вимкнути дудлвключити дудл

Бутики VS юрмолли

У 60-х роках була популярна суперечка між «фізиками» та «ліриками». Як на мене, абсолютно безглузда дискусія про вагомість вкладу гуманітарних і природничих наук в розвиток суспільства. Перебудова та економічна криза звели суперечку нанівець, оскільки балом стали правити економісти і юристи. А потім прийшли математики і з’їли всіх зі своїм програмуванням, навіть не поперхнувшись.

На юридичному ринку існує щось подібне, коли сперечаються, які фірми кращі: повного циклу (назвемо їх юрмоллами) або бутики. Дискусія, варто сказати, дуже цікава. Практично кожна конференція про розвиток юрринку рясніє доповідями на цю тему. Бутики сподіваються на свою винятковість, елітарність та глибоку експертизу, а фірми широкого спектру вважають своїм козирем відпрацювання складних й комплексних проєктів.

На мою думку, така дискусія позбавлена ​​сенсу в зв’язку з сучасними реаліями. По-перше, клієнт завжди хоче бачити перед собою висококваліфікованого професіонала. По суті, йому все одно, де працює юрист – у великій фірмі або бутику. Ми живемо в час персоналій. В останні роки фірми здійснюють все більше крос-продажів, формуючи робочі групи з декількох компаній. Правда, в таких групах я часто бачу якесь горе. Нібито всім злегка ніяково від цих нових реалій.

У зв’язку з цим ми в Juscutum вирішили спробувати врахувати інтереси і компаній-бутиків, і фірм повного циклу. По-перше, ті, хто йменує себе бутиками, дійсно будуть намагатися брати глибшою практикою. Але у них є проблема: бутики швидко впираються в стелю, коли професіонал працює сам на себе, але відмовляє собі в більш ефективній рекламі та інфраструктурі. Зазвичай такий юрист з гордістю говорить, що на нього працює сарафанне радіо і додаткової реклами не потребує. За цим криється невміння робити ніяку іншу рекламу. Тому його бізнес не буде активно розвиватися найближчі років десять. Або ж поки не набридне, і партнер не піде в політику.

Великий фірмі, в свою чергу, дуже важко тримати планку якості. Адже коли у тебе 30 співробітників, потрібно всім задати стандарти. Щоб всі в колективі однаково добре працювали, комунікували з клієнтами, використовували одні й ті ж шаблони і так далі. Змусити це робити таких самостійних і недовірливих людей як юристи неймовірно складно. Бізнес-процеси все ще лишаються ахіллесовою п’ятою більшості юридичних фірм.

Моя гіпотеза бізнес-партнерства полягає в тому, що бутики можуть об’єднатися. Але не в єдиному екстазі створення найбільшої фірми, а розділяючи інфраструктуру і відділ продажів (кивок у бік сучасної sharing economy). Для клієнтів істотно нічого не зміниться, адже вони звертаються до фірми, яка зсередини складається з бутиків. При цьому сам бізнес-партнер продовжує розвивати свою практику, приймаючи управлінські рішення всередині неї. Ця модель дозволяє об’єднати переваги двох систем. Напевно, вона принесе свої абсолютно нові проблеми. Але, якщо вони виникнуть, то ми дізнаємося про це вже в міру реалізації.

Артем Афян, керуючий партнер адвокатського об’єднання Juscutum

Юридична практика