вимкнути дудлвключити дудл

Прецедент в правовому полі! В Україні зареєстрували перший одностатевий союз!

Артем Афян портретНаче мало Україні конституційної кризи, локдауну у зв’язку з коронавірусом та інших економічних проблем? Вчора 10 листопада 2020 року в Україні ще й зареєстрували перший одностатевий шлюб! Я як особа, яка, як не дивно, має пряме відношення до цього, хочу пояснити, що відбулось насправді, чому це так важливо, і чому це важливо саме зараз?

Що ж сталося? У нотаріальному порядку був зареєстрований партнерський договір, який поширює право спільної власності на все нажите майно. Майнові відносини – це основа сімейного статусу. Для багатьох є одкровенням, що Сімейний кодекс у нас не може втручатися в те, як часто виконується подружній обов’язок, або як карати за зраду у шлюбі. Навіть питання щодо того, хто виносить сміття, знаходиться за рамками правового регулювання.

Сімейне право – це про майнові відносини. Фокус у тому, що партнерський договір створює такий же правовий статус, але не звертає уваги на стать сторін. Навіть більше, сторін в договорі може бути більше, ніж дві. У договорі є ще цілий ряд пунктів, які відновлюють правову конструкцію сім’ї, закріплену в Сімейному кодексі та інших законах. Це комплексний документ, який об’єднує договір, заяви, довіреність тощо. Ідея такого договору прийшла до мене дуже давно. Я кілька місяців розробляв документ, після чого зареєстрував авторські права на нього.

Навіщо це потрібно? Ключовою цінністю цього проєкту для мене завжди була свобода. Свобода рішення з ким зв’язати своє життя. Цікаво те, що принцип, який дозволив створити цей договір – принцип свободи договору, закріплений у Цивільному кодексі. Я вважаю, що свобода є ключовою цінністю демократії. Мені здалося, що ті люди, які очолювали нашу країну (а це був приблизно 2011 рік), не повинні мати право вказувати людям, з ким їм варто пов’язувати своє життя.

У 2015 році Верховний Суд Сполучених Штатів Америки прийняв рішення, яким дозволив поєднуватися узами шлюбу людям однієї статі. Там в мотиваційній частині міститься дуже хороша, глибока, містка фраза:  «Заявники навіть не думають про те, щоб знецінити інститут шлюбу, вони прагнуть поширити його на себе через свою повагу до статусу шлюбу, шлюбним зобов’язанням та необхідності в них. І маючи на увазі їх непорушну [людську] природу, одностатевий шлюб – це єдиний можливий для них шлях досягнення потрібного їм рівня взаємозв’язку». Мені здається, що в Україні, де спостерігається колосальна криза інституту сім’ї з гнітючою статистикою розлучень, варто вітати бажання людей створити нову сім’ю.

На створення цього договору мене надихнула Рут Гінзбург. Не так давно її не стало. Про неї було написано багато історій та створено колажів. Ця жінка є прикладом супергероя. Можливо, єдиного супергероя, чиїми суперздатностями було загострене почуття справедливості та знання законів. Її приклад надихає багатьох людей по всьому світу.  Цим договором я хочу звернути увагу на різницю між суддями і рівнем їх мислення. У США – Рут Гінзбург, у нас – КСУ. У Сполучених Штатах Америки рішення про одностатевий шлюб керувалося базовими цінностями. В Україні ж рішення Конституційного суду, про який дотепер дуже багато говорять, на мій погляд, більшою мірою засноване на еквілібристиці формальних норм.

А як же традиційні цінності? Повернімося до самого договору. Я знаю, що така практика може не сподобатися традиціоналістам. Я з глибокою повагою ставлюся до людей, що керуються в житті нормами релігії, яку сповідують. Але я не можу визнати за ними монополії на істину в тому, якою має бути сім’я. Основа подібної правової конструкції лежить у римському праві. Задовго до хрещення Київської Русі, Рим створив безліч різновидів інституту шлюбу. Так що різноманіття шлюбного союзу виходить більш традиційною цінністю, ніж християнське уявлення про нього. І ще раз, даний договір – це не про можливості спати з ким попало, а про взаємні зобов’язання двох самостійних людей, про їхнє бажання розділити майнову сторону життя.

Чому це про свободу? Адже договір – це тільки взаємні зобов’язання. Передбачаючи реакцію людей, які вважають, що Сімейний кодекс повинен залежати тільки від депутатів; тих самих депутатів, які періодично потрапляють у скандали з приватним життям. Даним договором я хочу нагадати, що джерелом розвитку цивільних прав і свобод може бути не тільки Верховна Рада або суд. Джерелом свободи може бути саме громадянське суспільство.

Інколи, коли людям відмовляють в правах, їх варто взяти самим. Про це варто пам’ятати кожному. Тому що так само, як одностатевим парам відмовляли в праві на створення сім’ї, всім українцям зараз відмовляють у праві на чесний суд, на можливість боротися з корупцією. Для того, щоб побудувати сильну країну , як це не парадоксально звучить, українцям потрібно більше свободи в суспільстві. Тому те, що сталося сьогодні з одностатевою парою в Україні – це про свободу, як про найважливішу, на мій погляд, цінності цієї країни.

Артем Афян, керуючий партнер Juscutum

ЛІГА:ЗАКОН