Juscutum - Новини

МОДЕЛЬНИЙ ЛАД

«У моделі бізнес-партнерства я займаюся саме тим, що мені подобається понад усе, — своєю практикою та продажем власних професійних послуг» розповів Владислав Білоцький, бізнес-партнер Juscutum

Владислав Білоцький
Народився у 1984 році в Києві. З 1999 до 2004 року навчався в Київському фінансово-економічному коледжі Академії державної податкової служби України. З 2003 до 2005 року навчався в Національній академії державної податкової служби України, де отримав дипломи бакалавра (2004) та спеціаліста (2005). З 2005 року працював юрисконсультом, а з 2014-го був керуючим партнером АО «Ассертор». У 2018 році став керуючим партнером АО «Берілстоун», а 2020 року приєднався як бізнес-партнер практики IP & Data Protect до Juscutum.Експерт у галузі інтелектуальної власності. Голова Комітету адвокатської практики НААУ, голова представництва НААУ в Мексиканських Сполучених Штатах. У 2019 році відзначений найвищою нагородою Національної асоціації адвокатів України — орденом «Видатний адвокат України», 2018 року — почесною відзнакою НААУ.


— Владиславе, вже практично рік минув із моменту, коли ваша команда приєдналась до Juscutum. Розкажіть: наскільки ефективно сьогодні працює та партнерська бізнес-модель, яку вам запропонували?


— Протягом своєї юридичної кар’єри в мене було три партнерства. Я спробував різні фінансові схеми розподілення прибутку, але ці партнерства не були ефективними або ж ми с колегами просто дивилися в різних напрямках. Під час карантину 2019 року ми розбіглися з моїми колишніми партнерами, кожен вирішив піти своїм шляхом, і я тоді майже зарікся: якщо не виходить партнерство, то вже потрібно працювати самостійно.

Утім, коли я зробив пост у Facebook про вихід зі старого партнерства, мені зателефонував Артем Афян і запропонував приєднатися до бізнес-моделі Juscutum. Він вислав мені договір, я прочитав, і мені дуже сподобалась ця система, вона виявилася простою та ефективною. Це гібридна модель партнерства між equity- та асоційованими партнерами. Сьогодні я керую своєю практикою, самостійно приймаю рішення про набір персоналу, займаюсь продажем юридичних послуг, а також беру участь у спільних рішеннях з іншими бізнес-партнерами різних практик щодо фірми.


Наша угода про співпрацю передбачає, що за клієнтів, яких я приводжу особисто в компанію, я сплачую фірмі партнерську винагороду в розмірі 20 %. Якщо я залучаю клієнта в іншу практику, мені виплачують бонус. Якщо ж фірма продає мої послуги, додатково до 20 % я сплачую ще бонус 30 %. Тобто загалом віддаю 50 % із доходу, якщо фірма самостійно продала мої послуги клієнту. І водночас я сам виплачую заробітну плату своїй команді. За такої моделі роботи в мене не болить голова через адміністративні функції, починаючи від купівлі паперу в офіс та закінчуючи маркетингом чи HR. За цією схемою я займаюся саме тим, що мені подобається понад усе, — своєю практикою, продажем власних професійних послуг. Я не думаю про буденні питання!

 


— Розкажіть, як співпрацюють у цій бізнес-моделі різні практики з різними керівниками. У багатьох випадках для допомоги клієнту треба залучити кілька практик одночасно?


— Тут із Juscutum ми дійшли згоди від самого початку. Наприклад, якщо є спір з IP, то ми вирішуємо його саме моїм департаментом. Конфліктів поки що не було.

 


— Чи можна вже зараз зробити перші висновки щодо вашої співпраці з Juscutum?


— Я думаю, ці висновки можна зробити хоча б на підставі того, що протягом року я збільшив свою команду на три людини, а дохід практики зріс приблизно вдвічі-втричі порівняно з минулим роком.

 


— Цього року компанія зробила ребрендинг. Як сприйняли появу «акулячих плавників» ваші клієнти та колеги по юрринку?


— Мені подобається. Коли я прийшов у компанію, самому здавалося, що настав час освіжити корпоративну стилістику Juscutum. Наразі стиль простий, лаконічний, зрозумілий і, безумовно, більш живий. Адже акула дуже схожа на юриста чи адвоката, оскільки вона все своє життя проводить у русі. Якщо акула зупинилася, вона померла. Так само й адвокат: поки він перебуває в русі, в нього все добре. Що швидше він біжить, то більше розвиває свою практику, більше заробляє гонорарів, стає авторитетнішим серед клієнтів та колег. Щойно він зупиняється, настає кінець його практики та кар’єри адвоката.

 


— Це стосується також IP? Адже зазвичай ця практика сприймається клієнтами як досить спокійна та відносно безконфліктна робота…


— Це лише збоку видається, що IP-­юрист займається простою реєстрацією торговельних марок, патентів, заповнює відповідні формуляри. Але спорів та конфліктів довкола інтелектуальної власності досить багато. Починаючи з випадків, коли два партнери запускають бізнес і один реєструє на себе торговельну марку, а через пів року вони сваряться… І ось уже в нас намалювався спір про визнання реєстрації торговельної марки недійсною.

Дуже багато звернень щодо скасування або припинення дії торговельних марок. Це пов’язано з патентними тролями, коли особа реєструє на себе торгову марку, щоб зайняти домен рівня UA, але її не використовує. Тож, щоб отримати домен для клієнта, ми маємо спочатку достроково припинити реєстрацію торговельної марки такого патентного троля, паралельно зареєструвати торговельну марку на клієнта і після цього вирішити питання з доменом. Тому ми зовсім не сидимо в офісі, а так само бігаємо чи навіть «плаваємо», як акули, по українських судах.

 


— Як вплинула пандемія коронавірусу на розвиток практики IP? Чи стали люди більше піклуватися про захист своїх торговельних марок, працюючи дистанційно?


— Коли в 2020 році почався перший локдаун, люди відсиджувалися два-три місяці вдома. І саме тоді вони почали генерувати ідеї. Тому восени 2020 року суттєво побільшало заяв щодо реєстрації торговельних марок та промислових зразків. Ще я помітив тенденцію, що люди фактично не хочуть сьогодні реєструвати бізнес або інтелектуальні права на нього в Україні. Щороку чимраз більше талановитих людей орієнтуються у своїй роботі на ЄС, Сполучені Штати Америки. Навіть ті ідеї, які можна локалізувати в Україні, наші стартапери все одно спочатку реєструють за кордоном. В Україні інтелектуальна власність реєструється додатково, якщо це не б’є сильно по гаманцю клієнта. Тому реєстрацій побільшало, звернень побільшало, але відтік інтелектуального капіталу великий… На жаль, український бізнес нині стартує з інших країн.

 


— Яких принципів ви дотримуєтеся, просуваючи свої юридичні послуги та особистий бренд у соціальних мережах? Чи не заважає загальна маркетингова політика компанії особистому бренду і навпаки?


— Звісно, на початку нашої співпраці з Juscutum ми проговорювали всі моменти з відділом маркетингу. Більшість того, що я роблю в соціальних мережах, збігається з політикою компанії. Ми наразі розвиваємо бренд зіркового адвоката, й активність цього проєкту повністю узгоджено з маркетинговим відділом, який допомагає мені в цьому.

 


— Розкажіть про свій новий продукт — зірковий контракт. У чому полягає його відмінність від звичайного адвокатського договору?


— Цей проєкт ми придумали разом з Артемом Афяном. Зірковий контракт фактично складається з трьох частин. Перша частина — це договір у форматі коміксу, який під кожну зірку вимальовується ілюстратором. Відсотків на 60 кожен контракт є індивідуальним. Друга частина — це безпосередньо договір про надання правової допомоги, який оформлено у формі смарт-контракту. Він також дуже спрощений, структурований і дає клієнту можливість легко читати його. Завжди було проблемою те, що більшість зірок, акторів і шоуменів зовсім не читають контрактів. Але тут вони можуть ознайомитися з умовами, адже все зрозуміло. І третя частина — це маркетинговий блок, який рекламує нашу компанію.

Тобто це фактично і договір про надання правових послуг, і маркетинговий хід. Клієнтам також приємно, бо вони бачать відповідну увагу до їх особистості. Поки що не було жодного клієнта, для якого б це не мало wow-ефекту.

 


— Що сьогодні ефективніше для просування адвоката: мати мільйон підписників в Instagram чи брати участь у телевізійних шоу в праймтайм?


— Я завжди обираю формат інтернету. Гадаю, за цим майбутнє, а телевізор для більшості молодих людей відходить на другий план. Якщо говорити про розважальні шоу, вони також мають бути у форматі УouТube для аудиторії 30+. Мене періодично запрошують на різні телеканали, зазвичай щодо питань, які не стосуються моєї спеціалізації та практики. Дуже часто я відмовляюся, розуміючи, що моя цільова аудиторія їх не дивиться.


Джерело: Pravo.ua

Бізнес-партнерство Інтелектуальна власність