Через зазначену юридичну колізію перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомляв, що документ має бути переголосований. Проте, пізніше народний депутат від «Слуги народу», представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський пояснив, що у переголосуванні немає необхідності, адже можна буде застосувати ст.131 Регламенту Верховної Ради, і переголосувати лише одну статтю. Відтак, документ, що було ухвалено Верховною Радою у вересні, може бути направлено на підпис президенту. Як буде працювати новий закон, які містить ризики і для кого розповіли адвокати практики безпеки бізнесу Juscutum Максим Бойко та Віктор Віницький.
Протягом 30 років існування незалежності України різні політичні сили, що приходили до влади, у своїй програмі декларували боротьбу з олігархами. Звичайно, після виборів ніякої боротьби не відбувалося. Залишалось багато невизначених питань – за якими критеріями особу можна віднести до олігархів, як боротися, який орган влади буде займатися цією процедурою та інше.
Понад два роки після президентських та позачергових парламентських виборів Верховна Рада ухвалила закон про деолігархізацію (законопроєкт №5599 «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)»). Він почне функціонувати через півроку після того, як набере чинності, та буде діяти протягом 10 років.
Головне завдання закону – виключити вплив зі сторони великого бізнесу на політиків та інших публічних службовців та зменшити можливість використання політичної влади для збільшення власних капіталів.
Які особи потрапляють під поняття «олігарх» та що їм загрожує?
Ризики для власників великого бізнесу
За новим законом олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:- бере участь у політичному житті;
- має значний вплив на засоби масової інформації;
- є власником підприємства – суб'єкта природних монополій або компанії, що займає монопольне становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до закону «Про захист економічної конкуренції»
- підтверджена вартість активів особи та його підприємств перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів.
Щодо категорії «має вплив на засоби масової інформації» – під неї попадають особи, які є контролером або повним/частковим власником будь-яких ЗМІ.
Загалом, у тексті закону є багато визначень, пов'язаних з різними засобами масової інформації – телебаченням, друкованими та інтернет-виданнями, а також кому вони можуть належати. Це наштовхує на думку, що одна з головних цілей – обмежити вплив олігархів на політику та вибори, який їм дають підконтрольні ЗМІ.
Наслідки для осіб, які визнані олігархами та їхнє оточення
Закон передбачає створення реєстру, куди будуть заноситися олігархи, що впливають на систему держуправління, медіасферу і бізнес. У реєстрі будуть вказуватися дані людини, його активи і перелік політиків, до роботи яких він причетний. Найголовнішим негативним наслідком від статусу олігарха є заборона участі у процесі великої приватизації. Також буде заборонено робити внески до виборчих фондів кандидатів, фінансувати агітацію і проведення акцій з політичними гаслами.Кожен олігарх буде зобов’язаний подавати декларацію відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». У цій декларації має бути відображена інформація щодо майна, цінних паперів, нематеріальних активів, фінансових зобов’язань, доходів за попередній рік та інша передбачена законом інформація. Порушення законодавства щодо подання декларацій передбачає відповідальність у вигляді від 51 000 грн штрафу до позбавлення волі на строк до 2-х років.
Для публічних держслужбовців, будь-то народний депутат або навіть помічник судді, є свої наслідки – усі контакти з олігархом, в тому числі телефонні розмови, мають бути занесені ними до реєстру. У декларації про контакти слід вказати, з ким з олігархів або їхніх представників відбулася розмова, а також дату, місце і її короткий зміст.
Хто визначатиме олігархів
Затверджувати «кандидатів» на потрапляння в список буде Рада національної безпеки та оборони на підставі подання КМУ, НБУ, СБУ, Антимонопольного комітету України або самого ж РНБО. Якою має бути процедура подання та її строки – закон не визначає. РНБО розглядатиме їх на власний розсуд, вирішуючи чи є підстави визнавати особу олігархом чи ні.Якщо людина потрапила до реєстру – вона також має право вимагати свого виключення з нього. Для цього олігарх має особисто подати пакет документів до РНБО. Якщо особа не буде відповідати щонайменше одночасно двом ознакам передбаченим для визнання олігархом – вона може бути виключеною зі списку олігархів.
Окрім права надавати та позбавляти статусу олігарха, саме РНБО визначає чи був незадекларований контакт у посадової особи з представниками олігархів, що веде до звільнення посадовця.
Деякі з опонентів президента вважають, що новий закон – це спроба поставити під контроль усі ЗМІ, зачистити конкурентне поле під другий термін та поставити в залежність усіх заможних українців. З іншого – це, можливо, перша спроба через законотворчість допомогти країні позбутися олігархічного устрою. Найближчим часом нас очікують перші визнання певних представників великого бізнесу олігархами, до яких буде прикута увага суспільства та органів державної влади.
Передбачаємо гучні кейси по оскарженню рішень по внесенню в реєстр олігархів, спроби притягнення до відповідальності за неподання декларації або зазначення в ній невірогідних відомостей, а також подивимось, як законодавчі зміни вплинуть на коло спілкування олігархів.
Джерело: Mind