вимкнути дудлвключити дудл

Недоузгоджений статут

«Недоузгоджений статут» // Газета «Юридичний вісник України» – №47, 20-26.11 2010 р.,   Афян А.А., Редька Р. (ua)

«Недосогласованный устав» / / Газета «Юридический вестник Украины» – № 47, 20-26.11 2010 г., Афян А.А., Редька Р. (ua)

“Inconsistent Articles of associations” / / Newspaper “Legal Herald of Ukraine» – № 47, 20-26.11 2010, Artem Afian, Ruslan Redka (ua)

 

Меншість – проти

Форма товариства з обмеженою відповідальністю передбачає об’єднання капіталів різних осіб для здійснення підприємницької діяльності. Встановлений при цьому механізм кворуму та прийняття рішення на загальних зборах учасників, демонструє, що для управління товариством не обов’язкова повна згода всіх учасників для управління товариством. Втім це загальне правило не завжди діє по відношенню до прийняття статуту у новій редакції або змін до статуту. Як правило, це відбувається в силу того, що деякі учасники відмовляються від підписання нової редакції статуту (змін до нього), відмовляються з’являється на збори або голосують проти затвердження нової редакції статуту (змін до нього) і відповідно відмовляються його підписувати, це неможливо в зв’язку із відсутністю учасника, його представника тощо.

У відповідності до чинного законодавства України статут товариства з обмеженою відповідальністю є його єдиним установчим документом на підставі якого воно створюється та діє. Статут як установчий документ відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (надалі – Закон про реєстрацію), а також зміни до нього викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження.

На перший погляд процедура видається простою: проводяться загальні збори засновників (учасників), на яких приймається рішення про затвердження статут, нової редакція статуту або змін, після цього даний документ у нотаріуса підписується засновниками (учасниками), а їх підписи посвідчуються нотаріусом.

Однак на даний час так склалася практика, що нотаріуси відмовляються посвідчувати, а реєстратори відмовляються приймати для реєстрації статути товариств з обмеженою відповідальністю, рішення про затвердження яких прийняте належним чином у відповідності до чинного законодавства, які підписані не всіма учасниками товариства, посилаючись на ч. 5 ст. 8 Закону про реєстрацію в якій визначено, що статут має бути підписаний «…засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження». Реєстратори тлумачать дану норму наступним чином: нова редакція статуту (зміни) обов’язково підписуються всіма учасниками товариства або представниками цих учасників навіть незважаючи на той факт, що не всі учасники брали участь в загальних зборах або голосували за затвердження нової редакції статуту (змін до статуту).



Не всі підписи однаково необхідні

Виникає питання як підписати нову редакцію статуту у випадку якщо один із учасників або не може її підписати, або відмовляється її підписувати, хто може підписати нову редакцію статуту, або зміни до статуту?

Вихід із цієї ситуації полягає у прийняті рішення на загальних зборах учасників про обрання уповноваженої особи учасників із наділенням її повноваженнями щодо підписання від імені учасників нової редакції статуту, змін до нього. Такою уповноваженою особою може бути один із учасників товариства, директор, голова зборів, або будь-яка інша особа. Підпис уповноваженої особи на новій редакції статуту має бути нотаріально посвідчений.

Однак не треба забувати, що нова редакція статуту має бути обов’язково затверджена загальними зборами учасників товариства. Загальні збори учасників товариства мають бути повноважними розглядати дане питання, тобто на них повинні бути присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Окрім того, рішення про затвердження нової редакції статуту, змін до статуту має бути прийняте простою більшістю голосів, тобто більше 50% голосів учасників, що беруть участь в загальних зборах.

На перший погляд дана позиція видається сумнівною, оскільки таким чином фактично відбувається передача прав особи на підписання статуту без її згоди і навіть проти її волі. Однак, у главі 17 Цивільного кодексу України передбачена можливість передачі частини прав та обов’язків від однієї особи іншій – інститут представництва. Згідно із ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України представництво виникає, зокрема, і на підстав акта органу юридичної особи. У відповідності до положень статті 145 Цивільного кодексу України, статті 58 Закону України «Про господарські товариства» (надалі – Закон про товариства) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю є актом органу юридичної особи – вищого органу товариства та є підставою виникнення представництва. При цьому даний акт є представництвом окремих осіб, а представництвом органу.

Слід також звернути увагу на ст.59 Закону про товариства, яка серед інших, до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю відносить прийняття рішення про обрання уповноваженої особи учасників для представлення інтересів учасників. Таким чином учасники можуть і мають право приймати, незважаючи на небажання інших учасників, рішення про уповноваження будь-якої іншої особи на підписання нової редакції статуту, змін до статуту товариства. Таке рішення приймається простою більшістю голосів учасників та є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.



Протокол за формою

Згідно із ч.2 ст.244 ЦК України, представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. В цій же статті визначено, що довіреністю є письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Дане положення набуває значення з огляду на ч.1 ст. 245 Цивільного кодексу України, за якою форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до законодавства має вичинятися правочин. У відповідності до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року №755-IV справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені. З наведених норм постає необхідність об ання способу оформлення повноважень на підписання статуту.

Держкомпідприємництва в листі від 13.07.2007 р. №5131 стає на позицію, що зміни до статуту господарського товариства, які прийняті повноважними загальними зборами цього товариства, можуть підписуватись головою таких загальних зборів за умови наявності прийнятого загальними зборами рішення про їх затвердження, а також надання йому від імені учасників товариства права підпису змін до статуту та наявності довіреності, оформленої відповідним чином на підставі рішення загальних зборів. Щоправда у листі не визначено, яким же чином загальні збори мають оформлювати довіреність, оскільки згідно з п.146 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім’я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичними діями, які належить учинити представникові. Загальні збори, як колегіальний орган не є суб’єктом оформлення довіреності.

Зважаючи на те, що протокол зборів учасників, яким закріплюється рішення учасників про затвердження змін до статуту та уповноваження особи на підписання змін до статуту товариства, є актом юридичної особи на підставі якого виникає представництво, його і можна довіреністю (уповноваженням на вчинення певних дій). Це означає, що для того, щоб нотаріус посвідчив підписи на новій редакції статуту (змінах до статуту), такий протокол загальних зборів учасників має бути нотаріально посвідчений. Для цього нотаріус має бути запрошений на загальні збори учасників, на яких буде прийматись рішення про затвердження змін до статуту та уповноваження на його підписання. Такі дії відкидають необхідність окремого оформлення довіреності, разом з цим забезпечуючи оформлення повноважень у спосіб, передбачений чинним законодавством.



Підводячи підсумок викладеному вище приходимо до наступного висновку: зміни до статуту товариства можуть бути підписані будь-якою іншою особою ніж учасники, за умов, що таке рішення прийнято на загальних зборах учасників, загальні збори учасників мали необхідний кворум, за прийняття такого рішення було віддано більшість голосів учасників присутніх на зборах, рішення загальних зборів про уповноваження та затвердження змін до статуту оформлено протоколом загальних зборів (актом юридичної особи), протокол загальних зборів посвідчено нотаріально.



Артем Афян, адвокат, керуючий партнер ЮК «Юскутум»

Руслан Редька, юрист ЮК «Юскутум»