вимкнути дудлвключити дудл

Останні спроби піару парламентарів

Костянтин Корнєєв, молодший юрист практики безпеки бізнесу АО ЮскутумАналізуємо, які плюси та потенційні мінуси має новий законопроект щодо приведення норм КПК до євростандартів

Зовсім нещодавно до Верховної Ради України був поданий законопроект №10467 Помазановим  А.В. під назвою  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення норм Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України у відповідність до завдань кримінального провадження)»

Прочитавши назву даного законопроекту, як завжди, починаєш вигукувати: «Знову якусь нісенітницю непотрібну хочуть прийняти». Проте, починаючи аналізувати порівняльну таблицю, розумієш, що деякі положення заслуговують окремої уваги. Особливо зважаючи на те, що вони не зовсім підходять під популярну нині тенденцію, нібито у адвокатів забагато процесуальних прав, якими вони досить часто зловживають. Про важливі плюси та мінуси даного проекту поговоримо детальніше.

Плюси:

1)   Доволі цікавим є те, що законодавець нарешті задумався над введенням понять в КПК України, які до цього часу необхідно було шукати у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, з’являється поняття «обґрунтована підозра», що на думку законодавця має визначатись як наявність фактів або інформації, що можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, яке становить предмет кримінального провадження.

Наступним поняттям яке запропоновано ввести є «процесуальне керівництво досудовим розслідуванням» (о нарешті), яке визначається як процесуальна діяльність прокурора у кримінальному провадженні, що здійснюється ним, шляхом реалізації ним повноважень у обсязі, передбаченому законом та  необхідному для визначення ходу досудового розслідування кримінального провадження, належного нагляду за його законністю з метою забезпечення прав учасників провадження та гарантування виконання його завдань.

Виходить, що поняття обґрунтованої підозри, яке беззаперечно необхідне в КПК,  дійсно відповідає європейським стандартам. Але, як завжди, губляться необхідні додаткові умови, як от вимога розумної підозри. Розумна підозра передбачає наявність не лише враження спостерігача, а й наявність достатніх доказів (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»). Фактично, запропоноване поняття вимагає щоб, обґрунтованість вимірювалась враженням спостерігача, а от докази, які обґрунтовують підозру не зовсім то й важливі.

2)   А тепер, на мій погляд, найцікавіше! Ст. 37 КПК Призначення та заміна прокурора. Надалі цитата з законопроекту : «Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні визначається автоматизованою системою. У разі необхідності, за рішенням керівника органу прокуратури, у такий спосіб може визначатися група прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старший прокурор такої групи, який здійснюватиме керівництво діями інших прокурорів».

Доволі цікаве та несподіване рішення досягнення безсторонності у досудовому розслідуванні. Такий підхід відкриває перспективу унеможливлення керівником органу прокуратури призначати «потрібних» під конкретний кейс прокурорів.  Зважаючи на досвід впровадження такої системи в судах, можна говорити про потенційні плюси даних змін.

Варто вказати, що зміна прокурора відбувається також за рішенням керівника прокуратури у разі неефективного нагляду. І тут законопроект остаточно вражає: «Для цілей цієї статті під неефективним наглядом слід розуміти наявність виявлених та задокументованих фактів порушення прав учасників кримінального провадження та (або) випадків незабезпечення здійснення досудового розслідування у розумні строки». Адвокатам та їх клієнтам не доведеться розпинатись, описуючи кожне порушення, при цьому розуміючи, що це нічого не дасть. Нарешті виникає  розуміння того, що ж має собою становити ефективний нагляд.

3)  Також, законопроект також пропонує внести зміни і до Кримінального кодексу України, якими підсилюється кримінальна відповідальність за незаконні дії представників органів правопорядку.

Потенційні мінуси законопроекту

1)  Пропонується можливість розгляду запобіжного заходу слідчим суддею у злочинах невеликої та середньої тяжкості без виклику сторін кримінального провадження за клопотанням прокурора та за погодженням з потерпілим і стороною захисту.

Насправді, доволі важко оцінити наразі дане положення. Зважаючи на європейський підхід та європейську правосвідомість таке положення здається гарною ідеєю для розвантаження судів. Проте воно не відповідає принципам змагальності, що може дати підстави для скасування таких рішень слідчих суддів і надає можливість зловживання органами правопорядку такими положенням.

2)  Зміни у порядок та підстави допиту під час досудового розслідування у судовому засіданні.

«У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, обґрунтованих підстав вважати, що особа відмовиться від показань під час судового розгляду через тиск або погрози щодо неї або членів її сім`ї, близьких осіб, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді…»

На мій погляд, недоречно розширювати можливість провести такий вид допиту під час досудового розслідування, оскільки практика налічує і так забагато зловживань даним правом.

Загалом, даний законопроект заслуговує уваги, оскільки у ньому пропонується вирішення багатьох процесуальних та матеріально-правових питань, які обговорювались юридичною спільнотою.

Залишається лише сподіватись, що новостворений парламент не закине дані питання на полички ВРУ, і парламентарі приймуть до уваги необхідність введення європейських стандартів у кримінальному законодавстві не лише з точки зору обмеження прав адвокатів.

Костянтин Корнєєв
молодший юрист Практики безпеки бізнесу ЮК «Юскутум» для ЛІГА:ЗАКОН