вимкнути дудлвключити дудл

Перший посол. Поліна Марченко

photo_2018-07-03_11-22-50

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає перші ухвали суду щодо адвокатів за зловживання процесуальними правами.

Минуло вже більше півроку після внесення важливих доповнень до процесуальних кодексів. Йдеться про неприпустимість зловживання процесуальними правами в судовому процесі, за які суддя має право застосувати одну з санкцій, передбачену кодексами, а саме:

– накладення штрафу;

– покладання на позивача обов’язки забезпечення судових витрат;

– покладання на учасника, який зловживає правами, судових витрат, незалежно від результатів вирішення спору;

– постанова окремого визначення з подальшим направленням такого визначення в дисциплінарні органи (прокуратури або адвокатури).

І ось через півроку ми вже можемо побачити, чи пішли зміни на благо і чи вдалося дотримати принцип «не нашкодь».

Перша судова практика

Першу судову практику не довелося довго шукати в Єдиному державному реєстрі судових рішень, але вона виявилася несподіваною. Передбачалося, що найбільш часто суддями буде застосований такий вид примусу і покарання, як штрафна санкція. На практиці так і вийшло – в більшості випадків судді карають учасників процесу «монетою». Розміри цих штрафів, на мій погляд, послугують хорошим уроком і сприятимуть реалізації сторонами своїх процесуальних прав в рамках «пристойності».

І, як показала перша судова практика, судді вдаються до мінімальних розмірів штрафних санкцій, не зловживаючи своїм правом скористатися посадовою дискрецією. Згідно з даними реєстру, розмір штрафу не перевищував 1000 грн.

Було цікаво, чи будуть судді застосовувати такий вид санкції, як винесення окремої ухвали по відношенню до адвоката з подальшою передачею визначення на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Як виявилося, через деякий час судді стали активно застосовувати вказаний вид санкції.

Наприклад, Миронівський районний суд Київської області в своєму визначенні у справі № 371/1079/17 від 5 лютого 2018 року зазначив на необхідність звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо розгляду питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з зловживанням ним своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 43, 64, 257 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, в результаті чого адвокат порушив обов’язок не зловживати процесуальними правами і ввів суд в оману.

Якщо зловживання, вказане в ухвалі суду, буде підтверджено доказами, то Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури щодо адвоката повинна застосувати один з видів дисциплінарного стягнення: попередження, призупинення права на заняття адвокатською діяльністю або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Але крім винесення окремої ухвали суд додатково наклав на адвоката штраф в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

І це не єдиний приклад, коли судді карають адвокатів саме таким способом. Іншим прикладом «покарання» адвоката стало визначення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 січня 2018 року по справі № 639/3358/16-ц, яким суд видалив адвоката із залу судових засідань до закінчення розгляду справи в зв’язку з неодноразовим порушенням порядку розгляду справи і невиконанням розпоряджень головуючого судді.

Позицію розмежування суддями реалізації процесуального права і зловживання цим правом підтверджує визначення Деснянського районного суду Чернігова від 12 лютого 2018 року по справі № 750/8456/17: суд повернув стороні у справі заяву про роз’яснення судового рішення у зв’язку з тим, що рішення суду ще не вступило в законну силу, що прямо суперечить статті 271 ЦПК України, а, отже, подача такої заяви розцінюється судом як зловживання процесуальними правами, що передбачено статтею 44 ЦПК України.

Слід зазначити, що не всі судді так радикально карають учасників процесу в разі виявлення зловживання правами. Існують приклади, коли суд вказує на конкретний факт зловживання стороною, але при цьому не застосовує жодну з санкцій, передбачену процесуальним кодексом. Підтвердженням такої позиції служить ухвалу Господарського суду м. Києва від 1 жовтня 2018 року по справі № 910/19375/16, де суд звернув особливу увагу на те, що напрямок особою до Господарського суду м. Києва листів, в яких не дотримані загальні вимоги до заявами щодо процесуальних питань і які містять абстрактні (неконкретизовані) пропозиції (заклики) без будь-якого посилання на правові підстави (норми процесуального закону) для здійснення судом процесуальної дії, може бути розцінено як зловживання особою своїми процесуальними правами, наданими йому Господарським процесуальним кодексом України, наслідком чого є застосування заходів процесуального примусу, в тому числі стягнення в дохід державного бюджету з відповідальної особи штрафу в сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як бачимо, судова практика досить різноманітна, тому виникає питання, а чи не будуть самі судді зловживати правом і «вставляти палки в колеса» небажаному адвокату?

Побічний ефект?

Найбільш несподіваним стало те, що сторони процесу стали активно подавати клопотання про залучення іншого боку до відповідальності за зловживання процесуальними правами. У більшості випадків суд відмовляв у задоволенні таких звернень, але до відповідальності за зловживання своїми процесуальними правами (в даному випадку за подачу необґрунтованих клопотань) також не залучав.

Вважаю, що такі доповнення в процесуальних кодексах дали законне право сторонам процесу зловживати своїм правом на захист від зловживання. І відповідь на питання, а чи будуть сприймати судді подачу таких клопотань як зловживання правом на захист, судова практика дасть вже найближчим часом.

В цілому нововведення в процесуальних кодексах несуть в собі позитивні зміни. Чи допоможуть вони спростити і прискорити розгляд судових справ? Думаю, так.

МАРЧЕНКО Поліна, юрист Практики безпеки бізнесу ЮК Juscutum.

Юридическая практика