вимкнути дудлвключити дудл

Генезис крипторегулювання в Україні. Нестор Дубневич

Нестор Дубневич портретНавесні 2017 го був прийнятий перший в світі законодавчий акт, який визначив правовий статус віртуальних активів. Країною-піонером крипторегулювання виступила Японія. Протягом цього року таких країн на світовій мапі уже п’ять: додалися Гібралтар, Мальта, Білорусь і Казахстан. На низькому старті Ліхтенштейн, Південна Корея і… Україна.

Неспроста 2018-го пророкували долю року регулювання криптовалюти. На це було кілька причин:

– блокчейн-стартапи зібрали більше $ 20 млрд в криптовалюті, і цю цифру стало складно ігнорувати регулятору (особливо в питаннях захисту прав інвесторів);

– робочі групи фінансово-біржових комісій закінчили збір зворотного зв’язку від ринку і анонсували перші законотворчі напрацювання;

– великі капітали зацікавилися високоліквідними віртуальними активами і «лобіюють» регуляторний дорослішання криптоіндустрії для вливання в неї великих сум.

Україна, перебуваючи в топ-10 країн світу за кількістю користувачів криптовалюти, теж не могла залишитися осторонь. Перші регуляторні роз’яснення по біткоіни з’явилися ще в далекому 2014-му, а перші законодавчі ініціативи співтовариство зустріло вже через три роки після попадання біткоіни в поле зору фінансового регулятора країни. Але для того, щоб розібратися у вітчизняному «зачатті» крипторегуляції, є сенс зробити короткий огляд головних світових підходів до регулювання віртуальних активів, після чого проаналізувати, який з них найбільш застосуємо до українських реалій. Традиційно кожна юридична дискусія в криптосфері починається з питання: який правовий статус біткоіна? Такі властивості криптовалюти, як відсутність централізованого емітента, її обмежена кількість і можливість використання в якості платіжного засобу, об’єднали в даному активі ознаки золота, грошей і біржового (спекулятивного) інструменту. Тільки в США три різних державних органи у своїх роз’ясненнях по-різному визначили природу біткоіна: IRS (Федеральна податкова служба) – як майно, FinCen (Орган фінансової розвідки при Мінфіні) – як гроші, CFTC (Комісія з торгівлі ф’ючерсами) – як біржовий віртуальний товар.

Що стосується інших країн, то їх підходи також різняться. Для прикладу, в Німеччині криптовалюта – це приватні гроші, в Ізраїлі – товар, в Японії і Австралії – фінансовий інструмент, в Великобританії – нематеріальний (віртуальний) актив. Але є питання обігу криптовалюти, до яких вже сьогодні у регуляторів сформувалися загальні підходи. Це фінансовий моніторинг операцій з криптовалютою (кожен майданчик, яка виступає «хранителем» віртуальних активів третіх осіб, повинна проводити їх верифікацію) і податкові зобов’язання власників криптовалюти (криптовалютний прибуток оподатковується в момент її конвертації в фідуціарні гроші).

20 липня 2018 року відбулося засідання Ради фінансової стабільності, на якому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку висловила готовність виступити регулятором ринку віртуальних активів, а також підтвердила прийняття за основу європейського напрямку в регулюванні цієї галузі.

Як сьогодні йдуть справи в Україні?

До 2017-го в країні в даній сфері спостерігався регуляторний штиль. Було всього один лист Нацбанку, де біткоін визначався як «грошовий сурогат», і спотворена судова практика, згідно з якою криптовалюта – це «віртуальний об’єкт», у якого відсутня матеріальний вираз, і в зв’язку з цим право власності на який не може бути визнано судом.

Далі – цікавіше. Як відомо, за 2017-й рік біткоін показав рекордний за всю історію свого існування зростання – 2000%. Про інвестиції в криптовалюту можна було почути в супермаркетах, ресторанах і навіть таксі. Не дивно, що такі події також привернули увагу правоохоронців. Стрімке зростання курсу «спокусило» представників силових структур на проведення цілого ряду обшуків (багатьох – необгрунтовано) і вилучення великої кількості техніки для Майнінгу криптовалюти. Внаслідок таких дій соціальне напруження зросло настільки, що своїми скаргами і петиціями криптосуспільство на початку осені домоглося загального роз’яснення НБУ, Мінфіну та фінмоніторингу про легальність Майнінгу криптовалюти. А на початку 2018 го сталося ще дві знакові події: Нацбанк скасував лист про «сурогатну» природу криптовалюти, а МЕРТ включив до Класифікатора економічної діяльності КВЕД для Майнінгу.

Приблизно в цей же час почали з’являтися перші законодавчі ініціативи, спрямовані на регулювання обороту криптовалюти в Україні. Перший законопроект «Про обіг криптовалюти в Україні» (№7183) був зареєстрований у ВРУ 6 жовтня 2017 року і визначав криптовалюту як програмний код, а операції з нею як бартерні. НБУ, згідно із законопроектом, отримував повноваження регулятора криптовалюти, а серед ключових прав учасників ринку були передбачені: право Майнерів самим вибирати криптовалюту для Майнінгу, обов’язок збирати і зберігати дані про транзакції протягом п’яти років, а також особисто нести відповідальність за безпеку свого «криптокошику» (так автори законопроекту назвали криптогаманець). Всього через чотири дні, 10 жовтня, з’явився другий законопроект «Про стимулювання ринку криптовалюти і їх похідних в Україні» (№7183-1), який позначив діаметрально протилежний підхід. Криптовалюта в ньому визначалася як фінансовий актив, законом вводилися деривативи на криптовалютау (навіть раніше, ніж на Чиказькій біржі), а створення криптобіржі вимагало отримання фінансової ліцензії. Був ще третій законопроект «Про розвиток цифрової економіки» (№7485), зареєстровано 15 січня 2018 року, який був висміяний співтовариством як дуже невдалий переклад прогресивного білоруського декрету «Про розвиток цифрової економіки».

За результатами такого «законодавчого залпу» в співтоваристві стало зрозуміло, що тільки консолідованими зусиллями і активною спільною роботою експертів ринку, представників криптобізнесу, регуляторів і юристів можна розробити якісний підхід до регулювання криптовалюти в Україні. В результаті, на початку весни цього року була створена робоча група під керівництвом народного депутата Олексія Мушака, в роботі якої брали участь представники криптобізнесу, державних органів і юридичної сфери. Дана група розробила два законопроекти – основний «Про державну економічну політику в сфері віртуальних активів», який встановлює загальні правила роботи з криптовалютою, і податковий «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами», де визначено правила оподаткування операцій з криптовалютою. Ще в момент створення робочої групи піднімалося два питання: яка мета прийняття єдиного закону і що саме планується врегулювати в криптосфері. Відповідаючи на перше запитання, учасники прийшли до консенсусу по двом пунктам: єдиний закон потрібен для того, щоб дати можливість криптобізнесу нормально працювати з банками (в зв’язку з анонімністю криптовалюти і відсутністю фінмоніторингу банки відмовляються працювати з обмінниками і біржами), а також для того, щоб чітко визначити юридичний статус криптовалюти і, таким чином, мінімізувати ризики маніпуляцій «правовим вакуумом» з боку правоохоронних органів (кваліфікація криптобізнесу очима правоохоронців починається від емісії незареєстрованих електронних грошей і закінчується фінансуванням тероризму). Що стосується другого питання, а саме того, який саме напрямок криптовалютного бізнесу найбільше потребує регулювання, то, як відомо, спектр таких напрямків дуже великий. Це криптообмінники, криптобіржі, Майнінг, криптофонди, зберігання криптовалюти (custodian), ICO (первинний випуск криптомонет), STO (випуск токенів – цінних паперів) та ін. У зв’язку з цим було багато дискусій про те, на чому саме необхідно сфокусуватися, щоб «не потонути» в законотворчій роботі на кілька років, втративши конкурентну перевагу країни, і вирішити самі «гарячі» запитання даної індустрії. З урахуванням відповідей на зазначені вище питання робочою групою під керівництвом Олексія Мушака було вирішено зупинитися на визначенні правил конвертації криптовалюти в фіатні кошти, а також на питаннях оподаткування та фінансового моніторингу транзакцій з криптовалютою.

Ключові положення регуляторної ініціативи BRDO

Паралельно з роботою ініціативної групи Мушака активну діяльність в напрямку регулювання криптовалюти веде Офіс ефективного регулювання (BRDO). Навесні цього року представники даної установи випустили Зелену книгу «Регулювання ринку криптовалюти», де дуже детально розкрили можливі підходи до правового статусу віртуальних активів, а також обгрунтували позицію їх визначення як «нематеріального активу». Крім цього, BRDO отримало роз’яснення від Державної служби статистики про те, які саме КВЕДи необхідно використовувати для діяльності, пов’язаної з криптовалютою, а також роз’яснення від Держспецзв’язку про те, що Майнінг криптовалюти не вимагає додаткових ліцензій. В середині літа в офіс BRDO були запрошені експерти для обговорення «Концепції державної політики у сфері віртуальних валют», яку в подальшому планувалося запропонувати для обговорення в Кабміні. Даний документ визначає ключові проблеми, які зараз існують на ринку криптовалюти (неможливість захисту прав на криптовалюту, складності роботи даного бізнесу з банківською системою, відсутність правил оподаткування операцій з криптовалютою), а також пропонує дорожню карту вирішення даних проблем. Документ вже був направлений в Кабмін і зараз знаходиться на стадії обговорення і уточнення додаткових питань.

Таким чином, сьогодні на ринку проходить два паралельні процеси (розробка єдиного законопроекту від робочої групи Олексій Мушака, який буде подаватися до Верховної Ради, а також розробка Концепції державної політики, яка буде розглядатися Кабміном), які спрямовані на вирішення найгостріших проблем ринку, в зв’язку з чим добре доповнюють один одного.

Позиція держави

20 липня 2018 року відбулося засідання Ради фінансової стабільності, на якій головою Національної комісії з цінних паперів було представлено Концепцію державного регулювання операцій з криптовалютою. На сьогоднішній день в світі з’являється все більше країн, які визначають саме орган з регулювання ринку цінних паперів в якості основного регулятора ринку віртуальних активів. Даний підхід зумовлений багатьма причинами: це і спекуляції з віртуальними активами, і необхідність кваліфікації різних видів токенів (які часто кваліфікуються як цінні папери), і захист прав інвесторів. Україна також дотримується даного напрямку, тому не дивно, що першу позицію держорганів в напрямку регулювання галузі криптовалюти ринок побачив саме з боку НКЦПФР.

Ключові положення законодавчої ініціативи робочої групи Олексія Мушака:

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА РОБОТИ З КРИПТОВАЛЮТОЮ

  • Правовідносини в сфері використання криптовалюти визначаються як ринок віртуальних активів, що відповідає міжнародній практиці регулювання даної галузі (такий підхід використовують Мальта, Великобританія, Гонконг і ряд інших країн);
  • Віртуальні активи діляться на дві категорії: криптовалюта і маркери, юридичний статус яких визначається як нематеріальні активи;
  • Під ліцензування підпадають тільки криптообмінники і криптобіржі, які працюють з фіатними грошима (обмін одних віртуальних активів на інші не потребує ліцензування);
  • Регулятором ринку віртуальних активів, повноваження якого включають розробку ліцензійних правил для криптообмінників і криптобірж, виступає НКЦПФР;
  • Майнінг визначається як господарська діяльність, яка не потребує додаткових дозволів/ліцензій, пов’язаних з шифруванням.

ОПОДАТКУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТИ

  • Можливість «відбілити» свої віртуальні активи, сплативши з них податки, і отримати можливість використовувати їх для покупки нерухомості, автомобілів, а також інвестування;
  • Податкові зобов’язання, згідно із законопроектом, виникають тільки в момент конвертації криптовалюти в фіат (операції з обміну одних криптовлают на інші не підлягають оподаткуванню);
  • Вводиться ставка 5% для операцій з криптовалютою, яка може застосовуватися за двома правилами:

1) ті власники криптовалюти, які можуть підтвердити походження криптовалюти (отримати завірений звіт від обмінника/біржі про те, скільки фіатних коштів переводилося на біржу, скільки за них було куплено криптовалюти, які операції проводилися з даною криптовалютою), сплачують 5% з різниці, яка була отримана внаслідок трейдингу/зростання вартості криптовалюти;

2) ті власники криптовалюти, які не можуть підтвердити походження криптовалюти, сплачують 5% від повної вартості криптовалюти в момент їх конвертації в фіатні кошти.

Позиція НКЦБФР практично повністю відповідає світовим трендам регулювання ринку віртуальних активів, і пропонує ввести в регуляторне поле наступні напрямки:

1) Емісія токенів, які мають ознаки фінансових інструментів;

2) проведення ICO (іншими словами, випуск токенів з метою залучення інвестицій);

3) вчинення криптобіржової і криптообмінної діяльності з використанням традиційних (фіатних) коштів.

Більшість з цих позицій відображені як в законодавчій ініціативі робочої групи Олексія Мушака, так і в Концепції BRDO, що є хорошим знаком і свідчить про те, що позиція ринку, державних органів та експертів багато в чому збігаються.

Чому важливо крипторегулювання в Україні?

Згідно з дослідженням KANTAR TNS, на сьогоднішній день в Україні 72% жителів країни знають/чули про криптовалюту, а 13% володіють віртуальними активами і проводять операції з ними. Згідно зі спільним дослідженням Deloitte і UVCA, за 2017 рік 19 проектів з українськими командами успішно провели ICO, за результатами якого зібрали в цілому більше $ 160 млн в криптовалюті. Приблизно п’ять міжнародних криптовалютних бірж мають офіси в Україні, але не ведуть тут своєї діяльності в зв’язку з відсутністю прозорих правил гри і ризиками з боку правоохоронців. Варто зазначити, що Японія, в результаті продуманого регулювання криптоіндустрії за 2017, рік змогла збільшити свій ВВП на 0,2%. Мальта, прем’єр-міністр якої на початку цього року публічно запросив найбільші криптобіржі в свою юрисдикцію і гарантував можливість роботи з банками, на сьогоднішній день зосередила у себе 80% світового криптотрейдінгу. Що стосується України, то в 2014 році в країні було приблизно 10% світового Майнінгу. Але в зв’язку з відсутністю регулювань і діями правоохоронців країна втратила дане конкурентну перевагу. Прозорі правила гри, над якими зараз активно працюють експерти ринку і які планується подати в Парламент восени цього року, дозволять вітчизняної криптоіндустрії увійти в новий етап розвитку.

Нестор Дубневич, керівник Blockchain-практики Адвокатського об’єднання «ЮСКУТУМ».

FUTURE