вимкнути дудлвключити дудл

Ринок сільськогосподарських земель відкрито: що по запровадженню комплаєнсу в агро?

Відкриття ринку сільськогосподарських земель пожвавить не лише ринкові відносини у цьому сегменті економіки, а й підвищить і без того значний інтерес зловмисників. Прагнучи заволодіти чужим бізнесом, який несе «золоті яйця», законодавчі новели можуть використати проти законних власників бізнесу. Як і раніше, особливу увагу потрібно звертати на інформацію із державних реєстрів, а також на правомочність контрагента. А зараз про все більш детально.

SWOT-аналіз будь-якого значного підприємця у сфері агроіндустрії показує, що слабкі сторони та загрози переважають сильні сторони. Однак існують можливості, зокрема, залучення експертів у сфері захисту бізнесу. Залучати їх чи ні – залежить від поміркованості власника бізнесу та його готовності витрачати ресурси, які дадуть результат не «тут і зараз», а в майбутньому. Доречно звернути увагу на те, що адвокатські послуги вже за фактом здійснення «атаки» на підприємство можуть коштувати значно дорожче.

Так, до слабких сторін агробізнесу в Україні, з точки зору його захисту, можна віднести неврегульовані питання землекористування та інших основних фондів (йдеться про нерухоме майно, яке знаходиться у власності чи користуванні підприємства чи групи підприємств). Також поширеним є недбале ставлення до питань охорони праці на підприємстві, необхідність знаходити спільну мову із державними органами щодо питань землекористування, оподаткування діяльності, залучення публічних коштів (у вигляді державних дотацій на розвиток агробізнесу) та інші.

У зв’язку із цим виникають ризики:

- перереєстрації бізнесу (як юридичної особи, так і нерухомості),

- притягнення до відповідальності за корупційні правопорушення керівників та інших посадових осіб підприємства,

- ухилення від сплати податків,

- порушення законодавства про охорону праці (що має наслідком не лише значні штрафи для підприємства, а й кримінальну відповідальність для посадових осіб підприємства),

- кримінальна відповідальність за відмивання доходів.

Саме для подолання цих загроз та перетворення можливостей на сильні сторони існує система комплаєнсу в бізнесі.

Що таке комплаєнс?

Міжнародна асоціація комплаєнсу (International compliance association, далі – ІСА) вказує, що під цим поняттям слід розуміти можливість діяти відповідно до порядку, збірки правил чи запиту. В бізнесі комплаєнс може реалізовуватися на двох рівнях: дотримання зовнішніх правил (вимог законодавства) та внутрішніх правил (статутних документів юридичної особи, положень та стандартів, що встановлюють внутрішньоорганізаційні правила).

ІСА наголошує на основних завданнях, які стоять перед особою (підрозділом), відповідальною за комплаєнс на підприємстві:

- Визначення ризиків роботи бізнесу та способів запобігання;

- Розробка та впровадження систем контролю для захисту бізнесу від ризиків;

- Здійснення моніторингу та звітування про ефективність систем контролю ризиків керівництвом підприємства;

- Вирішення труднощів із комплаєнс-процедурами на підприємстві;

- Консультування бізнесу щодо дотримання правил та процедур.

1) Чи передбачено чинним законодавством обов’язок запроваджувати комплаєнс-процедури на підприємстві?

Якщо в базі законодавства на сайті Верховної Ради України ввести слово «комплаєнс», то в результаті ви не побачите жодного нормативного акту. Однак на виконання вимог Конвенції ООН проти корупції Україна внесла зміни до чинного законодавства, зокрема, у новоприйнятому Законі України «Про запобігання корупції» передбачено розділом Х заходи щодо запобігання корупції у юридичних осіб. Кримінальним кодексом України передбачено «заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи».

Щодо останнього належить звернути окрему увагу. Дійсно, якщо якась посадова особа (директор, голова правління чи навіть бухгалтер) товариства вчинить в його інтересах злочин (наприклад, дасть хабар за припинення проведення податкової перевірки), внаслідок чого в підприємства утвориться дохід (наприклад, кошти, які безпідставно отримані як відшкодування ПДВ), то справедливо, що негативні наслідки повинні настати не лише для фізичної особи, але й для юрособи.

Однак формулювання статей кримінального кодексу не дозволяють здійснювати діяльність щодо застосування таких заходів ефективно.

Антикорупційна програма (передбачена ЗУ «Про запобігання корупції») є обов’язковою лише для двох категорій підприємств: державних, комунальних підприємств та підприємств із часткою держави у статутному капіталі більше 50% і лише з певними умовами щодо чисельності працівників та обсягу валового доходу; юридичних осіб, які беруть участь у публічних закупівлях на суму більше 20 млн гривень.

2) Чи означає це, що запровадження комплаєнс-процедур для інших суб’єктів є необов’язковим?

Безумовно, ні. Комплаєнс це не лише про запобігання корупції. Ефективна система оцінки ризиків дозволяє також виявляти, аналізувати та запобігати ризикам витоку комерційної таємниці, вчинення корпоративних шахрайств, рейдерства.

До прикладу, доведення до відома всіх працівників правил обробки інформації, що знаходиться у володінні підприємства, дозволить запобігти, а у випадку неможливості запобігти – притягнути до відповідальності винних у розголошенні комерційної таємниці осіб, а також відшкодувати збитки. Відпрацьовані механізми звітування топ-менеджменту підприємств про операції з активами, періодичне проведення незалежного зовнішнього аудиту дозволить виявити випадки протиправного відчуження активів фірми та захистити власників бізнесу й інвесторів.

Як усім відомо, якщо занедбати певний бізнес-процес або запустити його із істотними недоліками, він буде працювати, можливо, навіть приносити прибуток. Але, через наявність «дірок» та можливих недопрацювань, метикуваті працівники (які також люди) або ж контрагенти, можуть ними скористатися, тим самим нанести непоправну шкоду фірмі.

Окрім суто прагматичних міркувань є і поняття чесності та прозорості бізнесу. Нестримний рух України до Європейського Союзу, декларування усіма публічними особами європейських цінностей просто вимагають перевести всі бізнес-процеси у легальну та прозору площину. В іншому ж випадку, з вами, як мінімум, не будуть співпрацювати іноземні публічні компанії, як максимум – зацікавляться правоохоронні органи інших країн (якщо ви раніше здійснювали поставки товарів або послуг у ці країни).

До речі, за даними 2017 року, Україна входила у трійку країн по кількості розслідувань, що велися Департаментом юстиції США відповідно до вимог Закону про корупцію за кордоном США (Foreign Corrupt Practices Act). Не варто повторювати цю статистику та долучатися до лідерів, якими у 2019 році були: Бразилія, Китай, Ірак, Мексика та Росія.

Таким чином, основними ризиками у кримінально-правовій сфері можуть бути:

- інкримінування привласнення грошових коштів та нецільове використання бюджетних коштів (у випадку отримання цільових дотацій із державного та / або місцевого бюджетів на розвиток бізнесу);

- ухилення від сплати податків;

- неврегульовані питання землекористування, у зв’язку із чим може відбутися протиправне вилучення земельних ділянок – основного ресурсу для отримання прибутку;

- можливість протиправного відчуження нерухомого майна підприємства (рейдерське захоплення);

- притягнення до відповідальності за порушення правил охорони праці, у тому числі до кримінальної, у випадку настання нещасного випадку;

- вчинення корупційних злочинів службовими особами підприємства;

- відмивання доходів, отриманих після вчинення злочинів (якого по факту може і не бути, але, на думку правоохоронців, буде).

Відкриття ринку землі безумовно призведе до збільшення кількості договорів із контрагентами. Незважаючи на вимоги щодо забезпечення взаємодії державних реєстрів, потрібно слідкувати за загальною площею земельних ділянок, які перебувають у власності юридичної особи, наявністю всіх вичерпних документів при придбанні земельної ділянки або внесенням її в статутний капітал.

Також доречно звертати увагу і на можливості, які дозволяє законодавство, зокрема: передбачити обтяження у вигляді обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів щодо розпорядження майном ТОВ; оновити договори оренди щодо врахування нових істотних умов (зокрема, щодо поновлення строку); обрати нотаріуса, який буде довіреною особою та в якого ви будете здійснювати всі реєстраційні дії.

Павло Демчук, молодший юрист Практики безпеки бізнесу АО Juscutum

ЛІГА:ЗАКОН