вимкнути дудлвключити дудл

Реабілітація амністованих ув’язнених: коментар юриста, Голос столиці, Артем Афян

Верховна Рада України проголосувала за реабілітацію раніше амністованих політичних ув’язнених. На цю тему радіостанція «Голос Столиці» поспілкувалася з адвокатом Артемом Афяном.

Сьогодні Верховна Рада України прийняла закон про реабілітацію раніше амністованих політичних ув’язнених. Таке рішення підтримали 277 парламентаріїв з 394 зареєстрованих у залі засідань.

За словами народного депутата Олега Ляшка, необхідність прийняття цього закону обумовлена тим, що проголосована раніше постанова про амністію передбачала лише звільнення політв’язнів від відбування покарання, однак не передбачала їхню реабілітацію. Крім того депутат зачитав список осіб, які підпадають під дію закону про реабілітацію.

Подібні ініціативи є єдиним виходом у ситуації, що склалася, заявив в ефірі радіо «Голос Столиці» адвокат Артем Афян.

«Голос Столиці»: Документ передбачає «усунення негативних наслідків кримінального переслідування стосовно цих осіб». Що означає таке формулювання?

Артем Афян: Фактично, це ручне управління правосуддям і чітке втручання в роботу слідчих органів. Воно не відповідає законодавству України і порушує базові принципи права, однак це єдиний спосіб в ситуації кризи гілок влади якось вирішити накопичені протиріччя і не допустити ескалації насильства і агресії.

«Голос Столиці»: Чому тільки щодо 28 активістів? У реальності затриманих набагато більше…

Артем Афян: Їх складно порахувати. Річ у тім, що не було спеціальних статей саме по активістах. Частину активістів затримували за статтею «хуліганство», когось – за участь у масових заворушеннях… тому там творився повний бардак.

«Голос Столиці»: Чи не вийде так, що будуть випускати тих людей, які насправді скоїли якийсь злочин? Наприклад, вбивство.

Артем Афян: Безумовно, застрахуватися від цього не можна. Оцінюючи цей ризик, ми маємо визнати, що хотіли б торжества права, щоб кожен випадок був чітко, пильно й прискіпливо розглянутий неупередженим судом. Але з іншого боку, у нас просто зараз немає ані часу, ані ресурсів у плані незалежного правосуддя, щоб забезпечити це. Тому ВР робить кроки, які порушують базові основи права.

«Голос Столиці»: А чи можливо, що слідом за цими активістами послідує новий документ про наступну реабілітацію?

Артем Афян: Можливо, тому що у нас орган законодавчої влади намагається безпосередньо транслювати настрої громадян, і ми зараз перебуваємо в режимі ручного управління державою.

«Голос Столиці»: Чи не вийде так, що багато ув’язнених стануть політв’язнями? Де тут межа?

Артем Афян: Межі тут немає, і це такий невеликий Ящик Пандори, який ВР відкрила і який потрібно постаратися скоріше закрити. А контролювати, що з нього вилетить, нам дано рівно настільки, наскільки це дозволяють формулювання закону, а вони, звісно, до певної міри узагальнені.

Нагадаємо, що вчора виконувач обов’язків Президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов підписав закон про амністію учасників акцій протесту, який парламент прийняв 21 лютого.

Раніше повідомлялося, що ВР у понеділок прийняла рішення про звільнення політичних ув’язнених. За таке рішення проголосували 316 депутатів. Всього в списку політв’язнів – 23 прізвища. Однак пізніше постанову визнали некоректною з юридичної точки зору і відправили на доопрацювання.

У новому варіанті документа список осіб, яких повинні звільнити, розширили до 28 прізвищ. Крім того, наголошується, що законом вводиться «індивідуальна амністія», тобто амністія, яка має суто персональний характер.

Раніше повідомлялося, що в списку людей, яких повинні звільнити, є так звані «васильківські терористи», яких суд раніше засудив до шести років ув’язнення. Ця справа тягнеться з 2011 року, коли СБУ затримала Ігоря Мосійчука, Сергія Бевза та Володимира Шпару, звинувативши їх у підготовці теракту на День незалежності 24 серпня в Борисполі. На думку звинувачення, під час теракту планувалося підірвати пам’ятник Леніну.

Тоді рішення суду у справі «васильківських терористів» спровокувало сутички між демонстрантами і спецназом МВС «Беркут», в результаті яких постраждали 11 людей.

Також у списку фігурують Дмитро Павличенко і його син Сергій, яких визнали винними у вбивстві судді Сергія Зубкова навесні 2011 року. Тоді суд засудив Дмитра Павличенка до довічного позбавлення волі, а його сина – до 13 років в’язниці. У серпні минулого року Апеляційний суд Києва залишив вирок у силі.

За матеріалами Голос столиці