вимкнути дудлвключити дудл

Нацбанк скасовує вимогу щодо формування частини обов’язкових резервів на окремому рахунку. Юридична газета №13-14/19 серпня 2014 р. Андрій Фомічов

Прес-служба Національного банку повідомила, що з 19 серпня ц.р. скасовується вимога щодо формування частини обов’язкових резервів на окремому рахунку в НБУ. Відповідно до постанови правління Нацбанку України №480 від 08.08.2014 «Про внесення змін до постанови правління Національного банку України від 19 вересня 2013 року №371 (зі змінами)» (далі – Постанова №480), починаючи з 19.08.2014 банки формуватимуть і зберігатимуть увесь обсяг обов’язкових резервів на власному кореспондентському рахунку в Національному банку.

На даний момент діє норма, відповідно до якої на окремому рахунку в НБУ зберігаються кошти в розмірі 20% від суми обов’язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування, а на кореспондентському рахунку банку в Нацбанку формується та зберігається залишок суми обов’язкових резервів, сформованих згідно з установленими нормативами на відповідний період.

На думку Нацбанку, ухвалення зазначеного рішення додасть банкам істотної гнучкості в управлінні власною ліквідністю – в їх оперативному розпорядженні опиняться додаткові кошти загальним обсягом близько 7 млрд грн. З точки зору виконання середньострокових завдань наведене вище рішення слід розглядати як один із вагомих елементів удосконалення операційної структури грошово-кредитної політики в контексті руху в напрямку переходу в середині наступного року до монетарного режиму інфляційного таргетування.

Окрім того, Постанова №480 передбачає скасування преференційного порядку формування обов’язкових резервів за коштами, залученими в російських рублях, який передбачав застосування нульової ставки резервування. Наразі потреба в такому стимулюванні не є актуальною, внаслідок чого формування обов’язкових резервів за коштами, залученими в російських рублях, відбуватиметься з використанням тих самих нормативів, що і за коштами в будь-якій іншій іноземній валюті.

Коментар

Андрій Фомічов, адвокат, керівник практики податкового права АО «Юскутум»

Як, на Ваш погляд, такий крок НБУ відобразиться на фінансовому становищі банків? І як такі дії Нац банку можна охарактеризувати з точки зору права?

– Банківські резерви є одним із основних механізмів підтримки ліквідності банків і індикатором банківського сектору країни. Якщо комерційний банк користується резервами, для Центробанку це сигнал про негативний стан речей у такому банку. З іншого боку, Цен-тробанк як регулятор банківського сектору може і має використовувати інститут обов’язкових банківських резервів для підвищення ліквідності банків своєї країни в кризові періоди. Протягом 2014 р. НБУ поступово знижував нормативи обов’язкових резервів. Таке послаблення позитивно впливало на ліквідність фінансових закладів і поряд з іншими заходами стабілізувало ситуацію на банківському ринку. Однак формування таких резервів відбувалося на окремому рахунку НБУ.

Подальше зниження нормативів обов’язкових резервів не є виходом із ситуації, тому й було прийняте рішення щодо формування резервів на власних кореспондентських рахунках фінустанов. Це дасть банкам можливість по мірі необхідності розпоряджатися додатковими ліквідними коштами для стабілізації своєї діяльності та своєчасного задоволення вимог вкладників та інших кредиторів. По розрахункам НБУ, це приблизно 7 млрд грн. З точки зору правомірності такого кроку Нацбанку, як скасування вимоги по формуванню обов’язкових резервів на окремому рахунку НБУ, то таке рішення є правомірним та повністю закономірним, виходячи із стану, в якому знаходиться банківський сектор України. З іншого боку, залишається відкритим питання, чи достатньо буде такого кроку для вирішення поставлених задач, і чи залишилися інші механізми для підвищення ліквідності комерційних банків?

Коментар експерта

Юрій Блащук,  член спостережної ради Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз», голова комітету Асоціації з питань розвитку ринку фінансових послуг

Як Ви бачите вихід з проблеми врегулювання валютного курсу?

– Існує проблема платіжного балансу – це першопричина. Нам потрібно продовжувати обмеження імпорту газу через імпортозаміщення і підтримувати наш експортний потенціал. Після цих заходів і локалізації військового конфлікту з регулюванням курсу проблем не має бути.

Які Ви бачите шляхи досягнення компромісу щодо врегулювання питання іпотечних кредитів в іноземній валюті?

– Питання іпотечних кредитів в іноземній валюті у даний складний час не може бути вирішене тільки за рахунок держави і кредиторів у зв’язку з відсутністю необхідних ресурсів. Вихід у тому, щоб продовжувати обслуговувати позичальників у межах можливостей і шукати рішення в діалозі щодо переведення заборгованості в гривню. У наступному році час покаже – можливо, держава зможе надати відповідні субсидії соціально вразливим верствам населення.

Щодо податку на депозити. Наскільки, на Вашу думку, українська банківська система готова до такого нового елементу роботи? Чи не створюватиме це додаткові фінансові/бухгалтерські незручності для банку?

– Внесені до попереднього варіанту закону зміни роблять процедуру оподаткування депозитів оптимальною з точки зору клієнта, у т.ч. збереження банківської таємниці. Основне навантаження лягає на операційний блок банку. Там доведеться внести певні, причому досить суттєві корективи в програмне забезпечення, що потребуватиме певного часу і витрат. Банки будуть нарощувати співпрацю з банками ЄС у напрямку залучення ресурсів з європейського фінансового ринку, розкриття інформації про суттєвих власників банків та більш тісної співпраці в питаннях детінізації економіки та боротьби з легалізацією коштів.

pdf-версія статті