованих (незадекларованих) доходів і їх подальше оподаткування в країні податкової резидентності вигодонабувача (вигодоодержувача).

До прийняття CRS податкові органи могли запитувати інформацію про фінансові активи своїх громадян у інших країн лише в рамках укладених міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, і при цьому:

  • запит необхідно було ініціювати в ручному режимі;
  • податкову службу потрібно було знати в якій країні у платника податків є рахунки і в якому конкретно банківській установі;
  • запит подавався виключно в рамках укладених двосторонніх угод, зокрема про уникнення подвійного оподаткування (офшорні юрисдикції зазвичай не входили в коло запитів);
  • виконання запиту іншою країною займало тривалий час і виконувалося виключно при дотриманні процедури ініціювання запиту.

Нововведення по CRS

Тепер CRS кардинально змінює ситуацію. Так, наприклад, якщо у кіпрської торгової компанії відкриті рахунки в Швейцарії, при цьому обидві країни є учасниками CRS – Кіпр з 2017 року, а Швейцарія з 2018, в рамках Стандарту обміну інформацією податкових органів Кіпру будуть щорічно отримувати інформацію про стан рахунку кіпрської компанії на кінець року. А якщо кіпрська компанія отримує в основному пасивні види доходів – дивіденди, відсотки, роялті, дохід від управління нерухомістю, то відомості про залишки на рахунках будуть відправлені в країну кінцевого бенефіціара (контролера) кіпрської компанії.

Інформація буде збиратися фінансовими установами – а це банки, фінансові компанії, депозитарні, брокерські, страхові компанії.

В рамках збору такої інформації банки (і інші фінустанови) надсилатимуть Форму підтвердження статусу податкового резидента для юридичних осіб. У Формі, крім загальних даних по компанії, визначається тип юридичної особи (за аналогією з формами для цілей FATCA).

Компанії повинні бути класифіковані як:

  • Фінансова установа – інвестиційна компанія (як опція – з місцем знаходження в не беручій участь юрисдикції)
  • Фінансова установа – депозитна, депозитарна або страхова компанія
  • Активна NFE – корпорація, акції якої торгуються на ринку цінних паперів, або афілійована з нею особа
  • Активна NFE – урядова організація
  • Активна NFE – міжнародна організація
  • Активна NFE – що не потрапляє під три пункти вище (наприклад, некомерційна або новостворена NFE)
  • Пасивна NFE – інші види діяльності, зазвичай це холдингові компанії і власники IP-прав. У такій компанії більше 50% валового доходу за попередній рік або за інший відповідний період є пасивним доходом, при цьому більше 50% активів, що належать компанії, генерують пасивний дохід.

Список країн, які погодилися на введення AEOI постійно оновлюється на сайті: http://eoi-tax.org.

І хоча українців ці нововведення поки безпосередньо не стосуються, оскільки Україна ще офіційно не задекларувала дату приєднання до стандартизованого автоматичного обміну, кулуарно говорять, що інформація за 2019 рік уже потрапить в обмін. На сьогоднішній день серед «аутсайдерів» залишилося всього 45 країн, в т. ч. Вірменія, Грузія, Молдова, Чорногорія, Македонія, Сербія, Домініканська Республіка, Єгипет, Філіппіни, Таїланд і Україна. Оскільки наша держава тримає впевнений курс на євроінтеграцію, рішення про початок обміну може бути прийнято блискавично.

Завдяки Стандарту автоматичного обміну податковим відомствам України стане відомо про рахунки в зарубіжних банках, прямо або побічно належать резидентам України, та суми залишків на цих рахунках. Змінами до Податкового кодексу передбачена звітність по Контрольованим Іноземним Компаніям (КІК). Разом з нею (в рамках законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування») фіскальні органи отримають колосальний масив даних про платників податків. Це дозволить не тільки виявити обсяг фінансових коштів українців на закордонні рахунки, а й вжити заходів щодо стягнення податків у разі виявлення незадекларованих доходів. А це може стати суттєвою частиною доходу бюджету країни на 2020 рік.

Лілія Басюк, аналітик Практики МБА ЮК Juscutum.

Минфин