вимкнути дудлвключити дудл

NO LEI, NO TRADE: розкриваємо таємниці інвестування. Діана Губська

10456439_692532960814015_1693924553478610047_nНаціональний Депозитарій України оголосив про надання послуг посередництва в отриманні, подовженні або відновленні українськими компаніями міжнародного коду ідентифікації LEI (Legal Entity Identifier).

Фактично, з 9 серпня 2018 року, українські компанії можуть звертатися до НДУ як до довіреної особи. Концепція LEI була представлена ​​у відповідь на проблеми, які виникли під час фінансової кризи — слабка система оцінки ризиків як окремих компаній, так і фінансових груп, і маніпуляції при торгівлі цінними паперами. Інвестиційні компанії часто проводили угоди, змішуючи високорейтингові цінні папери зі «сміттєвими», що стало однією з причин фінансового краху в США десять років тому.

Що таке LEI

Legal Entity Identifier (LEI), міжнародний код ідентифікації юридичної особи — унікальний 20-значний код (ідентифікатор), який присвоюється юридичній особі відповідно до міжнародного стандарту ISO 17442 та використовується при здійсненні операцій і звітності на фінансових ринках. Таким чином, кожна компанія отримує унікальний номер, за яким можна визначити назву фірми і її ключові юридичні параметри. Присвоєний код залишається незмінним протягом усього періоду ведення діяльності юридичної особи.

Дані про компанії доступні публічно, так як відразу після присвоєння ідентифікатора публікуються у відкритому реєстрі. Цією інформацією може скористатися будь-яка зацікавлена ​​особа абсолютно безкоштовно. Код LEI присвоюється юридичній особі тільки за його запитом або за запитом уповноважених ним осіб.

Хто регулює

Міжнародним наглядовим органом, який здійснює нормативне регулювання присвоєння кодів та контроль за підтриманням глобальної системи ідентифікації юридичних осіб (Global LEI System, GLEIS), є Regulatory Oversight Committee (ROC), створений при Раді з фінансової стабільності (Financial Stability Board, FSB). ROC, в свою чергу, заснував Global LEI Foundation (GLEIF) — організацію, якій доручив підтримувати і розвивати GLEIS, а також здійснювати акредитацію компаній, що претендують виконувати функції Локальних операційних підрозділів (Local Operating Unit, LOU) з присвоєння та обслуговування кодів LEI.

Вимога наявності LEI є частиною директиви Європейського союзу «Про ринки фінансових інструментів» (Markets in Financial Instruments Directive, або MiFID II), яка набрала чинності 3 січня 2018 року. MiFID регулює роботу фондових бірж і альтернативних торговельних майданчиків і є спадкоємицею Директиви «Про інвестиційні послуги» (Investment Services Directive, ISD). Її досить жорсткі вимоги поширюються на 27 країн Євросоюзу і 3 країни Європейської Економічної зони (Ісландію, Норвегію та Ліхтенштейн) і обов’язкові для виконання всіма суб’єктами європейського фінансового ринку (за деяким винятком).

Хто видає LEI-код

Клопотати про видачу LEI-коду можна в спеціально уповноважених установах, інформація про які міститься на сайті Global Legal Entity Identifier Foundation. Юридична особа може вільно обрати одну з таких організацій на свій розсуд.

Для кого отримання LEI є обов’язковим

Відповідно до Директиви про ринок фінансових інструментів № 600/2014, Делегованої директиви (ЄС) Європейської комісії №2017 / 590 від 28 липня 2016 року, Директиви ЄС № 2017/105 та Резолюції Європейського Парламенту та Ради (ЄК) № 648/2012, починаючи з 1 листопада 2017 року LEI-код (Legal Entity Identifier) ​​є обов’язковим міжнародним ідентифікатором для всіх юридичних осіб, які здійснюють операції з фінансовими інструментами, зокрема:

  • форвардні угоди з обміну валюти (FX Forward);
  • валютний своп (FX Swap);
  • позабіржові валютні опціони та своп відсоткових ставок;
  • ф’ючерсні контракти;
  • угоди з опціонами, що торгуються на біржі.

Згідно з вимогами EMIR (European Market Infrastructure Regulation), юридичні особи, які вчиняють угоди з вищезгаданими фінансовими інструментами, зобов’язані інформувати про такі операції один з торгових репозитаріїв, які зберігають дані про позабіржові операції з фінансовими інструментами в електронному вигляді. Про операцію необхідно проінформувати до кінця наступного робочого дня після укладення або зміни умов угоди. Повідомляти зобов’язані обидві сторони угоди, тобто, як компанія-клієнт, так і обслуговуючий банк. Для зручності клієнтів банки пропонують можливість від імені клієнта повідомляти про відповідні угоди, вчинених з банком. Для цього компанія-клієнт має самостійно отримати міжнародний ідентифікаційний номер юридичної особи — LEI-код і повідомити його банку.

Починаючи з 3 січня 2018 року LEI-код став необхідний і тим юридичним особам, які здійснюють угоди з фінансовими інструментами, які торгуються на біржах Європейської економічної зони, а саме:

  • акціями;
  • борговими цінними паперами;
  • фондами ETF, що торгуються на біржі, (індексні фонди, паї (акції) яких перебувають в обігу на біржі. Фактично ETF є новим видом цінних паперів, що виконують роль сертифіката на портфель акцій, облігацій, біржових товарів).

Чи є у банку право вимагати LEI-код

Банк зобов’язаний вимагати від клієнта — юридичної особи всі дані, які необхідні для передачі інформації про угоди з інвестиційними активами наглядової організації. LEI-код також відноситься до таких даних. Банк не може замість клієнта отримати LEI-код або бути посередником. Тому банк звертається до представника компанії з проханням (вимогою) надати компанією вказаний код.

А що, якщо клієнт не надасть LEI-код, або він відсутній

Якщо клієнт — юридична особа не надасть банку всі необхідні дані для здійснення угоди з цінними паперами, зокрема — LEI-код, банк не зможе виконати передбачені законом зобов’язання зі складання відповідного звіту. У цьому випадку банк не виконає розпоряджень таких юридичних осіб про проведення угод з вищезгаданими фінансовими інструментами.

Як отримати код LEI для компанії

У компанії є два шляхи: зробити це самостійно, або делегувати завдання. У будь-якому випадку потрібно враховувати, що LEI ідентифікатор виходить в тій юрисдикції, де розташована юридична особа. Після завершення процедури про присвоєння унікального номера необхідно сповістити банк, через який будуть проходити операції, що потрапляють під вимоги присвоєння ідентифікатора. Для самостійного отримання коду LEI потрібно звернутися в Local Operation Unit (LOU). Можна скористатися й послугами посередників.

В Україні для цього потрібно звернутися в НДУ (Національний депозитарій України). Від клієнта потрібно надати депозитарію необхідний пакет документів в паперовому вигляді, а саме:

  • заяву щодо приєднання до Умов Договору і направити його НДУ для узгодження на електронну адресу lei@csd.ua;
  • після узгодження НДУ надати цю заяву, засвідчену в установленому порядку, разом з документами, зазначеними в заяві, в паперовому вигляді в НДУ;
  • отримати на електронну адресу, вказану в заяві, скан-копію рахунку для оплати послуг та оплатити його.

Згідно з інформацією на сайті НДУ, в майбутньому передбачено перехід на електронний документообіг з цифровим підписом. При відсутності додаткових питань до поданих документів, НДУ забезпечує отримання коду ідентифікації LEI протягом 12 днів після завершення процедури укладання договору і оплати. Термін дії LEI — 12 місяців. При необхідності подальшого його використання, за 30 днів до закінчення строку його дії, юридичні особи, що раніше отримували код, можуть звернутися до НДУ з метою його подовження.

Яка інформація «зашита» в структуру коду?

Міжнародний ідентифікатор юридичних осіб складається з 20 символів:

  • Символи 1-4 — префікс для унікальної ідентифікації організацій, які присвоюють LEI (місцевих операційних підрозділів, LOU).
  • Символи 5-18 — частина коду, характерна для конкретної юридичної особи, яку генерує і присвоює LOU, відповідно до продуманих та стійких правил.
  • Символи 19-20 — дві контрольні цифри.

Ці дані, що знаходяться у відкритому доступі, включають в себе, крім коду LEI, основну інформацію про юридичну особу, визначену стандартом ISO 17442, включаючи офіційну назву відповідно до установчих документів, адресу реєстрації та інші дані. Також розкривається інформація 2-го рівня про материнські компанії власників LEI та зв’язки їх з дочірніми компаніями через коди LEI. Стандарт ISO 17442 визначає мінімальний набір даних, які відображені в будь-якому коді:

  • назва організації;
  • юридична адреса;
  • юрисдикція;
  • дата присвоєння коду;
  • дата останнього оновлення інформації;
  • дата закінчення дії ідентифікатора.

Коли вже не обійтися без LEI?

Наявність у юридичної особи міжнародного коду ідентифікації LEI — обов’язкова умова для проведення угод купівлі-продажу іноземних цінних паперів, розміщення фінансових інструментів на зарубіжних фондових ринках, надання фінансових послуг іноземним клієнтам та інших транзакцій за межами України. Таким чином, отримання коду можна вважати своєрідним «квитком у світ міжнародних інвестицій та фінансових інструментів». Якщо ваша компанія є міжнародною і займається інвестиціями, то вже напевно є «ідентифікаційний код» вашого бізнесу. Якщо ж компанія тільки планує виходити на ринок міжнародного або локального інвестування в цінні папери, то LEI необхідно отримувати.

Примітно, що всього в єдиній глобальній базі LEI зареєстровано 730 000 компаній, з них 43 — це українські компанії, серед яких є 15 банків. Україна, по суті, зараз знаходиться в початковій фазі прозорого ведення інвестиційного бізнесу і ті компанії, які вже відповідають всім необхідним вимогам, мають великі шанси зайняти на ньому відповідну нішу. За оцінкою Європейської Бізнес Асоціації, за перше півріччя 2018 року індекс інвестиційної привабливості України знаходиться на рівні 3,1 з можливих 5 балів, що підтверджує позитивні тенденції розвитку інвестклімату. І оскільки торговельні операції з інвестиційними портфелями та цінними паперами вимагають відповідності європейському та міжнародному законодавству, професіонали радять отримувати LEI, and get ready to trade.

Діана Губська, юрист Практики міжнародного бізнес-адміністрування ЮК Juscutum.

Мінфін