вимкнути дудлвключити дудл

Погляд на інтелектуальне піратство в Україні, Інтелектуальна Власність №6-2013, стаття Артема Афяна

Практика Адвокатського об’єднання «Юскутум» безпосередньо пов’яза¬на із захистом інтелектуальної власності. Ми надаємо юридичний суп¬ровід розробникам програмного забезпе¬чення, супроводжуємо угоди з передання прав на медіа-активи, допомагаємо структурувати і захищати інтелектуальні напрацювання бізнесу в сфері інформа¬ційних технологій. Серед наших клієнтів є найбільші українські ІТ-компанії та підприємства державної форми власнос¬ті. Багато в чому наша діяльність пов’яза¬на з припиненням незаконного викорис¬тання об’єктів інтелектуальної власності. Як практикуючі юристи в сфері інтелек¬туальної власності ми хочемо звернути Вашу увагу на низку фактів, які слід вра¬ховувати при створенні думки про стан інтелектуального піратства в Україні.

1. У 2013 році International Intellectual Property Alliance опублікував звіт , в якому охарактеризував Україну як країну з найвищим рівнем інтелектуального піратства. Проте дані звіту виглядають поверхневими і перекрученими.
А) У звіті не вказано жодної цифри, а розміщені лише оціночні категорії на кшталт «багато», «високий рівень», «ши¬роко поширене». Також не опубліковані методики досліджень, не приведені дані про фахівців і організації, які брали участь у його складанні. Такий метод подання матеріалу не сприяє виникнен¬ню довіри з боку суспільства.
Б) Заклик International Intellectual Property Alliance в опублікованому звіті до збільшення відповідальності за право¬порушення у сфері інтелектуальної влас¬ності жодною мірою не можна назвати кроком, спрямованим на поліпшення ситуації із захистом інтелектуальної власності в Україні, швидше, на створен¬ня надмірного соціального напруження. Так, натепер порушення прав інтелекту¬альної власності стосується злочинів середньої тяжкості. Міра покарання за такий злочин знаходиться на однаковому рівні з такими видами злочинів, як дове¬дення до самогубства, або зґвалтування. Збільшення суворості відповідальності не буде дійовим, а лише викличе в сус¬пільстві відчуття несправедливості, що негативно відіб’ється на ефективності будь-яких дій, спрямованих на захист інтелектуальної власності.
В) International Intellectual Property Alliance у своєму звіті висловлює незадо¬волення незначною кількістю «міліцей¬ських рейдів» на підприємства в Україні, пов’язаних з перевіркою дотримання прав інтелектуальної власності. На нашу думку, оцінку кількості міліцейських рейдів не можна брати до уваги як вимі¬рювання дотримання прав у демократич¬ній країні. Згідно з вимогами Кримі¬нально-процесуального кодексу України будь-яку перевірку в приміщенні підприємства можна проводити виключно в межах порушеного кримінального про¬вадження і виключно у разі наявності достатніх правових підстав. У цій частині заяви International Intellectual Property Alliance своєю необачністю підривають авторитет правовласників.
Часто ситуація із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні обумовлена недостатніми зусил¬лями правовласників щодо захисту влас¬ного продукту. Багато з них визнають за краще обмежуватись заявою до міліції, не обтяжуючи себе збором доказів або хоча б обґрунтуванням своїх прав на про¬дукт, що захищається. Виходячи зі ста¬тистики, розгляд судами України госпо¬дарських спорів великі правовласники здебільшого не змогли в правовому полі довести наявність порушень їх прав та надати розрахунок завданих збитків. Частково така ситуація склалась завдяки тому, що правовласники нехтують існую¬чими в Україні системами захисту об’єк¬тів інтелектуальної власності, не мають повноцінних представництв в Україні, не платять в цій країні податків.

Також за 20 років існування ринку об’єктів інтелектуальної власності лише незначна частина правовласників змогла застосувати в Україні до своїх продуктів принцип Біг Мака, адаптувавши свою цінову пропозицію під рівень доходів громадян. За наявності всіх можливостей у налагодженні каналу монетизації своїх продуктів основна частина правовласни- ків віддає перевагу використанню меха¬нізму заборони замість пошуку компро¬місу з користувачами. В умовах високої швидкості проникнення Інтернету і широкої доступності різних ресурсів можна передбачити, що така практика виявиться неефективною. Зберігаючи високі ціни на свої продукти, правовлас- ники не мають підстав розглядати пере¬важну частину України як потенційний ринок для себе.
Аналіз довіреностей, які видають правовласники для захисту своїх інтер¬есів в Україні, свідчить про те, що оплата послуг представлення інтересів розрахо¬вується тільки від суми грошей, які відсу¬дили у порушників. Такий підхід жодною мірою не можна назвати спрямованим на гармонізацію відносин споживача і правовласника, оскільки Україна розгляда¬ється навіть не як ринок збуту, а як поле для стягнення штрафів. Цілком природно, що такий підхід сприяє збагаченню юри¬дичних представників, але не дає фінансо¬вої ефективності правовласникам.
Часто тиражовані дані про те, що органи державної влади в Україні пого¬ловно використовують неліцензійне ПЗ, є односторонніми. Наявність таких пору¬шень не можна заперечувати. Однак таке твердження засноване на разовій заяві прес-служби МВС, і не може поширюва¬тися на всі органи державної влади. Здійснюючи юридичний супровід підпри¬ємств державної форми власності, не можна не відзначити, що багато з них закуповують ліцензійне ПЗ, навіть при обмеженому бюджетному фінансуванні. Ця тенденція часто несправедливо ігнору¬ється у разі оцінки дій української держа¬ви щодо подолання проблеми піратства.

Згадуючи Інтернет ресурс ЕХ. UA, як піратський і такий, що загрожує пра вовласникам, у звітах, наданих торгово¬му представництву, замовчується роль, яку відіграв даний ресурс, зменшуючи рівень Інтернет-піратства.
А) Завдяки агрегуванню великої кіль¬кості трафіку файлообмінний сервіс ЕХ. UA створив сприятливі умови для прак¬тично повного зникнення в Україні тор- рент-мереж. Це особливо важливо тому, що сьогодні боротьба з торрент-мережа- ми в світі за допомогою правових методів поки що малоефективна. Ситуація із закриттям ЕХ. UA на початку 2012 року не призвела до зменшення перегляду нелегального контенту, а породила сплеск користування торрент-системами.
Б) ЕХ. UA досяг домовленості з кіно¬театрами, в результаті чого новинки кіно не з’являлись на сайті до тих пір, поки вони не починали демонструватись у кінотеатрах. Крім того, на ресурсі ретельно моніторились і блокувались CAM- RIP-файли. Як наслідок, в Україні за час діяльності ресурсу їх загальна кількість знизилась на 90%, що фактично зняло цю найгострішу для кіноіндустрії проблему. Нині ринок кінопрокату України посідає постійне місце на світовій карті. Зокрема значна частина світового прокату фільму Дж. Камерона «Санктум» була зібрана в Україні . CAMRIP-файли знову розпов-сюджуються в українському сегменті мережі Інтернет із закриттям ЕХ. UA.
В) Незважаючи на те, що дія Digital Millennium Copyright Act не поширюєть¬ся на Україну, файлообмінний сервіс ЕХ. UA дотримується положень цього зако¬ну, забезпечуючи оперативне блокуван¬ня або повне видалення нелегального контенту на підставі електронних скарг правовласників. За 2012 рік на ресурсі ЕХ. UA було за скаргами правовласників заблоковано 229 954 файлів.
Зараз Україна здійснює суттєві кроки у напрямку до встановлення легального і цивілізованого ринку об’єктів інтелекту¬альної власності. Цей рух заснований на зустрічному русі правовласників і корис¬тувачів до компромісу один з одним. В Україні розвиваються ті правовласники, які знайшли контакт з користувачами, запропонувавши їм зручну і доступну модель. Каральні механізми не є ефек¬тивними в цій країні.

Важливо розуміти, що теперішні успіхи країни ще не привели до істотно¬го збільшення зборів за користування контентом. Однак побічно про прогрес можна судити з того, що в Україні з’яви¬лись такі ресурси, як oll. tv і megogo. net, які містять виключно легальний контент. При цьому megogo. net на сьогоднішній день вже має 22 млн унікальних відвіду-вачів по СНД і понад 1 млн унікальних відвідувачів щоденно, значну частину з яких складають українські користувачі. Це було б неможливим у країні, яку перемогло інтелектуальне піратство, якою Україну намагаються представити. При цьому легальні ресурси все ще мають значні труднощі із зарубіжними правовласниками, які ведуть політику диктату цін і затягують підписання дого¬ворів, вважаючи за краще не отримувати з України нічого, замість того, щоб отри¬мувати те, що український ринок у змозі платити.
Україна сьогодні потребує підтримки при удосконаленні законодавства, яке створить умови для прийнятних моделей монетизації контенту, а також при зни¬женні міліцейського тиску на ринок з боку правовласників. У цих умовах нео¬бачне навішування на Україну ярлика країни-пірата № 1 і застосування санкцій перекреслить досягнуті успіхи і різко погіршить ситуацію із захистом об’єктів інтелектуальної власності.

Ситуація в світі сьогодні демонструє серйозну кризу в правовій моделі управ¬ління правами на об’єкти інтелектуаль¬ної власності. Досить навести приклади справи megaupload, ситуацію з прийнят¬тям SOPA і ACTA, а також ті факти, що рівень піратства залишається значним навіть у найрозвиненіших країнах. Це демонструє відсутність єдиної правиль¬ної системи законодавства у цій сфері.

Ставши відкритим у своїх механізмах і відмовившись від різких оцінок, Watchlist 301 перестане сприйматись як метод політичного тиску, а стане ефек¬тивним інструментом захисту прав.
Будучи громадянами України, здійс¬нюючи юридичну практику в захисті об’єктів інтелектуальної власності, ми закликаємо Вас проявити повагу до нашої країни, обачність і вдумливість при ухваленні рішення в оцінці ситуації з інтелектуальним піратством в Україні. Підтримавши нашу країну в її шляху до цивілізованого ринку інтелектуальної власності, ми впевнені, що світова спіль¬нота незабаром отримає гідного і фінан¬сово привабливого партнера.

Автор: Артем Афян, адвокат, керуючий партнер АО “Юскутум”

За матеріалами журналу Інтелектуальна Власність