вимкнути дудлвключити дудл

Менше конфліктів. Як змінилося корпоративне законодавство. Руслан Редька

Руслан РедькаЗаконодавці врегулювали велику кількість спірних моментів в корпоративних відносинах

2018 рік ознаменувався двома важливими подіями в області корпоративного права. У січні вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» (далі – Закон №2210-VIII), а в червні почав діяти Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон №2275-VIII).

Прийнятий 16 листопада 2017 року Закон №2210-VIII вніс зміни в закони, такі як «Про Національний банк», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про депозитарну систему» ​​та інші.

У розрізі регулювання корпоративних відносин найцікавіші – внесені зміни в Закон України «Про акціонерні товариства» (далі – Закон про АТ).

Що дає Закон про АТ

Закон №2210-VIII чітко розмежував приватні та публічні акціонерні товариства, доповнивши Закон про АТ визначенням публічного акціонерного товариства. ПАТ – це акціонерне товариство, за акціями якого здійснено публічну пропозицію і / або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру.

Нова редакція Закону про АТ зменшує розмір значного пакета акцій з 10% і більше до 5% і більше простих акцій. Також визначено порогові значення пакета акцій – 5, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 75, 95% голосуючих акцій публічного акціонерного товариства.

Зазнав змін і правовий статус акціонерних товариств – з моменту набуття чинності Закону №2210-VIII тип акціонерного товариства не є обов’язковою складовою найменування акціонерного товариства. У новій редакції закону зазначено, що повне найменування акціонерного українською мовою повинно містити тільки його організаційно-правову форму (акціонерне товариство).

Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій відповідно до нової редакції закону про АТ надається в обов’язковому порядку, при емісії суспільством простих акцій – власнику простих акцій і при емісії привілейованих акцій – власнику таких акцій.

Однак в тій же ст. 27 закону вказується, що невикористання такого права власником простих і / або привілейованих акцій може бути вирішено на загальних зборах. Для розгляду такого питання наглядова рада (в разі відсутності такого – виконавчий орган) надає письмове пояснення про невикористання такого права. Крім того, таке рішення може бути прийнято виключно більше ніж 95% голосів акціонерів від їх загальної кількості, які зареєструвалися для участі в загальних зборах.

Загальним зборам розширили компетенції

Важливим нововведенням можна назвати зміна підходу до компетенції загальних зборів. Стара редакція закону визначала, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, нова ж редакція вказує, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Однак врегульована можливість для приватних акціонерних товариств внести до статуту положення про те, що загальні збори можуть розглядати питання в тому числі, віднесені до виключної компетенції наглядової ради (за умови, що кількість учасників перевищує 100 чоловік, таке рішення повинно бути прийнято більш ніж 95% голосів акціонерів від їх загальної кількості). Також законодавець розширив список питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів.

Вимоги до повідомлення про проведення загальних зборів зазнали незначних, але досить важливих змін. Обов’язкова письмова форма повідомлення вже не є такою, змінені вимоги до переліку даних, які повинні міститися в повідомленні.

Нововведенням є вимога не пізніше 30 днів до проведення зборів розмістити і забезпечувати на власному веб-сайті наявність певної інформації (повідомлення про проведення загальних зборів, інформацію про загальну кількість акцій і голосуючих акцій, перелік документів, необхідних для участі в загальних зборах, проекти рішень по питань).

Закон №2210-VIII доповнив закон про АТ новою статтею, яка визначає обмеження при визначенні кворуму загальних зборів і прав участі в голосуванні на загальних зборах.

Доброю новиною для приватних акціонерних товариств стало зменшення обсягу інформації, що розкривається. У той же час, для публічних товариств такий обсяг був розширений, хоча при цьому скасовано зобов’язання публікувати таку інформацію в офіційному виданні.

Новою редакцією закону про АТ внесено корективи і в роботу наглядової ради. Робота наглядової ради стає прозорішою, що регулюється новою статтею 511, розширюється коло повноважень, в тому числі і перелік питань, які віднесені до виключної компетенції наглядової ради, вводиться поняття незалежного члена наглядової ради.

Зміни в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю

Закон, що вступив чинності 17 червня 2018 року закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» став головним законодавчим актом року, якого чекали всі представники бізнесу. Новий закон №2275-VIII покликаний врегулювати всі проблемні питання і прогалини, які були присутні в законі «Про господарські товариства».

Зокрема, новий закон не обмежує кількість учасників у товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю. Також законодавець змінив підхід до регулювання таких аспектів як:

– термін внесення вкладів до статутного капіталу після створення товариства (6 місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом);

– терміни для внесення додаткових вкладів (терміни встановлюються рішенням загальних зборів учасників, але не можуть перевищувати один рік з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів), можливість внесення додаткових внесків без дотримання пропорцій часток учасників;

– термін, порядок, розмір і спосіб розрахунків з учасником, який виходить з товариства;

– період, за який можуть виплачуватися дивіденди (за будь-який період, який є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом);

– розмір і порядок формування резервного фонду (відсутня вимога включати положення, закон передбачає необхідність формування резервного капіталу в одному випадку – з метою викупу товариством частки у власному статутному капіталі) і деякі інші.

Змінилося і положення про склад органів управління. Закон №2275-VIII передбачає, що органами товариства є загальні збори, виконавчий орган та наглядову раду (в разі створення); при цьому формування ревізійної комісії не потрібно.

Що стосується складу, компетенції органів суспільства, порядку прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів – законом №2275-VIII передбачено особливий порядок прийняття рішень з окремих питань. Статут може уточнювати цей порядок, але не в бік погіршення в порівнянні з законом.

Новим Законом внесені зміни в порядок виходу учасників з товариства. Так, учасник, частка якого менше 50%, може вийти з товариства в будь-який момент без згоди інших учасників. При цьому, не передбачено обов’язку такого учасника повідомляти іншим про свій вихід.

Змінено і більш детально врегульована процедура спадкування частки учасника. Так, частка переходить до спадкоємця або правонаступника без згоди учасників товариства. Якщо така частка становить менше 50%, а спадкоємець (правонаступник) у встановлений строк не подав заяву про вступ до товариства, учасники можуть прийняти рішення про його виключення. В іншому випадку, якщо частка становить 50% і більше, суспільство може прийняти рішення, пов’язані з ліквідацією.

Нововведеннями закону №2275-VIII вважаю закріплення поняття «корпоративний договір», за яким учасники зобов’язуються реалізовувати свої права і повноваження певним чином. Такий договір є безоплатним та укладається у письмовій формі. Учасникам такого договору може бути видана безвідклична довіреність з метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників як сторін корпоративного договору, предметом яких є права на частку в статутному капіталі або повноваження учасників.

Ці зміни можна назвати позитивними для розвитку бізнесу в Україні в 2019-му році, адже прийняті закони дозволяють врегулювати спірні питання в корпоративних відносинах. Хоч їх і приймають з деяким запізненням.

Руслан Редька, партнер Практики корпоративного права ЮК Juscutum.

ЛIГАБiзнесIнформ