вимкнути дудлвключити дудл

На темному боці: що являє собою знищення конкурентів по-українськи. Віктор Шульга

42397029_2107126079504915_5302583584467451904_nРитейл, ринок нерухомості і виробництво переживають не найкращі часи. А право власності, здається, ще ніколи не було таким незахищеним з часів початку 1990-х. Конкуренти можуть посунути бізнес найбільш збоченим способом, вважає Compliance officer, юрист практики безпеки бізнесу ЮК Juscutum Віктор Шульга. Експерт описав, яким «інструментарієм» почасти не гребують конкуренти задля зміцнення своїх позицій на ринку.

«Все й одразу» – саме таке ведення бізнесу стає нормою. Випереджати тренди, відчувати ринки, поєднувати гнучкість і наполегливість у щоденній рутині – це занадто довго і не завжди під силу підприємцю.

Підкріпити таку думку статистикою з офіційних джерел навряд чи вийде – адже вона сформована виключно з практики та аналізу поточного стану справ щодо захисту бізнесу на юридичному ринку. У справах щодо захисту активів ми з колегами стикаємося з низкою пізнавальних і моторошних по своїй збоченості кейсів тиску на бізнес. Усі вони з різними личинами, в різних галузях, але є загальні критерії, які дають можливість визначити реальні джерела загроз. Якщо розібрати приклади, пов’язані з посяганнями на активи підприємств, справжні причини вторгнень стають очевидними.

Замовні перевірки. Представники одного столичного виробничого підприємства з налагодженими виробничими процесами в харчових технологіях вимушено звернулися за допомогою. Вони на ринку вже понад сім років, нічим не поступаються західним партнерам у технологічності. І ось, до них унадилися комісії, створені сумнівним внутрішнім наказом цивільного держоргану.

До складу цієї «незвичайної» комісії увійшли представники правоохоронців. Що цікаво, це саме ті силовики, які за своїми посадовими обов’язками повинні наглядати за зовнішньою розвідувальною діяльністю в економічній сфері та діяти виключно в рамках кримінальних проваджень. Але точно не переміряти площі території, яку займає підприємство. Як з’ясувалося і підтвердилося пізніше – силовики взяли дороге «замовлення» від конкурентів по бізнесу, але діяти вирішили руками скромної цивільної державної установи.

Невтомні активісти. До компанії з енергоефективності несподівано один за одним почали приходити запити від правоохоронних органів. Пізніше вони змінилися викликами на допити співробітників підприємства. Оскільки справа фактова, то ознайомитися з матеріалами, звісно, ніхто не дозволив. Загальну картину довелося відновлювати аналітичним шляхом і тонкощами законодавства. Яким же було здивування, коли стало зрозуміло, що ініціатором кримінального провадження виступила громадська організація. Але диво швидко минуло: член правління громадської організації «за сумісництвом» виявився засновником конкуруючої компанії.

Що таке конкуренція «по-українськи»? Чому теорії із західних підручників з менеджменту, конкуренції та управління ризиками ще довго не зможуть бути застосовані на практиці в Україні? І чому національні виші з їх архаїчними програмами навчання, заснованими на ідеальних моделях поведінки і викладацьким складом, у якому зрідка хто має відношення до практики, не дадуть ринку кваліфікованих фахівців? Тих фахівців, які готові приступити до роботи без переломлення навичок та адаптації до реалій вітчизняної економіки підприємств.

Тому що в той час, коли в Сан-Франциско на серпневому саміті SU Global Summit – 2018 обговорюються експоненціальні технології, їхній вплив на бізнес у найближчі 10 років, наш бізнесмен змушений думати про те, як захистити свій бізнес. А захищати є від кого.

Від кого доводиться захищати бізнес?

Звичайно ж, у першу чергу, від конкурентів. Конкуренція в економіці – це змагання між економічними суб’єктами за ефективне використання факторів виробництва. Саме факторів виробництва. Але вітчизняний менталітет не передбачає робити його більш ефективним, технологічним, якісним і доступним. На відміну від економічно розвинених країн в Україні навіть не прижилися такі поняття як «конкурентна розвідка» або «промислове шпигунство», тому як нікому не потрібна інформаційно-аналітична робота зі збирання інформації про нові технології, канали збуту, внутрішні маркетингові дослідження тощо для підвищення фінансового результату діяльності компанії.

Як діють конкуренти на вітчизняному ринку? 1. Рейдерять, використовуючи людський фактор і слабкі сторони в юридичних і регуляторних механізмах. 2. Вступають у змову з правоохоронними та контролюючими органами з метою кримінального переслідування або ж позбавлення прав на ліцензії та ключові види діяльності. 3. Організовують «чорний» PR щодо компанії або менеджменту з метою погіршення іміджу. Як правило, це малобюджетний, а тому й несистемний підхід.

Другі за списком – правоохоронці. Аналізуючи фактові кримінальні провадження, визначення суду про тимчасовий доступ до речей і документів, письмові запити, залучення цивільних державних структур, складається враження, що силовики – теж конкуренти. Їх набагато більше цікавить сам бізнес, його прибутковість і обороти, ніж дотримання законності в діяльності підприємства. Вони цілком серйозно вважають, що держава їм недоплачує, і тому вважають за краще самостійно  визначати і планувати свій річний дохід. За тією ж схемою «все й одразу». Благо, держава надала їм достатньо ресурсу: можливість збирати інформацію оперативним шляхом, використовувати спецзасоби для негласного зняття інформації з каналів зв’язку і величезний за масштабами людський ресурс. Масла у вогонь додають і політичні рішення щодо наповнення бюджету в зв’язку з незрозумілою ситуацією відносно кредиту МВФ і загрозою дефолту.

Третім за рахунком, але від того не менш важливим, є факт наявності в країні «кишенькових» громадянських активістів та громадських організацій, кількість яких останнім часом зросла до небачених раніше масштабів. Громадські організації, як і будь-яке явище, спочатку спрямоване на благі цілі, має свій темний бік. На сьогоднішній день частина активістів і членів громадських організацій стали інструментом тиску.

Так звані акції незгоди, дії руйнівного характеру, участь у формуванні громадської думки, роблять активістів додатковим вагомим важелем впливу на бізнес. Чого таїти, деякі громадські організації часто за власною ініціативою займаються збиранням інформації, в тому числі й через офіційні запити до держорганів. Кінцева мета цих заходів – витягнути власника за стіл переговорів і почати торги. Все як у конкурентному бізнесі. Тільки результатом переговорів буде не злиття або поглинання, а отримання відкупу або взяття під своє «крило захисту».

Склалося так, що підприємці повинні захищати себе самі та, заробляючи гроші, пам’ятати про статтю витрат «на захист бізнесу» як обов’язкову.

Віктор Шульга, юрист практики безпеки бізнесу ЮК Juscutum.

Mind